Митрофа́н Миха́йлович Нікітін (1888 — 19 березня 1934) — працівник радгоспу «Прогрес», який 19 березня 1934 року здійснив найперший в історії замах на забальзамоване тіло Володимира Леніна, що зберігається в Мавзолеї на Красній площі Москви.

Біографія

Митрофан Нікітін народився в 1888 році у Брянському повіті (нині Брянський район Брянської області) в родині з середнім достатком. Батьки дали йому освіту. Відомостей про діяльність Нікітіна до революції не збереглося, відомо, що він працював з 13 років.

Після Жовтневого перевороту він працював у різних регіонах країни, переважно в сільській місцевості, на невисоких керівних посадах. Як засвідчено в передсмертній записці Нікітіна, він спочатку прийняв нову владу й політику, яку вона проводила. Однак згодом після роботи в Воронізькій губернії Нікітін зіткнувся зі значною нерівністю в рівнях достатку між працівником села і керівництва, що йшло врозріз із політикою керівництва країни, які проголошували загальну рівність і справедливість. Це змінило його погляд на стан речей у країні.

На початку 1930-х років Нікітін працював в Україні, де став свідком відбирання в селян хліба, розкуркулювання, колективізації і голоду, що був наслідком цього. Нікітін звинувачував у всьому, що коїться в країні Володимира Леніна, хоча той і помер в 1924 році.

З 4 вересня 1933 року Нікітін працював у радгоспі «Прогрес». Там у нього зав'язався конфлікт з директором Розенбергом. Нікітін намагався довести відомості про погану організацію праці, крадіжки, масовий алкоголізм у радгоспі у доповідних і заявах на ім'я секретаря парторганізації Кулькова, але в результаті цього не послідувало ніяких дій.

19 березня 1934 році Нікітін переїхав до Москви й одразу відправився на Красну площу, маючи мету розстріляти із заздалегідь підготованого револьвера системи «Наган» забальзамоване тіло Леніна. В кишені у нього лежала передсмертна записка, що свідчить про те, що залишатися в живих він не збирався.

Нікітін зайшов до Мавзолею. Дійшовши до тіла Леніна, він вихопив «Наган» і встиг здійснити два постріли, правда, жоден з них не влучив в ціль. Після цього Нікітіна хтось схопив за руку, і він застрелився пострілом в серце. Смерть настала миттєво. Карл Паукер того ж дня о 19:50 надіслав доповідну записку Поскребишеву:

Записка пролежала під грифом «Секретно» ще 60 років. Замах на тіло Леніна, вчинене Нікітіним, стало найпершим у низці подібних акцій.

Див. також Інциденти та спроби вибухів в Мавзолеї Леніна

Примітки