Дискант (лат. dis — окремо та cantus — спів) — вокальний термін, що позначає: Високий дитячий (переважно хлопчачий) голос з специфічним звучанням. Діапазон — від с1 до с2. Особлива форма середньовічного багатоголосся, якій притаманне протилежне спрямування руху голосів.
Приклади вживання «З 11 років він [С. Гулак-Артемовський] уже співав, маючи прекрасний дискант» (Максим Рильський, III, 1956, 355); «Гриміли баси Кирилового інструмента, заливаючи дріботливими дискантами і розважливими баритонами гірниче селище» (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 324). «Мені здається, що я слухаю найкращих дискантів у концерті у семінарії, як зачую ваш голосок» (Нечуй-Левицький, II, 1956, 499).
Джерела Від григоріанського хоралу — до поліфонії