Лі́но Венту́ра (, 14 липня 1919, Парма — 22 жовтня 1987, Сен-Клу) — французький актор італійського походження.

Здобув популярність, знімаючись у французьких фільмах. Найпопулярніші фільми — «Шукачі пригод», «Зануда» і «Знедолені».

Біографія

Ранні роки Анжоліно Джузеппе Паскуале Вентура народився на півночі Італії у Пармі, він був єдиним сином Джованні Вентури і Луїзи Борріні. У 1927 році йому було вісім років, коли він покинув Італію разом зі своєю матір'ю, щоб приєднатися до батька, який кілька років тому вирушив працювати торговим представником в Париж. Але прибувши в Монтрей (Сена-Сен-Дені)|Монтрей 7 червня 1927 року, мати і син не знайшли Джованні. Батько зник. Згодом, Ліно рідко згадував зниклого батька. Ліно і його мати влаштувалися в будинку друзів за адресою вулиця Роменвіль, 57, Монтрей, в самому серці італійської громади, інтеграція в яку проходила не без проблем. Потім вони поселилися на вулиці Папійон, 9-ий округ Парижа, де Луїза влаштувалася покоївкою в готель «Baudin».

Щоб допомогти своїй матері, він залишив школу і почав працювати у віці дев'яти років. Він працював швейцаром, слюсарем, торговим представником і клерком.

Ліно Вентура розмовляв французькою без будь-якого акценту, провівши більшу частину свого життя у Франції. Італійською він розмовляв з відчутним пармським акцентом. Незважаючи на своє походження, Вентура став невід'ємною частиною французької кінематографічної спадщини. У 2005 році потрапив на 23-тє місце в рейтинзі 100 великих французів всіх часів.

Борцівська кар'єра Друзі Ліно з площі Монталон відкрили для нього спорт. У віці 16 років він зустрів Фреда Оберландера, австрійського чемпіона з греко-римської боротьби, що жив в готелі «Baudin».

У 1942 році він одружився з подругою дитинства Одетою Леконт, у подружжя було четверо дітей: Мілен (1946), Лоуренс (1950), Лінда (1958) і Клелія (1961).

В той же час професійно займався боксом і боротьбою. У 1950 році Ліно став чемпіоном Європи в середній вазі з греко-римської боротьби, проте, отримавши серйозну травму правої ноги під час боротьби з Анрі Коганом (який також був актором), він вимушений був перервати спортивну кар'єру.

У 1953-у дебютував у кіно, знявшись в гангстерському фільмі «Не чіпай здобич» Жака Беккера. C цього моменту почалася акторська кар'єра Ліно Вентури. Переважно, він знімався в гангстерських фільмах, нерідко разом зі своїм другом Жаном Габеном. Серед найзнаменитіших ролей Вентури — роль корумпованого поліціянта Тайгера Брауна у фільмі «Тригрошова опера» за п'єсою Бертольда Брехта (1962) і мафіозі Віто Дженовезе у фільмі «Папери Валачі» (1972). Незважаючи на італійське походження, фільм «Сто днів у Палермо» () став єдиним, в якому Вентура зіграв роль рідною мовою.

Не дивлячись на те, що велику частину життя провів у Франції і італійською говорив з французьким акцентом, французького громадянства так і не отримав.

У 1966 році Ліно Вентура заснував доброчинний фонд допомоги інвалідам «Пролісок» ().

Актор помер від серцевого нападу у 1987 році у віці 68 років.

У Парижі на його честь названо площу на перетині вулиці Мартір і Авеню Трюден.

Обрана фільмографія Рік Назва українською Оригінальна назва Роль 1954 Не чіпай здобич Touchez pas au grisbi Анджело 1956 Закон вулиць La Loi des rues Маріо 1956 Злочин і кара Crime et Châtiment власник трактиру 1957 Ліфт на ешафот Ascenseur pour l'échafaud комісар Шер'є 1957 Монпарнас, 19 Montparnasse 19 Морель 1958 Привіт вам віл Горили Le Gorille vous salue Горила 1959 Вулиця Монмартр, 125 125, rue Montmartre Паскаль 1959 Свідок у місті Un témoin dans la ville Анселін 1959 Дорога школярів Le Chemin des écoliers Т'єрселен 1960 Зваж на всі ризики Classe tous risques Абель Давос, бандит 1960 Таксі в Тобрук Un taxi pour Tobrouk Тео Дюма 1961 Страшний суд Il giudizio universale батько Джованні 1962 Тригрошова опера Die Dreigroschenoper Браун, шеф поліції 1962 Диявол і десять заповідей Le Diable et les Dix Commandements Гаріньї, сутенер (епізод «Не убий») 1964 Сто тисяч доларів на сонці Cent mille dollars au soleil Ерве Марек 1965 Дати дуба L'Arme à gauche шкіпер Жак Курно 1966 Друге дихання Le Deuxième Souffle Густав Менда, «Старий Гю», бандит 1967 Шукачі пригод Les Aventuriers Ролан 1969 Сицилійський клан Le Clan des Siciliens дивизійний комісар Ален Ле Гофф 1969 Армія тіней L’Armée des ombres Філіп Жерб'є 1970 Останнє відоме місце проживання Dernier domicile connu инспектор Марсо Леонетти 1971 Fantasia chez les ploucs Сагамор Нунан 1971 Boulevard du rhum капітан Корнеліус Вон Зелінга 1972 Папери Валачі Le Dossier Valachi Віто Дженовезе 1972 Пригода — це пригода L'aventure c'est l'aventure Ліно Массаро 1973 С новим роком! La Bonne Année Сімон — приз найкращому актору Сан-Себастьянського кінофестивалю 1973 Зануда L'Emmerdeur Мілан 1974 Ляпас La Gifle Жан 1975 Прощавай, поліцейський Adieu poulet комісар Вержа 1976 Ясновельможні трупи Cadaveri eccellenti детектив Рогас 1978 Дотик медузи The Medusa Touch інспектор Брюнель 1978 Розгніваний L'Homme en colère Ромен Дюпре 1978 Метелик на плечі Un papillon sur l'épaule Ролан 1980 Недільні коханці Sunday Lovers Франсуа Кероль 1981 Під попереднім слідством Garde à vue інспектор Антуан Гальян 1981 Шпигун, встань Espion, lève-toi Себастьен Гренье Інквізитор Garde à vue Антуан Гальєн 1982 Знедолені Les Misérables Жан Вальжан 1984 Сьома мішень La 7ème cible Бастьєн Грімальді 1984 Сто днів у Палермо Cento giorni a Palermo Карло Делак'єза

Примітки

Посилання