Безмігова Горішня () — село в Польщі, у гміні Лісько Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на прадавніх етнічних українських територіях Бойківщини. Населення — (2011).
Історія У 1-й пол. XIX ст. село належало родині Кєшковських. У 1845 р. село перейшло у власність від Юзефа Кєшковського до подружжя — графа Вацлава (Венцеля) Лазанського і Марії з Гнєвошів. Далі власниками села стала родина баронів Беесс (Beess) (станом на сер. XIX ст. власниками значились подружжя баронів Геліодора та Гертруди Беесс), а в 1881 р. новими власниками стала родина Черкавських. Особняк Черкавських існував до кінця Другої світової війни.
У селі в міжвоєнний час завдяки зусиллям студентів «Львівської політехніки» створено ковзанярський центр.
У 1939 році в селі проживало 740 мешканців (550 українців-грекокатоликів, 45 українців-римокатоликів, 120 поляків і 25 євреїв)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 42.. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусили відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа — Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27 листопада 1939 року постановою Президії Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до неїУказ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» . Територія ввійшла до складу утвореного 17 січня 1940 року Ліськівського району (районний центр — Лісько). Наприкінці червня 1941 року, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями.
15 вересня 1944 р. село окуповане радянськими військами. У березні 1945 року територія віддана Польщі. Більшість українського населення села насильно переселено в СРСР в 1945—1946 рр., решту депортовано в ході операції «Вісла» на новоздобуті понімецькі землі Польщі.
Церква Різдва Матері Божої Перша згадка про греко-католицьку церкву села в 1761 р. Наступна дерев'яна збудована в 1830 р. Філіальна, парафії с. Монастирець Ліського деканату. Оновлена в 1937 р. Після 1947 р. спустошена. З 1961 року функціонує як костел. Зберігся іконостас і вівтар із дарохранительницею.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Сучасність Сприятливі природні умови, у тому числі теплові потоки, дозволяють робити так званий політ терміки. Перші змагання на планерах були організовані в 1929 році. Тепер тут працює науковий центр Ряшівської Політехніки.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки
Література
Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. Przewodnik Bieszczady. Apokryf Ruski