Вінець (, ) — у гірництві — елемент кріплення вертикальних та похилих (більше 45°) виробок.
Розрізняють вінці рядові (просто вінці) та опорні (основні), що утримують від зміщення ланки кріплення, що розташовані вище.
При застосуванні рамного кріплення опорним вінцем служить рама з подовженими елементами, кінці яких заходять у лунки.
При бетонному (залізобетонному, цегляному тощо) кріпленні вінцем служить заповнений бетоном кільцевий вруб.
Опорні вінці розташовують у міцних породах.
Див. також Вінцеве кріплення
Література