Джеймс Совербі (; 1757—1822) — англійський ботанік та міколог, відомий ботанічний ілюстратор.

Біографія Джеймс Совербі народився в лондонському районі Ламбет 21 березня 1757 року в родині Джона Совербі та Арабелли Гудрід. Совербі вирішив стати художником, у 1777 році поступив у Королівську академію мистецтв. Згодом став викладати малювання та писати портрети. Незабаром Джеймс зацікавився ботанічною ілюстрацією та став вивчати ботаніку. Його помітили деякі відомі ботаніки, у 1786-1787 він створював ілюстрації для книги французького ботаніка Леритьє де Брютеля. У 1787 році Совербі познайомився з Вільямом Кертісом та став ілюструвати статті його журналу Botanical Magazine. У 1788 році Джеймс опублікував короткий посібник зі створення ботанічних малюнків. Також художник познайомився з Дж. Е. Смітом, Д. Тернером та В.Візерінгом. Разом зі Смітом він був автором 36-томної книги English Botany, перший том якої був виданий у 1790 році. У 1793 році Совербі став дійсним членом Лондонського Ліннеївського товариства. У 1797 році почала видаватися серія ілюстрацій грибів з описами Coloured figures of British fungi. Окрім ботаніки Совербі цікавився конхіологією та мінералогією. У 1807 році його було обрано членом Геологічного товариства.Woodward, B.B. Sowerby, James (1757-1822) // Dictionary of National Biography. — 1885—1900. — Vol. 53. — P. 305—307.

Джеймс Совербі був одружений з Енн Бреттінгем де Карл, у них було 9 дітей. Двоє їхніх синів, Джордж Бреттінгем та Джеймс Де Карл Совербі, також стали ботанічними та зоологічними художниками. У 1815 році Енн Бреттінгем померла, через п'ять років Джеймс одружився з Мері Кетрін Рейнолдс. Джеймс помер 25 жовтня 1822 року в Ламбеті.

Гербарні зразки і невидані рукописи та ілюстрації Совербі зберігаються в Музеї природознавства (BM), Единбурзькому ботанічному саду (E), Лондонському Ліннеївському товаристві (LINN) та (LIV).

Окремі наукові праці Sowerby, J. (1788). A botanical drawing-book. 12 p., 6 pl. Sowerby, J. (1789—1791). Flora luxurians. 16 p., 18 pl. Sowerby, J. (1795—1815). Coloured figures of British fungi. 3 fasc., 400 pl.

Ілюстрації

Lightfoot, J. (1777). Flora scotica. Curtis, W. (1777). Linnaeus's System of Botany. 3 pl. Curtis, W. (1775—1798). Flora Londinensis. 51 pl. L'Héritier de Brutelle, C.L. (1785—1791). Stirpes novae. 1 pl. Withering, W. (1785). An account of the foxglove. Relhan, R. (1785). Flora cantabrigensis. 7 pl. Dickson, J. (1785—1801). Fasciculi plantarum cryptogamicarum brittaniae. L'Héritier de Brutelle, C.L. (1787—1792). Geraniologia. 6 pl. Driver, A.; Driver, W. (1788). The pomona britanica. 8 pl. L'Héritier de Brutelle, C.L. (1789—1791). Sertum anglicum. 10 pl. Aiton, W. (1789). Hortus kewensis. 3 pl. Smith, J.E. (1790—1791). Plantarum icones hactenus ineditae. 2 pl. Smith, J.E. (1790—1792). Icones pictae plantarum rariorum descriptionibus et observationibus illustratae. 18 pl. Woodville, W. (1790—1793). Medical botany. 274 pl. Smith, J.E.; Sowerby, J. English botany. Salisbury, R.A. (1791). Icones stirpium rariorum. 20 pl. Smith, J.E. (1792). Spicilegium botanicum. 24 pl. Smith, J.E. (1793—1795). A specimen of the botany of New Holland. 16 pl. Fraser, J. Thalia dealbata. 1 pl. Thornton, R.J. (1799). New illustration of the sexual system of C. von Linnaeus. 1 pl. Lambert, A.B. (1803—1825). Description of the Genus Pinus. 10 pl. Smith, J.E.; Sowerby, J. (1804—1808). Exotic Botany. 120 pl. Sibthorp, J.; Smith, J.E. Flora graeca. Smith, J.E. (1807). An introduction to physiological and systematical botany. 15 pl. Keith, P. (1816). A system of physiological botany. 9 pl. Graves, G. (1822—1833). A monograph of the British grasses. 48 pl.

Роди, названі на честь Дж. Совербі

Див. також Список ботаніків за скороченням Етелдред Бенетт

Примітки

Джерела Woodward, B.B. Sowerby, James (1757-1822) // Dictionary of National Biography. — 1885—1900. — Vol. 53. — P. 305—307. Conklin, L.H. (1995). «James Sowerby, his publications and works». Mineralogical Record, 26.