Кано́н ( — брусок; прут; лінійка; правило, норма; ) — «церковне правило, догма; пісня на честь святого; усталена норма»Етимологічний словник української мови : у 7 т. / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. — Т. 2: Д—Копці . — К.: Наук. думка, 1985. — 572 с. — Кано́н — С. 365., що установлений апостолами, Вселенськими та помісними соборами й Отцями Церкви, церковною Святою ТрадицієюРелігієзнавчий словник — С. 145., що стосується внутрішнього устрою християнської церкви і правил її стосунків ззовні з іншими«Канон» // Толковый словарь Даля . — 1863—1866 гг. ; основні релігійні приписи«Енциклопедія українознавства». У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Львів : Молоде життя-НТШ, 1994. — Т. 3. — С. 950. — ISBN 5-7707-4052-3.. Слід відрізняти від догматичних постанов (оросів). Канони є джерелом і виявом культу віровчення й церковного права, зразком діяльності та світогляду«Католическая энциклопедия», изд. Францисканцев, г. Москва, 2005 г., Т. II (И-Л), С. 744—745 .
Церковний канон
У християнстві У Православ'ї і в Католицтві поширене використання у чотирьох значеннях терміна «канон»Христианство. Словарь / под. общ. ред. доктора философских наук Л. Н. Митрохина. — М. : Республика, 1994. — С. 187. — ISBN 5-250-02302-9. : щодо віровчення, обряду, церковної організації постанови Вселенських соборів про церковне життя сукупності книг Біблії форми богослужбового піснеспіву.
Московська церква Номоканон містить у собі канони, які перейняла від Константинопольської православної церкви Російська православна церква (РПЦ). Основний канонічний корпус цієї церкви міститься в збірнику, який має титул Книга правил (повна назва: «Книга правил святих апостол, святих соборів вселенських і помісних, і святих отець»); була видана Святішим Синодом РПЦ 1839 року російською мовою, стилізованою під церковнослов'янську.
Канон у буддизмі
Багатотомним зводом буддійських творів є палійський канон (Ганджур, ), до якого додається звід коментарів Тибетський канон (Данджур, ). Китайський канон — буддистський канон Китаю, що має кілька назв, найуживаніші з них це; «Саньцзан» (дослівно — «Три скарбниці»), «Да Цзан Цзин» («Велике сховище сутр»; Великий буддійський канон; Китайський буддійський канон; Китайська Тріпітака), «І це цзин» (Усі сутри). Китайська Трипітака почала складатися у II ст. н. е..
Канон у даосизмі Основним канонічним текстом даосизму є «Канон дао і де» або «Дао де цзін»Малявин В. В. «ДАО ДЭ ЦЗИН» , Церковно-научный центр «Православная Энциклопедия», 9 февраля 2012 г. .
Див. також
Кодекс Канонів Східних Церков Кодекс канонічного права Біблійний канон Канон (піснеспів) Канонічне право Апостольські правила Церковне звичайне право
Примітки
Джерела Головащенко С. Канон // Українська Релігієзнавча Енциклопедія.
Релігієзнавчий словник / за ред. проф. А. Колодного і Б. Лобовика. — К. : Четверта хвиля, 1996. — ISBN 966-529-005-3. Словник іншомовних слів / за ред. академіка О. С. Мельничука. — К. : УРЕ, 1985. Новий тлумачний словник української мови / укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко. — К. : Аконіт, 2000 р. — (Нові словники). — ISBN 966-7173-02-X. Католическая энциклопедия. М. : изд. Францисканцев, 2005. — ISBN 5-89208-054-4. . — Washington D.C. : The Catholic University of America, 2012. — Secon Edition. — Vol. 3 : Can — Col. — P. 20—58. — ISBN 0-7876-4004-02.
Посилання Канон // Українська Релігієзнавча Енциклопедія Канони церковні //
«Церковные каноны» // Азбука Веры.