Гадюка Сеоане (Vipera seoanei)The Reptile Database: Vipera seoanei — вид змій родини гадюкових (Viperidae). Один із 21(25) видів родуThe Reptile Database: ViperaRepFocus: Natrix . Поширена у Франції, Португалії ті Іспанії. Мешканець середземноморських гірських і прилеглих рівнинних ландшафтів. Раритетний вид плазунів, занесений до Червоного списку МСОП та інших природоохоронних документів.Vipera seoanei в Червоному списку МСОП Описано 2 підвиди. Отруйна змія.
Етимологія Гадюка названа на честь іспанського лікаря і натураліста XIX століття Віктора Лопеса Сеоане.
Назва на інших мовах: Seoane's Viper, Portugese Viper (англ.; дослівно: «гадюка Сеоане», «португальська гадюка»); Nordiberische Kreuzotter (нім.; дослівно «північноіберійська гадюка»); Vipère de Séoane (франц.; дослівно «гадюка Сеоане»); Vibora de Seoane (ісп.; дослівно «гадюка Сеоане»); Vibora De Seoane (порт.; дослівно «гадюка Сеоане»).
Опис Змія середнього розміру, завдовжки до 75 см (звичайно до 50 см). Вона схожа на гадюку звичайну, відрізняється лише піднятим (задертим) догори носом та тим, що в центральній частині її голови щитки фрагментарні. Забарвлення в гадюки Сеоане дуже мінливе: верх переважно бежевого кольору, але може бути від світло-коричневого до сірого з контрастним зигзагоподібним коричневим малюнком. В окремих особин останній перетворений у майже пряму поздовжню смугу, облямовану чорними лініями по боках. Інші морфи мають дві світліші спинно-бокові лінії, або вузьку, бліду, облямовану темним, хребетну смужку, або зовсім позбавлені малюнка і забарвлені в однотонний червоний, коричневий або майже чорний (меланісти) кольори.Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 409—410)
Поширення
Ареал виду обмежується вологою Північною Іспанією, Північною Португалією та невеликою територією на крайньому південному заході Франції.
Місця проживання Мезофільний і вид, поширений у районах з атлантичним кліматом, що характеризується м'якою зимою та коротким дощовим літом. Населяє більш-менш вологі біотопи, переважно світлі вологі дубові ліси та їх узлісся з рясним підліском, ділянки із чагарниковою та лучною рослинністю, (включаючи ожинові пасовища та сухостій, а також вереси з папоротником і мітлицею), кам'янисті та скелясті схили гір, добре вкриті чагарниками та іншою наскельною рослинністю, а також занедбані сади та живоплоти. У гори піднімається до висоти 1900 м над рівнем моря.
Щільність популяції гадюки може бути досить високою, особливо в окремих районах Іспанії. Це одна з найпоширеніших змій у Кантабрійських горах, локалізована, але помірно поширена в Португалії та рідкісна на периферії свого ареалу.
Особливості біології Період активності триває з березня по жовтень, у горах — з квітня—травня по вересень. Зимова активність рідкісна. Протягом сезону активності веде денний спосіб життя і переходить на нічний спосіб життя в найспекотніші місяці.
Гадюка Сеоане належить до живородних плазунів. Парування відбувається навесні, з кінця березня до початку травня. Статева активність і парування спостерігалися також восени. Самки мають дворічний репродуктивний цикл і народжують 3—10 живих дитинчат між серпнем і жовтнем. Статевої зрілості гадюки досягають у віці від 4 до 5 років. Максимальна тривалість життя становить 13 років.
Живиться переважно дрібними ссавцями, яких ловить із засідки, але також може активно переслідувати їх в норах.
Охорона Раритетний вид плазунів, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: вид, близький до стану загрози зникнення), а також до Додатку ІІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: вид потребує охорони). Крім того, вид вважається таким, що знаходиться під загрозою зникнення в Португалії та Іспанії, а також як вразливий у Франції.
Змія трапляється на кількох природно-заповідних територіях. Основною загрозою для виду є поступова деградація середовища існування та прогнозовані довгострокові наслідки зміни клімату. Можливо, що периферійні популяції (тобто з Португалії та Франції, а також Південної Галісії та Північної Наварри в Іспанії) можуть зменшитися в середньостроковій перспективі, тому рекомендується захист середовища існування. Необхідно терміново провести дослідження, щоб з'ясувати тенденції щодо зміни стану популяцій, Актуальною залишається також просвітницька робота задля зменшення переслідування змій людиною.
Практичне значення Отрута гадюки Сеоане дуже сильна, але летальних випадків серед людей не зареєстровано, бо змія кусає неохоче та мешкає переважно далеко від людських поселень. Вважається, що отрута особин з підвиду Vipera seoanei cantabrica удвічі токсичніша, ніж у Vipera seoanei seoanei.
Систематика Один із 21(25) видів роду гадюк (Vipera).
Станом на 2024 рік описано 2 підвиди: Vipera seoanei seoanei (Північна Португалія, Північна Іспанія, Південно-Західна Франція); Vipera seoanei cantabrica (Північно-Західна Іспанія)
Джерела. Примітки
Література Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 409—410). ISBN 978-1-4081-5459-5 Golay P, Smith HM, , Dixon JR, McCarthy CJ, Rage J-C, Schatti B, Toriba M. 1993. Endoglyphs and Other Major Venomous Snakes of the World: A Checklist. Geneva: Azemiops. 478 pp. Lataste F. 1879. Diagnose d'une vipère nouvelle d'Espagne. Bulletin de la Société zoologique de France 4: 132. («Vipera berus seoanei, nov. subsp.») Mertens R, Müller L. 1928. Liste der amphibien und reptilen Europes. Abh. Senckenb. Naturf. Ges. 45: 1-62.
Посилання RepFocus: Vipera The Reptile Database: Vipera The Reptile Database: Vipera seoanei Vipera seoanei в Червоному списку МСОП