Вінце́ве крі́плення (, , m) — рамне кріплення вертикальних та похилих (понад 45°) гірничих виробок, основною конструктивною особливістю якого є наявність вінців — опорних та рядових, що розташовані у площині перпендикулярній до осі виробки.
Розподіляється на:
суцільне або зрубове, вінцеве на стояках та вінцеве підвісне.
Суцільне В.к. призначене для кріплення вертикальних і похилих виробок, пройдених в породах сер. міцності і стійкості.
Воно являє собою зруб, вінці якого укладені впритул. Кріплення будують знизу вгору ланками.
Вінцеве кріплення на стояках застосовують при проведенні вертикальних і похилих виробок в міцних стійких породах. Воно складається з вінців, між якими встановлюють стояки, що з'єднуються з вінцями в паз і в шип. Підвісне В.к. застосовується при проведенні вертикальних виробок в стійких породах, що дозволяють мати оголення до 1,5 м. Кріплення складається з вінців, між якими встановлюють стояки.
Вінцеве кріплення — традиційне гірниче кріплення, яке одержало широке застосування при розробці рудних родовищ.
Застосовується також для кріплення допоміжних стовбурів, шурфів, ґезенків, розвідувальних вертикальних виробок.
Література