Казахстан

Казахста́н (, Қазақстан), офіційна назва — Респу́бліка Казахста́н (, Қазақстан Республикасы) — одна з країн Центральної Азії. Дев'ята у світі за площею, найбільша з країн, що не мають виходу до світового океану. Територія становить 2 727 300 квадратних кілометрів — це більше, ніж площа Західної Європи. Казахстан межує з Росією — 7548,1 км, Китаєм — 1782,8 км, Киргизстаном 1241,6 км, Узбекистаном — 2351,4 км та Туркменістаном — 426,0 км. Омивається водами внутрішньоконтинентального Каспійського моря. Хоча Казахстан не має спільного кордону з Монголією, його найсхідніша точка розташована на відстані всього 38 км від західного краю Монголії. Рельєф Казахстану різноплановий — від рівнин, степів, тайги та пагорбів до засніжених гір. З 20,2 млн осіб (оцінка 2025) Казахстан має 65 місце за чисельністю населення у світі, хоча його щільність менше ніж 8 осіб/км². Столиця країни була перенесена в 1997 з Алмати в Астану. Казахстан адміністративно складається з 17-ти областей та 3-х міст республіканського значення. Економіко-географічно поділяється на Центральний, Західний, Східний, Північний і Південний регіони.

Казахстан є однією з тюркських держав. Протягом більшої частини своєї історії територія сучасного Казахстану була заселена кочовими племенами. У XVI ст. казахи сформувалися як окрема етнічна група, що поділялася на три жузи. Російська імперія почала поширювати свій вплив у казахському степу з XVIII ст. і до середини XIX ст. весь нинішній Казахстан увійшов до її складу. Після радянської окупації у 1918 і низки реорганізацій в 1925 казахські терени увійшли до Казакської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки, а в 1936 було утворено Казахську Радянську Соціалістичну Республіку у складі СРСР.

Казахстан проголосив себе незалежною державою 16 грудня 1991. Його лідер комуністичної епохи з 1989 року, Нурсултан Назарбаєв, став першим президентом країни; цю посаду він зберігав до 19 березня 2019. Президент Назарбаєв був прибічником авторитарного правління в країні: систематично проводив політичні репресії проти опозиції та незгодних, обмежував свободу слова та здійснював тиск на незалежних політиків. З моменту здобуття незалежності Казахстан проводив збалансовану зовнішню політику та працював для розвитку економіки, особливо її нафтогазової промисловості. Пострадянський період також характеризується більш активною співпрацею з багатьма міжнародними організаціями, включаючи Організацію Об'єднаних Націй, Раду Євроатлантичного партнерства, Співдружність Незалежних Держав і Шанхайську організацію співробітництва. Казахстан також є однією з шести пострадянських держав, які реалізують План дій індивідуального партнерства з НАТО.

Казахстан етнічно та культурно різноманітний, зокрема внаслідок депортацій туди багатьох етнічних груп під час правління Сталіна. Серед населення 16,6 млн осіб окрім казахів також є представники 130 національностей, зокрема росіяни, українці, німці, узбеки, татари, уйгури. Близько 71 % становлять казахи.

Іслам є релігією близько 70,2 % громадян, а християнство сповідують 26,2 % населення. Казахська мова є державною мовою, але російська також офіційно використовується на рівноправних засадах у державних установах Республіки Казахстан.

Природа

Республіка Казахстан знаходиться в центральній частині Євразії. На території країни, на перетині 78 меридіану з 50 паралеллю, знаходиться географічний центр континенту. На півночі і заході межує з Росією, на сході — з Китаєм, на півдні — з Киргизстаном, Узбекистаном і Туркменістаном. На південному заході омивається водами Каспійського моря.

Рельєф Понад 3/4 території Казахстану займають рівнини з висотами від 100 до 300 м над рівнем моря. На крайньому південному сході і заході простягаються хребти Тянь-Шаню, Джунгарського Алатау й Алтаю з висотами від 3000 до 6995 м (пік Хан-Тенгрі). На крайньому заході розташована Прикаспійська низовина, що частково лежить нижче рівня Світового океану (рівень Каспійського моря -27 м). У центрі країни великі території займає зруйнована гірська система Казахстанського дрібносопковику.

У межах рівнин поширені піщані і глинисті пустелі (Кизилкум, Муюнкум, Бетпак-Дала), напівпустелі і сухі степи. Для молодих гір південного сходу характерні сильна розчленованість і вертикальна поясність. На півночі республіки переважають степи і лісостепи. 23 % території країни (північна частина) придатні для землеробства, 70 % — для відгінного тваринництва.

Внутрішні води Близько 80 % території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку. Іртиш, Ішим і Тобол, що протікають по північній і північно-східній окраїнах країни, належать до басейну Північного Льодовитого океану. Всі інші великі річки на території країни несуть свої води в замкнуті внутрішні водойми: Урал — у Каспійське море, Сирдар'я — в Аральське море, Ілі — в озеро Балхаш. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.

Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5−7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.

Клімат Клімат країни різко континентальний і сухий. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових — 200−500, у пустельних — 100−200 мм. Середня температура січня — від -18 °С на півночі до -3 °С на півдні; середня температура липня — від 19 °С на півночі до 29 °С на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до -50 °С, а влітку приземні температури місцями сягають 70 °С. Добові перепади температур сягають 20−30 °С.

Ґрунти За винятком північних районів, ґрунти в Казахстані бідні і засолені. В цілому для країни характерна широтна зональність ґрунтів: на півночі — чорноземи, далі на південь — каштанові, бурі напівпустельні ґрунти, такири і піски пустель. У горах розвинуті каштанові, сірі лісові і гірничо-лугові чорноземні ґрунти.

Рослинний і тваринний світ Ліси займають всього 3,5 % території Казахстану. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. На іншій території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова і пустельна рослинність. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.

Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи й рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк, заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і барани, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах — від пустель до високогір'їв.

Фізико-географічне районування За фізико-географічним районуванням світу Казахстан належить до чотирьох фізико-географічних країн, зокрема до Сибірсько-Казахстанської області Західно-Сибірської фізико-географічної країни (північна частина Казахстану), Західно-Казахстанської області, Тургайської області, Казахського дрібносоповика і Туранської низовинної області Туранської рівнинної фізико-географічної країни (західна і південна частини), Західно-Тянь-Шанської області і Центрально-Тянь-Шанської області фізико-географічної країни Тянь-Шань і Паміро-Алай (південна частина) та Алтайської гірської області Алтайсько-Саянської гірської фізико-географічної країни (південно-східна частина Казахстану).

Історія

Історичні корені казахів походять від тюркських племен, що заселяли простори степу між нинішньою Росією і Китаєм у VIII ст. до н. е., і монголів, які переселилися на ці землі у XIII ст. Важливе значення для становлення Казахстану мав Великий Шовковий шлях, а також караванний маршрут уздовж річки Сирдар'ї, завдяки чому з'являлися торгові міста і караван-сараї, інтенсивно розвивалася торгівля і сільське господарство.

У XIII ст. казахська територія увійшла до складу імперії Чингісхана. Після смерті Чингісхана у 1227, імперія була розділена між його нащадками. У другій половині XV ст. з'явилося перше Казахське ханство, а остаточне формування казахської нації, створеної шляхом змішування монголів і тюрків, відносять до першої половини XVI ст.

Впродовж XVII ст. на казахів постійно нападало Джунгарське ханство. Набіги загарбників-ойратів повністю розорили казахів у 1720. Ослаблені казахи під час нападів неодноразово зверталися до Росії з проханням про захист і постачання зброї. Протягом 1731–1742 казахські жузи переходять під опіку Російської імперії. Поступово Росія зайняла домінуюче становище в місцевому управлінні, обмежуючи повноваження казахських ханів і нав'язуючи російську адміністративну систему. Остаточно вся територія Казахстану увійшла до Російської імперії до 1848.

Завойовницькі війни Росії на півдні центральної Азії в кінці XIX століття сприяли значному припливу російських поселенців у Казахстан. Страждаючи від голоду та переселень, 1916 казахи взяли участь у центральноазійському повстанні, направленому проти призову до російської армії, проте це повстання було придушене.

У 1917 після Жовтневого перевороту в Росії Казахська націоналістична партія Алаш-орда проголосила автономію казахського народу. Проте вже у лютому 1918 більшовики почали масштабний збройний наступ в результаті якого в Казахстані було встановлено радянську владу.

До 1925 Казахстан мав назву «Киргизький край» (декрет СНК РСФСР від 10 липня 1919). 26 серпня 1920 ВЦИК и СНК РСФСР прийняли декрет за підписами В. Леніна та М. Калініна «Про утворення Автономної Киргизької Радянської Соціалістичної Республіки» у складі РСФСР зі столицею у м. Оренбург. Після 5-го Всеказахського з'їзду Рад Казахстан став називатися Казакською АРСР з адміністративним центром у м. Кзил-Орда, а з 1928 — у м. Алма-Ата. Після грудня 1936 отримала статус союзної республіки СРСР.

Перші десятиліття радянської влади в Казахстані позначені голодом 1919–1922, а також 1932–1933, що призвів до загибелі сільського населення Казахстану, переважну більшість якого становили казахи. Сумарна чисельність жертв оцінюється у 2—2,5 млн осіб.Аналіз демографічних даних .

У 1936 Казахстан було перетворено на союзну республіку у складі СРСР.

У 1950-х в Казахстані проводилася державна кампанія з освоєння цілинних земель, результатом стало швидке перетворення північних пасовищних рівнин Казахської республіки на сільськогосподарські угіддя. Наприкінці 1950-х у Казахстані збудовано космодром Байконур, а також семипалатинський ядерний полігон.

Перший голод у Казахстані 1919—1922 «Перший голод у Казахстані 1919-1922» — перший голод в сільських районах Казахської РСР. Масова загибель сільського населення Казахстану, переважну більшість якого становили казахи (1 млн осіб)

Голодомор у 1932—1933 Голод у Казахстані 1932—1933 — голод в сільських районах Казахської РСР. Масова загибель сільського населення Казахстану, переважну більшість якого становили казахи (близько 60 % жителів республіки були етнічними казахами, а після голодомору ця частка скоротилася до 38 %), що є найвищим відсотком серед усіх етнічних груп, убитих радянським режимом 1930—1933 років. Голод почався взимку 1930 року, за цілий рік до Голодомору в Україні. Радянська влада провадила репресивну політику під час голоду, наприклад, занесення цілих районів до чорних дощок що забороняє торгівлю з іншими регіонами і розстрілом тисяч казахів під час спроб втекти через кордон до Китаю.

Національно-визвольна боротьба казахського народу

Повстання в Казахстані 1929—1931