Оборона Вестерплятте — перший бій Польської кампанії, ознаменував початок Другої світової війни в Європі.  року німецька піхота за підтримки військово-морських сил напала на польський військово-транзитний склад (Wojskowa Składnica Tranzytowa, WST) на півострові Вестерплатте, в гавані вільного міста Данциг. Гарнізон налічував коло 200 солдат, але попри чисельну перевагу супротивника, обстріли та бомбардування, захисники тримали оборону впродовж семи днів.

Передумови Вестерплатте (в перекладі з німецької — Західна плита)— півострів в Гданській затоці, в гирлі Вісли (біля самого входу в порт). В 1920 році Гданськ (Данциг) знову став Вільним Містом (під юрисдикцією Ліги Націй). Відповідно до Паризької угоди від 9 листопада 1920 року Польща представляла і захищала інтереси громадян Гданська за кордоном, а сама територія Вільного Міста входила в польський митний простір. 14 березня 1924 Ліга Націй визнала за Польщею право на військово-транзитний склад. Початково для його розміщення пропонувався Острів (Holm) — місцевість в самому ядрі сучасного Гданська). Проте остаточно вибір пав на колишнє місце літнього відпочинку на косі, яка утворилася в місці, де колись головне річище Вісли впадало до Балтики — косу Вестерплатте. 9 грудня 1925  р. Ліга Націй прийняла рішення про розміщення невеликого польського гарнізону для його охорони. Згодом після будівництва порту в Гдині поялки не відмовилися від складу на Вестерплатте, який став вагомою складовою польських прав у Гданську. Необхідно зазначити, що навіть в серйозних працях про Вестерплатте поширена популярна легенда про польського представника у Гданську М. Яловецького, який начебто в період кризи 1919 р. викупив Вестерплатте з німецьких рук. Насправді М. Яловецький викупив деяку нерухомість на Вестерплатте, що потім було використано в процесі передачі півострова Польщі.

Ліга Націй дозволила Польщі тримати тільки 88 охоронців на Вестерплатте, які повинні були охороняти військово-морські склади боєприпасів. 6 березня 1933 року уряд Польщі спробував посилити гарнізон ще 120 солдатами, але це викликало обурення і Польща була змушена відвести частину військ.

Досконало навчені солдати, а не прості охоронці складів, у випадку німецького путчу в Гданську, при підтримці десанту з Гдині мали зайняти стратегічні об'єкти в місті та порту.

Претензії Німеччини на Вільне Місто стало головним приводом для нападу на Польщу. 1 вересня 1939 року німці оголосили про включення Данцига до складу Рейху і почати підготовку до ліквідації всіх польських інститутів на його території. Головними з них були Польська пошта і Військово-транзитний склад. З 3 грудня 1938 року комендантом Вестерплатте був майор Генрик Сухарський.

Підготовка до оборони Складні взаємини з Вільним Містом, постійна небезпека провокацій з боку нацистської Німеччини змусили польське військове командування з другої половини 1933 року зайнятися максимальним зміцненням гарнізону Вестерплатте. Всі цивільні об'єкти на території гарнізону були пристосовані також і для військових дій. Виконання робіт та планування укріплень було доручено капітану Мечиславу Крушевському та його помічнику інженеру Славоміру Боровському. Ними були спроектовано та збудовано 6 замаскованих під приміщення для несення вартової служби довгочасних вогневих точок — вартівень, розташованих в найголовніших укріплених пунктах півострова. А також підготовлені до оборони вже існуючі об'екти. Було також створено кілька спеціальних польових позицій, що були обладнані для ведення стрілецького вогню, включаючи одне або два кулеметних гніздаOborona Westerplatte (2006). У процесі підготовки до оборони та її перебігу було споруджено і обладнано такі позиції: Позиція «Вал» (капрал Едмунд Шамлевський) Позиція «Пором» (капітан Леон Пайонк) Позиція «Форт» (капрал ВМС Бернард Ригельській) Позиція «Лазенки» (капрал ВМС Франтішек Бартошак) Позиція «Електростанція» Позиція «Пристань» Позиція сержанта Владислава Дейка Позиція (вузол опору) «Залізнична колія») — утворена після знищення внаслідок нальоту вартівні № 5Wójtowicz-Podhorski M. Westerplatte 1939. Prawdziwa historia. AJ — Press — 2011—661 S.

22 березня 1939 у зв'язку з побоюванням атаки німецького флоту, що повертається з Клайпеди після дружнього візиту, майор Сухарський терміново запросив допомоги в людях і озброєнні. В результаті, гарнізон було збільшено до 210 осіб (включаючи військових інженерів і інших цивільних осіб). З особливостей несення строкової служби можна відмітити такий, що служба для солдатів-строковиків тривала лише півроку. Після чого (восени і навесні) вони змінювалися іншими строковиками. Довше тривало перебування в гарнізоні офіцерів і під-офіцерів. Основний час військовослужбовців поглинала напружена вартова служба.

Генеральний штаб передбачав у разі німецького нападу перекинути сюди допоміжні сили т. з Інтервенційний корпус, який повинен був захопити Гданськ, а через 12 годин прийти на допомогу вестерплаттському гарнізону. Тим часом, навіть для виконання початкового плану захисникам Вестерплатте не вистачало вогневої потужності. Вдалося доставити і вкрити в залізничних вагонах одну застарілу трофейну російську гармату, дві протитанкових гармати і чотири міномета.

З весни 1939 року німці вже відкрито зміцнювали свої позиції в Гданську. Чисельність поліції дійшла до двох полків (близько 6000 осіб). Під керівництвом генерала Ф. Ебергардта в Гданськ перекидалося озброєння, яке зосереджувалося на складах Шуха у Гданську.

25 серпня 1939 року в Гданьську затоку з «дружнім візитом» увійшов німецький навчальний броненосець Schleswig-Holstein. Офіційною причиною прибуття було 25-річчя загибелі крейсера Magdeburg в Першій світовій війні. Насправді броненосець був плавучою батареєю для атаки польських укріплень. На озброєнні Schleswig-Holstein мав 4 гармати 280 мм, 10 гармат 150 мм і 4 гармати 88 мм. На його борту перебувала штурмова рота морських піхотинців (Marinesturmkompanie) чисельністю 500 чоловік. Командування готове було відкрити вогонь по укріпленнях при перших можливостях. На світанку 1 вересня броненосець просунувся вглиб портового каналу напроти укріплення Мевій Шанець і підготувався до бою.

Хід бойових дій

1 вересня

О 4:47 броненосець почав обстріл Вестерплатте. Постріли броненосця прийнято вважати першими пострілами Другої світової війни, хоча відомо, що першими польськими об'єктами, які зазнали німецького удару були мости у Тчеві неподалік від Гданська. Німецький план передбачав масований артилерійський обстріл з Schleswig-Holstein, в ході якого опір польських солдатів буде зломлено. Після чого півострів атакує рота морських піхотинців, доставлена з Клайпеди, що сконцентрувалися під мурами складів. Удару німецьких морпіхів мали допомагати гданьські підрозділи: батальйон СС Heimwehr Danzig та дві поліцейські роти. Однак, постріл з пістолету — німецький сигнал готовності до атаки почул

и польські чергові. Загалом, захисники складів добре підготувалися до оборони. Обстріл борненосця хоч і тривав десять хвилин, проте не мав суттєвих наслідків для обронців. Після чого почався штурм німецької піхоти. За висадженою в повітря залізничною брамою німців одразу почав косити вогонь ручного кулемету групи капрала Е. Шамлевського з позиції «Вал». Зважаючи на поломку кулемета Шамлевський зі своїми бійцями змушений був відійти вглиб складів, а німці узбережжям моря просунулися під позицію «Форт», яка теж була вчасно зайнята поляками, тож не допустила подальшого просування.

На південь від «Валу» гітлерівців шквальним вогнем з кулеметів зупинила позиція «Пором». Окрім броненосця та штурмової групи вогонь по Вестерплатте відкрили вогневі точки з іншого боку Портового каналу.

На противагу їм польські артилеристи встигли зробити тільки 28 пострілів з так званої Путіловської гармати перед тим як вона була пошкоджена подальшим обстрілом броненосця. Тим не менш, вдалося вразити німецькі вогневі точки на маяку і на кількох високих будівлях порту на іншому березі каналу.

Через пів години до цієї позиції добрався поручник Л. Пайонк з 6 солдатами. Оборонці попросили про вогневу підтримку, після чого по штурмуючим німцям вдарили міномети встановлені біля кошар. Понісши втрати, гітлерівці змушені були відступити до Мевего Шанця.

Скориставшись перервою група польських солдатів з позиції «Пором» під командуванням капрала Анджея Ковальчика зуміла підібратися до вартового блок-посту гданської поліції Schupo, в якому німці встановили кулеметне гніздо і прицільно обстрілювали тили захисників гарнізону. Поляки закидали цю позицію гранатами і повністю її знищили.

Невдовзі відновився сильний артилерійський обстріл «Порома» з броненосця. Під час цього обстрілу серйозне поранення отримав командир позиції «Пором» підпоручик Леон Пайонк. Відразу ж після артпідготовки почався другий штурм за участю німецьких морських піхотинців та СС, але і цей штурм захисники відбили..

Окрема німецька група вночі була пробралася на терен складу, але була рішучо вибита звідси. За перший день битви польські втрати склали 4 вбитих і кілька поранених. Гарнізон залишив позицію «Пором». Німці ж, зайнявши частину території, понесли значні втрати.

2 вересня

До обіду на Вестерплатте панував відносний спокій. З метою знищення підземних фортифікацій німецьке командування ухвалило рішення про повітряний нальот на гарнізон пікіруючих бомбардувальників Ю-87 ("Штука «) та двох дивізіонів Хе-111. Нальоту передував прольот літака-розвідника. Сам наліт відбувся в 18 : 05-18 : 45. У ньому взяли участь 47 „Штук“, які скинули 8 бомб по 500 кг, 50 бомб по 250 кг і 100 бомб по 100 кг. бомбардуванню підлягали головним чином об'єкти, що були попередньо виявлені аерофотозйомкою, зокрема вартівня № 5, так звана Підофіцерська вілла, в підвалі якої знаходилася вартівня № 3, кошари, казино та ін. В результаті прямого попадання відразу двох бомб повністю було зруйновано вартівню № 5. Майже всі бійці, які знаходилися там загинули. Натомість позиції „Форт“, „Електростанція“, „Пристань“ та „Лазенки“ німцями виявлені не були тож спеціальними цілями для бомбометання не слугували. З кількох з цих пунктів польські солдати навіть застосували проти німецької авіації важкі кулемети на зенітних станках. Як встановив М. Вуйтович-Подгорський, один з Ю-87 був навіть пошкоджений і змушений був приземлитися на аеродромі в Гданську-Заспі. Бомбардування справило на захисників сильний психологічний вплив.

Один з солдат гарнізону вартівні № 3 згадував:»Під час бомбардування ми мали таке враження, що знаходимося в замкнутій бочці, яка коливається (…) Солдати, що знаходилися в вартівні (..) заламані, не розраховували взагалі, що з того страшного бомбардування (…)вийдуть живими. Кожен сам по собі в час нальоту думав про близький кінець".Як описує в своїй праці М. Вуйтович-Подгорський Г. Сухарський заламався психічно і наказав вивісити білий прапор над Новими казармами. Втім, його заступник Ф. Домбровський зірвав цей прапор. На даху кошар, імовірно, він застрелив солдата, який вивісив цей прапор. Домбровський також змушений був в таємниці від солдат ізолювати Сухарського від командування та в подальшому видавати накази від його імені. Також дійшло до страти кількох панікуючих польських солдатів гарнізону, що відмовилися далі битися. Докази цієї трагічної справи знайшли 8 вересня німці біля вартівні № 4. Це була імпровізована могила в якій знаходилися тіла чотирьох польських вояківKapral Jan Gębura | Wojskowa Składnica Tranzytowa na Westerplatte i jej obrońcy, 2020Szkudliński Jan Obrona Westerplatte — pierwsze starcie II wojny, 2024Дані можуть бути неточні.

Інші дослідники Вестерплатте повністю спростовують або заламання майора, або білий прапор, або і те і іншеSzkudliński Jan Westerplatte 1939. Prawdziwa historia?.

Після того як штурмова група понесла значні втрати при першій спробі штурму Вестерплатте і німців просто не було військового підрозділу готового до штурму. Через нескоординованість нальоту з планами наземних військ, ніхто не дав скористатися його наслідками.