Карту́з () — неформений різновид кашкета, прийшов на зміну не дуже практичним крислатим капелюхам, спочатку з'явився у Швеції і мав вигляд м'якого ковпака з дашко́м і з можливістю прикривати вуха від холоду. Картузи широко використовувалися в європейських арміях XVI — XVII століть. Пізніше картузи стали використовуватися й цивільним населенням.
До української мови назва потрапила через російську.Етимологічний словник української мови на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Російське слово «картуз» етимологічно походить від («дорожня шапка»). В 1706 році слово зафіксоване в російській мові як карпуц, карпуз — у 1712, карпус — у 1718. Уперше зафіксоване в російській мові як картуз — з 1722 року.
Див. також Кашкет
Примітки
Посилання Картуз // Олег Тульни. «Русский картуз». Лобанов Д. А., Мегорский Б. В. Шапки-картузы петровской армии