Олекса́ндр Петро́вич Лук'я́ненко (, Житомир — , Київ) — український письменник. Член СПУ (1976), член оргкомітету НРУ.
Життєпис Народився 5 листопада 1927 року у Житомирі. Закінчив середню школу з золотою медаллю.
1943 року пішов на фронт добровольцем, був важко поранений, 9 травня 1945 року зустрів у госпіталі. Після цього більшу частину життя прожив у Києві. Захоплювався риболовлею, любив веселу товариську компанію, дотепно жартував. Уболівальник київського футбольного клубу «Динамо».
У 1947—1952 роках — навчання на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. По закінченню вишу працював: у 1952—1958 роках завідувачем відділу газети «Молодь України», у 1958—1981 — завідувачем відділу журналу «Україна», у 1990—1991 та з 1994—2007 — завідувачем відділу культури, історії та військових проблем «Народної газети».
Помер 28 липня 2007 року у Києві.
Автор книг «Листи без конвертів» (1961); «Муха в космосі» (1963); «Корінь зла» (1969); «Зуб мамонта» (1970); «Олімпійці з України» (1972; фото — Йосип Миронович Шаїнський); «Підозріла компанія» (1975); «Вогненне дерево» (1981); «Звітна галочка» (1982); «Чому загинули бангути» (1984); «Оптимус, або Незвичайні пригоди манекена Макса»: історичні повість, гуморески / О. П. Лук'яненко. — К. : Радянський письменник, 1985. — 167 с.; «Кукурідло та інші»: байки / О. Лук'яненко; художник А. П. Василенко. — К.: Веселка, 1985. — 22 с.; «Добрий пірат Джон» (1987); «Помилка судді Терницького»: повісті. — Київ: Радянський письменник, 1983; «Судебная ошибка» (1988); «Строк давності»: повісті / О. П. Лук'яненко. — К.: Молодь, 1990. — 192 с. — ISBN 5-7720-0152-3.
Нагороди Медаль «За відвагу» (1945). Почесна Грамота Президії ВР УРСР (1966). Орден Вітчизняної війни І ст. (1985).
Джерела Лук'яненко Олександр Петрович Електронічна книгозбірня Добрий пірат Джон Олександр Лук'яненко. Дві притчі. З радіоефіру. https://www.youtube.com/watch?v=VesTzu_-KXM