Радошиці () — лемківське село в Польщі, у гміні Команча Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — (2011).

Розташування Розташоване в південно-східній частині Польщі, у східній частині Низьких Бескидів поблизу їхнього стику з пасмом Західніх Бещад, у долині потока Радошанка () при впадінні до Ославиці, 4 кілометри на південь від Команчі, при кордоні зі Словаччиною. У 1990-их роках через Радошицький перевал збудували автошлях та відкрили пункт пропуску Радошиці—Полата, у напрямку на Меджилабірці.

Історія Уперше згадується в 1361 році.

Село згадується у грамоті 25 березня (4 квітня за новим стилем) 1441 року — королева Софія дозволяє Яковцю Волоху закріпачити село Радошиці.Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 37-39.

У 1868 р. збудовано дерев'яну церкву св. Димитрія.

У 1918—1919 роках село разом з іншими 33 селами увійшло до складу Команчанської Республіки.

У 1921 році село нараховувало 162 хат та 981 осіб, з яких греко-католики — 910, євреї — 41, римо-католики — 31.

У 1939 р. в селі було переважно українське (лемківське) населення: з 1230 жителів села — 1150 українців, 45 поляків і 35 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 75..

До виселення українців у 1945 з Польщі до УРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла у селі була греко-католицька парафія Лупківського деканату, до якої належало також село Ославиця.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Культурні пам'ятки У центрі села на пагорбі знаходиться дерев'яна церква св. Дмитра з 1868 року, яку зараз використовують як римо-католицький костел. Всередині є оригінальний іконостас з часів будівництва церкви та вівтар у стилі рококо. На парапеті хоруші можна бачити цікаві малюнки з життя села. Навколо церкви зведений низький мурик з ламаного каменя. Перед церквою стоїть кам'яна дзвіниця багатої цікавої архітектури з трьома дзвонами. За церквою за муриком знаходиться цвинтар з багатьма могилами, деякі з кириличними написами.

За селом приблизно 2 кілометри по дорозі на кордон є збудована каплиця біля цілющого джерела, де стікаються 3 потоки. Греко-католицька громада на цьому місці святкує відпуст у 9-ий четвер після Великодня за юліянським календарем.

Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Примітки

Див. також Radoszyce (foto)

Джерела Biesczady. Przewodnik. Rewasz, Pruszkow, 2012, с. 344—345. (ISBN 978-83-62460-21-2)