Би́дгощ ( ; ; Wiesław Wydra, Chrestomatia staropolska. Teksty do roku 1543. Wrocław. Ossolineum. 1984. ISBN 83-04-01568-4. BrombergumBrombergum attested e.g. in: [Anon.]: Geographica Globi Terraquei Synopsis [...]. Trnava 1745, p. 278; Laur. Mizlerus de Kolof: Historiarum Poloniae et Magni Ducatus Lithuaniae Scriptorum [...] Collectio Magna [...]. Vol. 2. Warsaw 1769, p. 456; Fran. Math. Stan. Val. Hoefft: De Sanguinis Transfusione. Ph.D. thesis, Berlin 1819, p. 47.; ) — місто в історичній області Куявія на півночі Польщі. Розміщене на річці Брді, є початковим пунктом Бидгоського каналу, який на сході доведений до Вісли. Бидгощ — найбільше місто та адміністративний центр Куявсько-Поморського воєводстваСтаття 3 Закону про запровадження засадничого трьохступеневого територіального поділу держави (Ustawa o wprowadzeniu zasadniczego trójstopniowego podziału terytorialnego państwa z dnia 28 lipca 1998 r. — Dz. U. 1998.96.603 ) каже: «Siedzibą wojewody i sejmiku województwa są: 2) w województwie kujawsko-pomorskim — wojewody — Bydgoszcz, sejmiku województwa — Toruń,». Ww. ustawa nie określa terminu stolica województwa kujawsko-pomorskiego jako obowiązującego, choć w potocznym rozumieniu oba miasta nazywane są «stolicami» bądź «współstolicami», co odnotować można również w czwartym akapicie «Podział administracyjny Polski 2006» na witrynie KSNG] .
Є одним із найбільших міст Польщі, 8-м за чисельністю населення (363 930 осіб), 10-м за площею (175,98 км²)Dane na portalu miejskim Bydgoszczy . Бидгощ оточений великими лісовими масивами; у місті є багато зелених зон: парків (зокрема, один із найбільших у Польщі), лісів. Місто є значним економічним, культурним, науковим, медичним (10 лікувальних закладів, один із найкращих онкологічних центрів країни), військовим (розташовані Інспекторат Управління Збройних сил, а також навчальний центр НАТО) та спортивним центром країни. Є великим транспортним вузлом (автомобільним, залізничним, водним), має міжнародний аеропорт імені Ігнація Яна Падеревського та річковий порт, тут перетинаються два річкових транспортних шляхи, які об'єднують між собою річкові транспортні системи Західної та Східної Європи.
Місто має диверсифіковану промисловість і розвинуту сферу послуг. Поряд із вітчизняними підприємствами в місті функціонує також багато представництв іноземних компаній. У 2005 році засновано Бидгоський промислово-технологічний парк, в якому у 2009 році на 30 га заклали Поморську спеціальну економічну зону.
У 2010 році в Бидгощі навчалося 44,4 тис. студентів , тут діють 4 публічних вищих навчальних заклади: Університет Казимира Великого, Природничо-технологічний університет ім. Снядецьких, Медичний коледж Університету Миколая Коперника, Музична академія, а також 6 приватних університетів, три з яких належать до великих навчальних центрів північної Польщі — Куявсько-Поморська вища школа, Вища школа економіки, а також Вища банківська школа
Місто є великим центром музичної культури, діють відома філармонія з доброю акустикою, сучасна опера. У 2005 році випускник Музичної академії став переможцем XV Міжнародного конкурсу піаністів імені Фридерика Шопена (2005). Окрім публічного Польського драматичного театру, у Бидгощі функціонують також кілька приватних театрів, численні художні галереї традиційного та сучасного мистецтва.
Є великим туристичним центром. Заслуговують на увагу Старе місто в долині річки Брди (до складу також входить район Старий Фордон, розміщений над Віслою), Млинарський острів (), Бидгоська Венеція та Середмістя з будівлями у стилі сецесії, старовинні костели, католицькі святині, численні музеї. Унікальною пам'яткою Бидгоща є найстаріший із діючих штучних водних транспортних шляхів — Бидгоський канал (1774 року) із системою шлюзів. Чарівності місту додає набережна, яку в темну частину доби освітлюють. У весняно-літній сезон на річці Брді працює річковий трамвай. Є велика кількість гідротехнічних споруд.
Бидгощ є членом Спілки польських метрополій, центром Бидгоського повіту. З 2004 року — центр Бидгоської дієцезії Римсько-католицької церкви в Польщі. У місті перебуває Адміністративний суд воєводства.
Історія
У середньовіччі — прикордонне місто. У 1346 році король Казимир III надав місту маґдебурзьке право. У XVI столітті, завдяки торгівлі зерном та сіллю, місто стало одним з найбільших у Польщі. Після 1772 року в результаті першого поділу Речі Посполитої місто потрапило під німецький вплив (спочатку в Прусському королівстві, а з 1871 року у складі Німецької імперії). У 1773 році почали будівництво Бидгоського каналу, що пов'язує річки Брду та Нотець. З 1815 року місто було частиною Великого князівства Познанського. У XIX столітті побудували залізницю, яка з'єднала Бидгощ із Пілою, Гданськом, Торунем та Іновроцлавом. Частину своєї історії Бидгощ був під німецькою владою через серію розподілів Польщі. Однак у 1919 році, згідно з положеннями Версальського договору, Бидгощ був знову долучений до складу Польщі.
Під час другої світової війни Бидгощ знаходився у окрузі райхсгау Данциг — Західна Пруссія, однак юридично він не був визнаний через те, що німці окупували Польщу. Після звільнення Бидгощ став столицею Поморського, у 1975—1998 Бидгоського, після 1998 року Куявсько-Поморського воєводства Польщі. 1973 року до складу міста увійшло сусіднє місто Фордон.
Українці в Бидгощі Військові кошари в місті стали місцем інтернування вояків УНР. О. Колянчук вказує, що невеликі групи солдат УНР було інтерновано у інших військових осередках Бидгоща.
У Бидгощі після Ченстохови опинилися вояки 1-шого Запорізького окремого авіаційного загону. За наполяганням підполковника В. Мурашка їх перевели сюди, де їм знайшлася робота за фахом у навчальних закладах польських Військово-повітряних сил. Льотчики стали працювати інструкторами з пілотажу у Нижчій школі пілотів, а авіаційні техніки — у Школі авіамеханників (окрім підготовки польських спеціалістів вони також займалися ремонтом літаків та ротаційних двигунів. Загалом, у школах міста знайшли працю 53 вояки загону. 22.11.1921 р. у Бидгощі українці офіційно передали полякам усе майно 1-го Запорізького авіаційного загону, зокрема 8 справних літаків, 3 вантажівки «Берліє», напів-вантажівку «Фіат» та ін. Українські авіатори працювали в Бидгощі до літа 1922 р. Тоді в умовах кризи і інфляції за вимаганням місцевої громадськості їх звільнили. Після цього авіаційний загін як військова частина припинив своє існування. Люди роз'їхалися по Польщі, хтось виїхав до Західної Європи, а хтось повернувся до України, де був репресований.
У Бидгощі служив у авіачастині по Андрій Володимирович Наконечний — багатолітній діяч та керівник ельблонзького відділення Українського-суспільного культурного товариства / Організації українців в Польщі, член головного правління УСКТ, почесний голова ельблонзького відділення ОУП.
У місті наявні також вулиці з українськими назвами: вулиця Huculska та вулиця Kijowska.
Географія
Клімат
Населення
Населення Бидгоща нараховує 366 074 осіб: 195 648 жінок і 173 175 чоловіків (дані на 2005). В останні роки в місті поширюється постійна тенденція вилюднювання міста. Значне число від'їжджаючих складають мігранти до Великої Британії та Ірландії.
Із 2017 року, коли Україна отримала безвізовий режим із ЄС і Польщею зокрема, у місті з'являється все більше українців.
Населення за роками Приріст Рік Населення Приріст Рік Населення XVII ст. 4 900 1955 202 044 1717 150 1965 256 582 1800 4691 1968 278 000 1849 10 263 1975 322 657 1875 31 308 1985 366 424 1910 57 700 1990 380 000 1921 90 095 1998 386 855 1930 117 945 2004 369 151 1939 143 100 2008 358 928 1945 135 491 2010 356 177
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Транспорт
У західній і північній частині міста будується (станом на кінець 2018 року) об'їзна дорога, що стане частиною швидкісної автотраси .
Культура
Бидґощ є великим культурним центром Польщі, особливо в царині музичного мистецтва. Театральні традиції міста сягають своїми коренями XVII століття, коли на території єзуїтського колегіуму заснували театр. У 1824 році для театру спорудили постійну будівлю, яку в 1895 році реконструювали за проєктом відомого німецького архітектора Генріха Селінга з Берліна. Консерваторія Бидгоща заснована в 1904 році, а в 1905—1945 роках у місті функціонувала всесвітньо відома фабрика музичних інструментів (фортепіано) Бруно Зоммерфельда, численні оркестри та хори, як німецькі («Gesangverein», «Liedertafel»), так і польські (Св. Войцеха, «Халка», «Монюшка»). У 1880 році засновано музичний архів, у 1884 — Публічну бібліотеку, у 1903 — Муніципальну бібліотеку, у 1913 — центр артистичної освіти, у 1909 — перший кінотеатр. Центром польського культурного життя був заснований у 1907 році Польський дім, зруйнований німцями в 1919 році.
Активізація польського руху (реполонізація) в Бидгощі у міжвоєнний період призвела до формування у 30-х роках XX століття нової польської культурної еліти, розвитку польського театрального життя, музики, художнього мистецтва, літератури. Після трагічних подій Другої світової війни процес культурного розвитку міста продовжився. У 50-х роках XX століття було засновано два музичних заклади: Поморську філармонію та Оперний театр. З 1974 року в місті функціонує Музична академія імені Фелікса Нововєйського.
У 2011 році в Бидгощі активно працюють понад 80 організацій, асоціацій, фондів, які беруть участь у реалізації культурних заходів. Вісім закладів культури отримують фінансування з бюджетів місцевих органів влади, гмін та воєводства. До них належать: Опера Нова; Поморська філармонія ім. Ігнація Яна Падеревського; Польський театр ім. Героніма Конєчки (Hieronim Konieczki); Воєводський центр культури та мистецтва «Stara Ochronka»; Муніципальний культурний центр; Міська галерея; Окружний музей ім. Леона Вичулковського; Воєводська і муніципальна публічна бібліотека ім. Вітольда Белзи (). Культурне життя у місті також представлене заходами, які здійснюють Музична академія, Палац молоді, молодіжні культурні центри, більше десяти художніх галерей, музеїв. Нетрадиційне мистецтво пропагують різноманітні культурні асоціації та фонди, серед яких найвідоміші — Мистецьке об'єднання «Мозок», Eljazz, Культурний фонд «Yakiza» та Арх-Хаус [Europejska Stolica Kultury Bydgoszcz 2016 kandydat — opracowanie.].
У 2010 році Бидгощ претендував на статус культурної столиці Європи 2016 року .
Поморська філармонія
Поморська філармонія ім. Ігнація Яна Падеревського існує з 1953 року, Концертний зал на 920 чоловік вважається за акустичними характеристиками одним із найкращих у Європі. Феноменальні акустичні характеристики філармонії привертають увагу артистів зі світовим ім'ям. Так, на сцені Поморської філармої виступали багато світових знаменитостей, серед яких Артур Рубінштейн, Бенджамін Бріттен, Лучано Паваротті, Шломо Мінц, Міша Майський, Кевін Кеннер, Курт Мазур, Казімєж Корд, Єжи Максимюк, Антоні Віт та інші.
Нова Опера
Нова опера була заснована в 1956 році, у 1974 році на березі річки Брди було започатковане будівництво нової оригінальної будівлі опери. Будівля Нової опери стала культурною вітриною Бидгоща у світі. У Бидгоській опері розпочинали свою кар'єру знані польські оперні примадонни Барбара Загурянська і Божена Бетлі, співаки: Юзеф (Йозеф) Фуллер, Флоріан Скульські та інші. На сцені Нової опери також виступали Антоніна Кавецька, Тереза Жиліс-Гара, Веслав Охман, іноземні артисти. З гастролями у Новій опері виступали театральні трупи Вроцлавської опери, театрів Ленінграду, Москви, Києва, Мінська, Лісабона.
Хори Академічний хор Університету Казимира Великого; Комплекс Давньої Пісні Університету Казимира Великого, диригент Ян Лях; Академічний хор Музичної Академії; Камерний Хор Музичної Академії; Академічний хор Медичного Колегіуму УМК, диригент професор Януш Станецький; Академічний хор Вищої Школи Економіки, диригент Рафал Суйка; Академічний хор Куявсько-Поморської Вищої Школи.
Пам'ятки