Публій Корнелій Ануллін (; ? — після 203) — державний і військовий діяч часів Римської імперії, консул-суффект 175 року, ординарний консул 199 року, .
Життєпис Походив з роду Корнеліїв, його гілки Ануллінів з м. Іллібер (сучасне м. Гранада, Іспанія) в провінції Бетіка. Про батьків та молоді роки немає відомостей. У 175 році став консулом-суффектом разом з Марком Дідієм Севером Юліаном, майбутнім імператором. У 177 році призначений легатом VII легіону Близнюків, що стояв у Тарраконській Іспанії. З ним відбив атаки маврів на південне узбережжя Піренейського півострова.
З 180 року як імператорський легат-пропретор керував провінцією Верхня Германія. У 193 році підтримав Септимія Севера в боротьбі за владу проти Песценнія Нігера. У 193 році став проконсулом провінції Африка. У 194 році був в армії Севера, що билася з військами Песценнія. Ануллін відзначився у вирішальній битві при Іссі. У 195 році брав участь у поході імператора Септимія Севера проти Парфії, відзначившись при захопленні Осроени та Адіабени (північна Месопотамія).
У 199 році став ординарним консулом разом з Марком Ауфідієм Фронтоном, проте не відбув каденції. Його змінив консул-суффект Луцій Марій Максим Перпетв Авреліан. Натомість Анулліна імператор призначив міським префектом Риму. На цій посаді перебував до 203 року. Про подальшу долю немає відомостей.
Родина Публій Корнелій Ануллін, консул 216 року
Джерела Potter, David Stone, The Roman Empire at Bay: Ad 180–395, Routledge, 2004, ISBN 0415100577, p. 104. Rudolf Hanslik: Cornelius II. 4 // Der Kleine Pauly. Bd. 1, 1965, Sp. 1315.