«Новая газета» (у перекладі з ) — російська суспільно-політична газета. Відома опозиційною ліберально-демократичною та правозахисною орієнтацією, а також журналістськими розслідуваннямиJournalists from Novaya Gazeta Are Assassination Targets . Таймс. 23.01.2009. Шістьох журналістів видання, зокрема Юрія Щекочихіна, Ганну Політковську та Анастасію Бабурову, вбили через їхню професійну діяльність.
Заснована 1 серпня 1993 року. Видають у Москві, регіонах Росії та низці інших країн. З 2009 року видання виходить друком по понеділках, середах і п'ятницях, англомовні статті на сайті публікують неперіодично.
Власниками газети є зокрема підприємець Олександр Лебедєв та колишній президент СРСР Михайло Горбачов. Їм належать відповідно 14 % і 10 % акцій. Решту 76 % контролюють співробітники «Нової газети». З 2013 року Лебедєв очолює «бюро розслідувань» газетиМиллиардер Лебедев возглавит бюро расследований «Новой газеты» . Forbes. 12.10.2013.
Історія Газета створена групою журналістів (Дмитро Муратов, Сергій Кушнерьов, Павло Вощанов, Акрам Муртазаєв, Дмитро Сабов та інші), що залишили «Комсомольську правду» та створили видання під назвою «Нова щоденна газета». Михайло Горбачов, давній партнер видання, ще у 1993 році на частину коштів з Нобелівської премії придбав 8 комп'ютерів для цієї групи з 30 журналістів. Перший номер вийшов 1 квітня 1993 року 100-тисячним накладомЕкатерина Парамонова. Паровозный свисток может стать политическим фактором // «Коммерсантъ», 2 апреля 1993. Перші три місяці виходила раз на тиждень, з липня 1993 — щоденна. З лютого по серпень 1995 року газета не виходила через фінансові труднощі. З серпня 1995 року відновлена як тижневик. У 1996 році зареєстрована як АНО РІД «Новая газета».
З 1995 року до листопада 2017 року головним редактором видання був Дмитро Муратов.
Видання «Новая газета» виходить тричі на тиждень: по понеділках, середах і п'ятницях. Формат розвороту газети — A2, смуги — A3.
Станом на 15 червня 2012 року загальний наклад газети становив 284 500 примірників. На 17 квітня 2019 року — 123 400 примірників.
Газета друкується у Владивостоці, Єкатеринбурзі, Москві, Рязані, Санкт-Петербурзі, закордонні випуски — у Німеччині та Казахстані.
До 2009 року газета виходила двічі на тиждень: по понеділках і четвергах. По п'ятницях до кінця 2008 року виходив окремий щотижневий кольоровий огляд «Новая газета. Свободное пространство». Нині огляд є частиною п'ятничного випуску «Нової газети»Разъяснение для подписчиков «Новой газеты», цветной выпуск № 45, 21 ноября 2008., першим шеф-редактором якого був Юрій Сафронов.
Вкладками щомісяця виходить тематичний додаток «Правда ГУЛАГу». Матеріали опублікованих випусків газети, вкладок і додатків доступні на сайті газети в загальному архіві. У минулому в якості вкладок випускалися газети «ОГФ», «Яблука», російська версія «Le Monde diplomatique», нова автомобільна газета «ШОФЕР», науково-популярний додаток «Кентавр», банківський додаток «Банкнота».
Колектив Головний редактор — Дмитро Муратов. Видавець, голова редакційної колегії та ради директорів — Дмитро Муратов. Провідні співробітники та оглядачі:
Юлія Латиніна Юрій Рост Ірина Петровська Станіслав Рассадін Олег Хлєбников Олена Дякова Леонід Нікитинський Зоя Єрошок Павло Фельгенгауер В'ячеслав Ізмайлов Дмитро Биков Артемій Троїцький
Діна Рубіна Павло Вощанов Євген Бунімович Олександр Геніс Олена Масюк Павло Канигін Слава Тарощина Кім Смирнов Лариса Малюкова Олена Мілашина Галина Мурсалієва
Редакційна колегія:
Роман Анін — редактор відділу розслідувань; Ольга Боброва — заступник головного редактора; Руслан Дубов — відповідальний секретар; Олександр Лебедєв — заступник головного редактора; Андрій Ліпський — заступник головного редактора; Лариса Малюкова — оглядач; Кирило Мартинов — редактор відділу політики та економіки; Костянтин Полєсков — випусковий редактор сайту;
Олексій Полухін — заступник головного редактора; Надія Прусенкова — пресслужба; Георгій Розинський — заступник головного редактора; Юрій Рост — оглядач; Петро Саруханов — головний художник; Сергій Соколов — заступник головного редактора; Ольга Тимофеєва — редактор відділу культури; Віталій Ярошевський — заступник головного редактора.
У газеті також публікувалися Михайло Горбачов, Юрій Шевчук, Андрій Бітов, Сергій Юрський, Віктор Шендерович та інші публічні особи.
Журналістські розслідування «Новая газета» — одна з небагатьох в Росії, що займається журналістськими розслідуваннями.
Справа «Mabetex». 28 лютого 2000 року у «Новій газеті» вийшов матеріал, де йшла мова про те, у 1995-1996 роках фінансові розрахунки з фірмами «Mercata», «Mabetex» та іншими, що виводили кошти держбюджету через управління справами президента РФ, готувалися особисто першим заступником міністра фінансів Михайлом Касьяновим. Вибухи житлових будинків у Росії в 1999 році. Дії офіційних осіб під час і після операції зі звільнення заручників у театрі на ДубровціЗаложники «Норд-Оста» требуют у Патрушева разъяснений по поводу расстрела раненого на Дубровке. Замах на Германа Галдецького, який займався розслідуваннями затримань і сексуальних домагань до дівчат з боку співробітників московської міліції. Випадок зґвалтування і вбивства Ельзи Кунгаєвої полковником Юрієм БудановимДело полковника Буданова. Дії офіційних осіб під час і після захоплення заручників у Беслані. Міліцейська спецоперація у Благовіщенську (Башкортостан), що супроводжувалася порушеннями прав людини. За даними «Нової газети», були побиті сотні людей, а десятки жінок зґвалтовані. Офіційно потерпілими були визнані 56 осіб. Згідно з повідомленням «Lenta.ru», башкирські правозахисники з організації «За права людини» стверджують, що в прокуратурі заяви від постраждалих приймати відмовлялися. Як повідомили журналісти, спеціальна комісія центрального апарату МВС називала велику чисельність постраждалих — за різними оцінками до 1000 осіб. Випадок викрадення Зелімхана Мурдалова співробітником Ханти-Мансійського ОМОНу Сергієм Лапіним. Випадок розстрілу мирних громадян у Чечні капітаном ГРУ Едуардом Ульманом і його командою. Російський ландромат — відмивання виведених з Росії більше $20 млрд. Групи смерті — розслідування самогубств підлітків у 2015-2016 роках. Переслідування та вбивства гомосексуалів у Чечні. Шахрайство адміністрації міста Сочі з дозволами на будівництво. Знесення будинків, позбавлення громадян власності. Журналіст газети Павло Канигін зібрав докази збиття Boeing 777 біля Донецька, які доводили непричетність ЗСУ до теракту, на чому наголошувала російська сторона та фахівці російського концерну «Алмаз-Антей».
Газета відстежувала, а в окремих випадках і ініціювала судові розгляди.
Власники та фінансування Контрольний пакет ауцій видання (76 %) належить колективу, 14 % — бізнесмену Олександру Лебедєву, 10 % — Михайлу Горбачову.
У лютому 2002 року представник центру зв'язків із громадськістю ФСБ Ілля Шабалкін заявив, що у газети є фінансові розбіжності з фондом Джорджа Сороса, проте представники фонду і редколегія це спростувалиФСБ не любит Политковскую, а Фонд Сороса просит «Новую газету» разъяснить, куда делись деньги, 20 февраля 2002.На чьи деньги врёт чекист Шабалкин. Да на наши! . Редколлегия «Новой газеты», 28 февраля 2002.Мурадов М. Анна Политковская отрабатывает долги. // Коммерсантъ: газета. — 21 февраля 2002..
Як з'ясували «Известия», «Нова газета» отримувала пряму державну грошову підтримку від уряду НідерландівГригорян А., Бородина Т., Подрез Т. «Новая газета» финансировалась Нидерландами. // Известия : газета. — 1 сентября 2015..
Одним зі спонсорів видання є співвласник «Yota Devices» Сергій АдоньєвСобчак раскрыла спонсора «Новой газеты». У 2019 головний редактор «Нової газети» Дмитро Муратов підтвердив, що Адоньєв фінансує видання.
З вересня 2018 року газета фінансується через краудфандинговий проєкт «Співучасники».
Думки про газету Президент Росії Дмитро Медведєв на кулуарній зустрічі з головним редактором газети Дмитром Муратовим та Михайлом Горбачовим 29 січня 2009 року сказав, що серед інших газет він регулярно читає і «Нову» в електронному форматі, а також що цю газету любити не треба, але вона повинна виходити і критикувати уряд. У квітні 2009 року Медведєв дав інтерв'ю Дмитру МуратовуЦитата по Дмитрию Муратову. Дмитрий Муратов (гость, по телефону), Ирина Меркулова и Александр Плющев (ведущие), «Дневной разворот» от 29 января 2009. Расшифровка и подкаст эфира на сайте радио «Эхо Москвы». Проверено 29 января 2009.. Академік РАН, президент Міжнародного фонду «Демократія», колишній член Політбюро ЦК КПРС Олександр Яковлєв в інтерв'ю «Новій газеті» назвав її найпатріотичнішою, що відстоює інтереси РосіїАлександр Яковлев: перва «бархатная революция» состоялась у нас , Интервью Андрею Липскому. Новая Газета от 20 января 2005 года.. Журналіст Наталія Геворкян вважає, що в Росії давно забули, що таке журналістське розслідування. Крім «Нової газети», ніхто не намагається «рити носом землю», ризикувати і ретельно перевіряти інформаціюНаталии Геворкян. Сливная журналистика Газета.ру. За журналом «Експерт», «Нова газета» «відома своїми розслідуваннями, що періодично публікуються зливом компроматів»Таинственное обаяние убыточной прессы // «Эксперт» № 22 (516) / 12 июн 2006, 00:00; Копия статьи: . У матеріалі журналіста Гая Чейзана у «The Wall Street Journal» сказано, що "Росія — одне з найнебезпечніших для журналістів місць у світі. А найнебезпечніше в Росії місце для журналістів — «Новая газета»Списанные: журналисты погибают, а «Новую газету» ждёт мрачное будущее. Цитата по сайту InoPressa.ru.. Оглядач газети «Известия» та журналу «Експерт» Максим Соколов у своєму інтерв'ю назвав «Нову газету» «апофеозом визвольної вульгарності»Интервью от 2005 года. Поет, письменник та критик Ян Шенкман в інтерв'ю Агентству Політичних новин сказав: «Я не можу читати „Наш современник“ з тих же причин, з яких не можу читати, наприклад, і „Нову газету“. Тенденційність огидна. Тенденційність і ангажованість»Критиком и писателем себя не считаю . Интервью Захару Прилепину от 29 августа 2007 года. Агентство Политических новостей. Нижний Новгород.. Історик Леонід Баткін у радіоефірі згадував, що любить і поважає «Нову газету», на якій специфічна викривальна, пряма, атакуюча функціяРадио Свобода — Программы — Права человека. Эфир от 12 июня, 2002 года. Радио Свобода. За словами одного з власників газети Михайла Горбачова в публікації у «Los Angeles Times», підтримуючи «Нову газету», він підтримує демократію. І це не суперечить захисту ним політики Путіна у публічних висловлюванняхДэйвид Холли. «Горбачёв защищает Путина» в Los Angeles Times от 29 июля 2007 года. Цитата по сайту Gorby.ru.. Газета займається серйозною і сміливою роботою, а вбивство Анни Політковської — жорстокий удар по свободі преси і борцям за демократіюФьямметта Кукурния. Гнев Горбачёва: «Это политическое убийство» в «La Repubblica» от 9 октября 2006 года. Цитата по сайту Gorby.ru.. Головний редактор «Известий» Володимир Мамонтов вважає «Нову газету» виданням, що опонує владі політичних сил, на противагу «Російській газеті» — газеті влади і для влади. Коректність цього опонування є питаннямВстреча с В. К. Мамонтовым, главным редактором газеты «Известия» , материал от 1 февраля 2006 года на сайте общероссийского информационно-образовательного портала для молодых журналистов «МЕДИАКРАТИЯ». Оглядач ліво-ліберальної німецької газетиFrankfurter Rundschau: Иностранная пресса о событиях в России и в мире. Поиск по СМИ. Архив новостей «Франкфуртер Рундшау» Флоріан Гассель у 2001 році приводив «Нову газету» як приклад, будучи запрошеним гостем у дискусії на радіостанції «Ехо Москви». «Це газета, яка часто ще публікує значні скандали, факти в тому числі — вважає Хассель, — І насправді, звичайно, перший канал і другий канал повинні були повідомляти про це щопонеділка, і має бути слідство. Нічого подібного більше немає»Флориан Хассель, расшифровка программы от 18 июля 2001 года на радио Эхо Москвы..