Тенгіз ( — море) — нафтогазове родовище в Атирауській області Казахстану, за 350 км на південний схід від м Атирау. Належить до Прикаспійської нафтогазоносної провінції. Має площу 2500 км², а також включає до свого складу менше родовище Корольова. Початково родовище розмірами 19 км завширшки і 21 км завдовжки було відкрито в 1979.
6 квітня 1991 в експлуатацію було введено нафтогазовий комплекс — Тенгізський нафтогазопереробний завод і промисел, що поклало початок промисловому видобутку на цьому родовищі.
Поблизу родовища є аеропорт місцевих повітряних ліній Тенгіз.
Характеристика родовища Поклади вуглеводнів розташовані на глибині 3,8-5,4 км. Родовище масивне, рифогенного походження. Нафтовмісність пов'язана з відкладеннями середньо-нижньокам'яновугільного і девонського віку.
Коефіцієнт нафтонасиченності 0,82. Початковий газовий фактор 487 ме/ме, початковий дебіт нафти 500 м³/добу при 10 мм штуцері. Початковий пластовий тиск 84,24 МПа, температура 105 °С. Щільність нафти 789 кг/м³. Нафта сірчиста 0,7%, парафіниста 3,69%, малосмолиста 1,14%, містить 0,13% асфальтенів.
Видобувні запаси родовища оцінюються від 750 млн до нафти. Прогнозований обсяг геологічних запасів становить нафти. Запаси попутного газу оцінюються в .
Розробка родовищ У 1993 р Уряд Казахстану заснував ТОО СП «Тенгизшевройл» спільно з компанією «Chevron» для розробки нафтового родовища Тенгіз. На середину 2010-х партнерами є вже чотири компанії: АТ НК «Казмунайгаз»(20%),«Chevron Overseas»(50%),«Exxon Mobil»(25%) й «ЛукАрко»(5%).
Спочатку частка Казахстану складала 50%. Потім 25% були продані Exxon Mobil, а потім ще 5% були продані ЛукАрко. Відповідно, у розпорядженні Казахстану залишилася 20% частка — передана в управління Казмунайгазу.
Тенгіз займає 2 місце за запасами нафти в Казахстані (після Кашаганського родовища).
Видобуток нафти на Тенгізі в 2010 склала .
Промисел забезпечує електроенергією власна електростанція (ТЕС Тенгіз).
Транспортування продукції З пуском в 2001 Каспійського трубопровідного консорціуму вся нафта Тенгіза пішла в Новоросійськ, з цього моменту з'явилася перша казахстанська марка нафти Tengiz. З листопада 2008 року Казахстан вперше почав експорт казахстанської нафти через нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан, а також після серпня 2008 відновив відправлення невеликих обсягів нафти залізницею Баку-Батумі.
Товарний газ видають по турбопроводу Тенгіз – Кульсари.
Вивіз пропану може здійснюватись залізничним транспортом, при цьому з 2022 року великим споживачем цього продукту є установка дегідрогенізації пропану Карабатан.
Аварія 1985-1986 років 23 червня 1985 на свердловині № 37 з глибини понад 4 кілометри стався викид нафти і газу в атмосферу. Палаючий стовп здійнявся на висоту 200 метрів. Роботи з глушіння гігантської пожежі тривали понад рік і завершилися тільки в липні 1986 року. Було випробувано безліч способів погасити полум'я, свердловину вдалося заглушити за допомогою направленого вибуху зсередини
В атмосферу було викинуто 3,4 млн тонн нафти, 1,7 млрд кубометрів газу (у тому числі 516 тис. сірководню), 900 тис. тонн сажі. Радіус негативного впливу аварії досягав 400 кілометрів.
Дивись також Кашаган Казахстансько-китайський нафтогін Нафтогазоносні басейни Казахстану
Примітки