Управління воєнної розвідки Ізраїлю, Аман ( від аґа́ф га-модіїн — Управління розвідкою) — спецслужба Ізраїлю, структурний підрозділ Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю, яке здійснює функції центрального органу управління воєнною розвідкою в Армії оборони Ізраїлю.

Поряд із Загальною службою безпеки «Шабак» та Зовнішньо-політичною розвідкою «Моссад», що знаходяться у підпорядкуванні цивільних структур держави Ізраїль, «АМАН» є однією з трьох основних ізраїльських спецслужб.

Історія Аман сприяв виникненню — «Шай». Коли у 1948 р. «Шай» був скасований, а його персонал перейшов до спецслужби «Шабак», то у 1950 р. головна спецслужба Ізраїлю стала проводити реорганізацію, і в 1953 р. перейменувала спецслужбу на «Аман».

Результатом реорганізації стало зміцнення Департаменту розвідки «Шін Мем 10» (Відділ зовнішньої розвідки і Управління агентурної розвідки — мережа арабських агентів), розширення «Шін Мем 2» (перехоплення) і розвідувального відділу ВПС. Там також було відновлене «Підрозділ 131» (так званий «Єгипетський відділ»).

У 1974 р. закінчена була монополія «Амана» на оцінку розвідки (причиною була невдача до війни Судного дня) — оцінку й аналіз здійснювати почали паралельно з Моссадом.

Управління воєнної розвідки Ізраїлю (Аман) виокремилося в розвідці і не підлягає будь-якому підрозділу розвідки. На відміну від зарубіжних спецслужб розвідка «Аман» фокусує увагу тільки на отриманні інформації військового характеру, оцінюючи її, а потім визначає потенційну військову загрозу для Ізраїлю. Його аналіз потім передається у вигляді щорічних звітів для потреб уряду і воєначальників. Директор Аману має авторитет і статус зіставний із директором Моссаду і Шін-Бєту. В Амані працювало 7000 службовців на момент 1996 р.. Аман разом з Моссадом і Шін Бєтом складає три основні ізраїльські спецслужби.

Завдання Управління розвідки несе відповідальність за попередження загрози війни та інших ворожих і терористичних дій, складання національної розвідувальної оцінки щодо обстановки у військовій й політичній сферах та надання поточних розвідувальних відомостей, а також за упереджувальну (превентивну) розвідку в Армії оборони ІзраїлюВказівка верховного командування № 2.0104 «Управління розвідки», пункт 2..

Основними завданнями Управління розвідки єВказівка верховного командування № 2.0104 «Управління розвідки», пункт 3.: Попередження загрози війни; попередження ворожих і терористичних дій (на основі принципів поділу повноважень служб розвідувального співтовариства). Надання армії, міністрові оборони, урядові Ізраїлю та іншим офіційним органам розвідувальних даних та розвідувальної оцінки обстановки для наступних цілей: формування оборонної політики; нарощування бойової потужності Армії оборони Ізраїлю; планування операцій та заходів забезпечення безпеки; оперативне застосування сил під час війни, військових операцій та вжиття заходів забезпечення безпеки. Планування збору розвідувальних даних, здійснюваного всіма підрозділами Армії оборони Ізраїлю, що діють у сфері збору інформації, і спрямування розвідувальних даних силам армії і службами розвідувального співтовариства, включаючи: планування та проведення розвідки джерел електромагнітних сигналів; планування та проведення візуальної розвідки (за винятком заходів, що вживаються в цій галузі військово-повітряними і військово-морськими силами, а також сухопутними військами для поточних потреб з'єднань дивізійного складу й підлеглим); планування та проведення агентурної розвідки у країнах-об'єктах розвідки і у терористичних організаціях (на основі принципів поділу повноважень служб розвідувального співтовариства) й отримання відомостей за допомогою допиту військовополонених; планування та проведення розвідки на основі відкритих джерел і отримання відомостей за допомогою вивчення трофейних озброєнь і документації; планування та проведення спеціальних операцій зі збору розвідувальних даних; планування та затвердження проведення аерофоторозвідки (за винятком аерофотознімання, застосовуваної військово-повітряними силами для власних цілей), обробка та аналіз отриманих зображень і визначення пріоритетів у поширенні отриманих відомостей (за винятком сфер відповідальності військово-повітряних сил і військово-морських сил). Обробка, аналіз й оцінка зібраної інформації, формування розвідувальної оцінки обстановки та розвідувальних зведень. Контроль і перевірка процесів роботи підрозділів Армії оборони Ізраїлю, що діють у царині розвідувального аналізу. Несення відповідальності за інформаційну безпеку в Армії оборони Ізраїлю та попереджувальні заходи безпеки. Формування політики здійснення заходів щодо введення противника в оману (дезінформація), підготовка та виконання планів подібних заходів. Планування, розробка та проведення заходів психологічної війни. Визначення інструкцій для діяльності військової цензури. Планування та проведення дій в області картографії, включаючи надання карт, картосхем і картографічних даних всім підрозділам Армії оборони Ізраїлю. Несення виняткової відповідальності за формування політики зовнішніх зносин Армії оборони Ізраїлю у галузі розвідки. Підготовка підрозділів управління до виконання завдань і функцій управління в рамках плану нарощування бойової потужності та бойової підготовки Армії оборони Ізраїлю. Професійна відповідальність за формування розвідувальної доктрини Армії оборони Ізраїлю.

Структура На чолі Управління розвідки є керівник Управління (, рош ама́н), офіцер у званні генерал-майора (алуф).

В структуру управління входять, крім іншого: Служба розвідки (, Хейль га-Модіїн) — відповідальна за підготовку і управління персоналом підрозділів воєнної розвідки, а також за матеріально-технічне забезпечення й виконання інших організаційних завдань. На чолі служби є Головний офіцер розвідки (, камна́р), офіцер у званні бригадного генерала (тат-алуф), що знаходиться в підпорядкуванні керівника управління. У підпорядкуванні Службі розвідки знаходяться, крім іншого, підготовчі установи, включаючи 15-ту навчальну базу — Школа розвідки (, ба́гад хаме́ш-есрє). Відділ розвідувального аналізу (, хатіва́т га-мехка́р) — відповідальний за аналіз розвідданих та подання розвідзведень командуванню армії та політичному ешелонові влади. У складі відділу діє також Контрольний департамент (, махле́кет га-бакара́), у відповідальність якого входить критичний аналіз висновків і аналіз зведень відділу.

Підрозділ 8200 (, йехіда́ шмоне́ мата́їм) — відповідальний за збір і розшифровку електронної розвідки. Підрозділ 9900 () — відповідальний за збирання та розшифровку фотографічних даних з повітряних та космічних носіїв. 504-й підрозділ (, йехіда́ хаме́ш мео́т ве-арба́) — відповідальний за збір інформації через агентурні мережі та інформаторів. Департамент інформаційної безпеки (, махле́кет бітхо́н мейда́, скорочено махба́м). Військова цензура (). Відділ оперативного управління ( хатіва́т га-гафала́ га-мівцаїт). З'єднання з особливих операцій (, маара́х га-мівцаїм га-меюхадім, скорочено мем-мем). Спецпідрозділ «Саєрет Маткал». Центр психологічних операцій (, га-мерка́з ле-мівцае́й тодаа́, скорочено мала́т).

У цього Управління є в підпорядкуванні підрозділи військової розвідки, що організаційно входять до складу відповідних підрозділів: Розвідувальне управління ВПС (, ла́гак га-модіїн, скорочено ламда́н); Розвідувальне управління ВМС (, міспа́н га-модіїн, скорочено мада́н); Окружні підрозділи розвідки в Північному, Центральному та Південному військовому окрузі.

Сили військової розвідки (, хейль га-ісу́ф га-краві, у минулому , хейль модіїн га-саде́) знаходяться не у віданні Управління розвідки, а у веденні Командування сухопутних військ армії Ізраїлю.

Керівники Керівники Управління військової розвідки Ізраїлю № Початок Кінець Ім'я1 1948 рік 1949 рік полковник Ісер Бєєрі2 1949 р. 1950 р. полковник Хаїм Херцог3 1950 р. 1955 р. полковник Біньямін Джиблі4 1955 р. 1959 р. генерал-майор Йєхошафат Харкабі5 1959 р. 1962 р. генерал-майор Хаїм Херцог6 1962 р. 1963 р. генерал-майор Меір Аміт7 1964 р. 1972 р. генерал-майор Арон Ярів8 1972 р. 1974 р. генерал-майор Елі Зейра9 1974 р. 1978 р. генерал-майор Шломо Газіт10 1979 р. 1983 р. генерал-майор Йехошуа Сагі11 1983 р. 1985 р. генерал-майор Егуд Барак12 1986 р. 1991 р. генерал-майор Амнон Липкін-Шахак13 1991 р. 1995 р. генерал-майор Урі Сагі14 1995 р. 1998 р. генерал-майор Моше Яалон15 1998 р. 2002 р. генерал-майор Амос Малка16 2002 р. 2006 р. генерал-майор Арон Зеєві-Фаркаш17 2006 р. 22.11.2010 р. генерал-майор Амос Ядлін18 22.11.2010 р. 22.09.2014 р. генерал-майор Авів Кохаві19 22.9.2014 р. донині генерал-майор Герцль Ха-Леві

Примітки

Джерела Ian Black, Benny Morris // Mossad, Shin Bet, Aman, Palmyra 1994, ISBN 3-930378-02-7 Normam Polmar, Thomas B. Allen // Księga szpiegów. Encyklopedia, Wyd. Magnum, Warszawa 2000, ss. 702. ISBN 83-85852-27-1 (hasło «Aman» na s. 18-19) Samuel M. Katz // AMAN. Wywiad wojskowy Izraela, Wyd. Bellona, Oficyna Wydawnicza Rytm, Warszawa 1999, ss. 391. Seria: Kulisy Wywiadu i Kontrwywiadu, ISBN 83-87893-30-7, ISBN 83-11-09013-0 Gordon Thomas // Szpiedzy Gideona. Tajna historia Mossadu, Wyd. Magnum, Warszawa 2000, ss. 364. ISBN 83-85852-51-4 Guido Knopp // Elita szpiegów, Dom Wydawniczy Bellona, Warszawa 2004, s. 216. Seria: Kulisy Wywiadu i Kontrwywiadu, ISBN 83-11-09826-3

Посилання

Aman. Military Intelligence — Agaf ha-Modi'in The "Yom Kippur War: the IDF version, " by Amir Oren, for Haaretz נשק לא קונוונציונלי — המודיעין הישראלי: טעינו בהערכה שלסדאם