Бригадир Слобідських козацьких полків — найвища військова посада в Слобідських козацьких полках у 1707–1765 роках (з перервами).
Бригадири були керівниками Слобідських полків, які в військовому плані, формували бригаду в складі Української дивізії. Підпорядковувався керівнику Української дивізії. Слобідські козацькі полковники, були підпорядковані бригадиру, як керівники військових формувань, але не як керівники адміністративно-територіальних одиниць.
У 1765 році відбулося скасування козацького устрою в Слобідській Україні. Козацькі полки було перетворено на гусарські полки регулярної Російської армії, а їх територія утворила Слобідсько-Українську губернію.
Історія появи посади За часів Північної війни в Україну були введені московські війська. В зв'язку з недовірою Московської влади до козаків, частина цих військ залишилися в Україні (Гетьманщина, та Слобідська Україна) і після закінчення війни у 1713 році, з них було утворено Українську дивізію. Однією з бригад цієї дивізії стала бригада Слобідських козаків, до якої входили всі п'ять Слобідських козацьких полків. Першим бригадиром у 1707 році, став полковник Ізюмського козацького полку Федір Шидловський. Командир бригади мав армійський чин Московської держави, й був бригадиром, чи генерал-майором.
Перелік бригадирів
1707—1711 Федір Володимирович Шидловський — колишній полковник Ізюмського полку. З 1709 отримав чин генерал-майора. Після сварки з Меншиковим, по наказу царя Петра Олексійовича Шидловського було заарештовано, він був знятий з посади також у нього були відібрані всі чини та нагороди. 1711 Федір Осипович Осипов — колишній полковник Охтирського полку. 1735—1744 Олексій Леонтійович Лесевицький — колишній полковник Охтирського полку. 1744—1751 Після смерті О. Л. Лесевицького козацьких бригадирів не призначали. А самі козаки входили до бригади генерал-майора Якова Лукича Фролова-Багріїва. 1751 Іван Григорович Квітка — колишній полковник Ізюмського полку. Його було призначено бригадиром, але він помер до того як надійшли папери про призначення. 1751—1757 Василь Петрович Капніст — колишній сотник Ізюмського полку (1727), Миргородський (1737–1750) та Київський полковник (1750). Загинув у битві під Грос-Єгерсдорфом В наш час Гросс-Єгерсдорф, це селище Моторне в Калінінградської області Росії в ході Семирічної війни (Прусський похід). 1758—1763 Дмитро Антонович Банческул. Призначено після смерті Капніста. 1763—1764 Микита Васильович Поскочин. Генерал-майор.Призначено після відсторонення Банческула. Гербель М. Ізюмський слобідський козацький полк 1651-1765— Санкт-Петербург, тип. Едуарда Праца,1851.—С.110,150—164с. 1764—1765 Вільям Іванович Брінк. Генерал-майор. Останній бригадир козацьких полків.
Див. також Слобідська Україна Слобідські козаки
Джерела Альбовский Е. История Харьковского слободского казачьего полка (1651–1765). — Х., 1995. Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — тип. Харків «Дельта», 1993.— 256 с. — ISBN 5-7707-4256-9 (перевидання книги вид. «Союз» Харківського Кредитного Союзу Кооперативів-1918) Потто В. А. Історія Охтирського полку — Санкт-Петербург, тип."Балашов і Ко",1902.— І, ІІ томи Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857–1859. Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. Гербель М. Ізюмський слобідський козацький полк 1651-1765. — Санкт-Петербург, тип. Едуарда Праца, 1851. — 164 с.
Примітки