Ю́рій Олекса́ндрович Комелько́в ( , Сіверськ Донецької обл.) — видавець, галерист, колекціонер. Засновник рекламного агентства повного циклу «Атлант ЮЕмСі» (1997), фундатор журналу «Ре!Zони» (2001), засновник компанії «Арт-блюз» (2002) та галереї «Арт-блюз» (2004), власник галереї «Триптих» (2003)Богачевська, О. «Буду визнаним художником, коли коштуватиму мільйон» . Газета по-українськи. 8 листопада 2013., фундатор і головний редактор журналу «Аура» (2007), засновник інтернет-платформи «Культпростір» (2014)Гості студії: художник Анатолій Криволап і засновник «Культурного простору» Юрій Комельков . Телеканал «Інтер», 20 грудня 2014.. Ініціатор і керівник благодійного фонду художника Івана Марчука (2005)Иван Марчук: «Когда же мы перестанем завидовать друг другу и научимся любить?» / О. Унгурян // Факты и комментарии. — 2006. — 22 ноября. та фундації «КультАура» (2013)Українські митці створять свою арт-премію та велику інтернет-платформу про культуру . Газета по-українськи. 4 листопада 2013.. Завідувач «Музею авангарду» (філії Музею історії Києва) (2025).
Почесна грамота Кабінету Міністрів України (протокол № 49 від 24 вересня 2008) — «за високі виробничі досягнення у розвитку видавничої і рекламної справи та значний особистий внесок у забезпечення успішного проведення у травні 2008 р. у м. Києві щорічних зборів Ради керуючих Європейського банку реконструкції та розвитку».
Біографія Навчався у с/ш № 1 Сіверська Донецької обл. (1979). Закінчив з відзнакою Київський медичний інститут ім. О. О. Богомольця (1985, лікувальний факультет). Паралельно закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1985, факультет промислового дизайну) за системою народної освіти. Закінчив міжнародний курс за спеціальністю «Травматологія та ортопедія» за системою в Давосі (Швейцарія, поч. 1990-х)Рекламне агентство повного циклу «Атлант ЮЕмСі» . Склад рекламного ринку України. 16 серпня 2011. .
Працював у Київському НДІ ортопедії та травматології (1985—1997, науковий співробітник), представництві швейцарської медичної компанії «» в Україні (1995—1997, голова представництва), рекламному агентстві «Атлант ЮЕмСі» (з 1997, генеральний директор, власник), видавництві «Літтон» (2000—2008, президент, співзасновник), журналі «Ре!Zони» (2001, власник), компанії «Арт-блюз» (з 2002, генеральний директор, власник), галереї «Триптих» (з 2003, власник)Галерея «Триптих» святкує свій 25-річний ювілей . FaceNews. 29 жовтня 2013. , журналі «Аура» (2007—2009, головний редактор, власник), інтернет-платформі «Культпростір» (з 2014, власник). Живе у КиєвіСпецпроект «Люди в місті»: Юрій Комельков . Наш Київ. 31 жовтня 2013. .
Автор медичного патенту «Спосіб переднього спонділодезу» (Київський НДІ ортопедії). Авторське свідоцтво СРСР № 833226, кл. А 61 В 17/56, 1981. Винахід використовується для кістково-пластичної фіксації хребта під час його пошкоджень та захворюваньПатенти автора Комельков Юрій Олександрович . .
Видавнича діяльність
Видання «Атлант ЮЕмСі» «Атлант ЮЕмСі» (засновник і генеральний директор Юрій Комельков) — рекламне агентство повного циклу. Засноване у 1997. Дійний член Всеукраїнської рекламної коаліції. Напрямки діяльності: реклама і події (B2B, B2C, HR, брендинг, BTL, PR і медіа), виробництво реклами (відео і аудіо, POS-матеріали, виставкове обладнання та стенди, телевізійні студії, поліграфія).
Компанія організовувала щорічні збори Ради керуючих ЄБРР у Києві. Агентство отримало понад 40 міжнародних і національних нагород, серед яких Гран-прі Київського міжнародного фестивалю реклами (2001), 9 перших місць Московського, Казанського та Київського міжнародних фестивалів реклами, 8 других місць, 1 третє місце, 8 звань фіналістаОфіційний сайт «Атлант ЮЕмСі». .
«Атлант ЮЕмСі» зареєстроване як видавництво (свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб'єктів видавничої справи ДК № 1918). З 1997 видано сотні книг, випускалися журнали. Книжкова продукція — медичного, наукового та художнього спрямування. Вирізняються видання, присвячені мистецтву — понад 500 буклетів, каталогів і альбомів сучасних українських художників.
Центральним книжковим проєктом стало масштабне видання «Декоративне мистецтво України кінця XX століття. 200 імен» (2002). Вперше за роки незалежності в одній книзі була представлена творчість 200 найкращих художників країни. Альбом-каталог вийшов у лідери рейтингу «Книжка року 2003» (переміг у номінації «Візитівка», 2 місце у Гран-прі). Автор ідеї стала лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка (2006)Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України ..
До вагомих книжкових проєктів належить великий альбом-каталог «Іван Марчук» (2004). Книга ілюструє всі етапи творчості митця. Виділяються фотоальбоми «День. Фото 1999—2003» (2003), «Кадр за кадром: Кіра Муратова. Хроніка одного фільму» (2007), «Київ — місто каштанів» (2007), художні альбоми «Анатолій Криволап. Структури» (2009, під егідою Національного художнього музею України) і «Київський музей російського мистецтва» (2009, 4 варіанти обкладинки)#Окремі видання..
Випущені альбоми Ігоря Горіна (1999), Ольги Антоненко (2004), Едуарда Бельського (2004, 2006), Марії Примаченко (2004), Євгена Дерев'янка (2005). В окремих виданнях і серіях — Івана Марчука (2004, 2005, 2008), Олексія Владимирова (2005, 2012), Анатолія Криволапа (2006, 2008, 2009), Володимира Буднікова (2007, 2010).
Видано 5 серій альбомів. В серії «Живопис» 9 альбомів: Анатолія Криволапа (2006, 2008), Ігоря Єлисеєва (2006), Володимира Буднікова (2007, 2010), Івана Марчука (2008), Галини Неледви (2009), Віктора Рижих (2009) й Матвія Вайсберга (2010). Серія «Живопис. Левкас» представлена Леонідом Бернатом (2006) і Олексієм Малих (2007), серія «Живопис. Графіка» — Олександром Бабаком (2008), серія «Малюнок» — Олександром Сухолітом (2010), серія «Скульптура» — Олексієм Владимировим (2012). Образотворчі видання виходили українською, російською і англійською мовами#Серія «Живопис», #Інші серії альбомів..
Журнал «Ре!Zони» 2001 випускався журнал «Ре!Zони». Засновник й видавець — видавництво «Літтон» (президент Юрій Комельков). Назва розшифровується «рекламні зони». Вийшло 3 номери видання. Повноколірний глянцевий журнал, обсяг від 72 до 80 с. Журнал російськомовнийРе!Zоны. — 2001. — № 1. — 72 с.; Ре!Zоны. — 2001. — № 3. —80 с. . Професійне видання для учасників рекламного ринку УкраїниВ Україні з'явився новий журнал про рекламу «Ре!Zони» . Склад рекламного ринку України. 5 березня 2001. .
Журнал «Аура» 2007—2009 видавався мистецький журнал «Аура» (ISSN 1996-5206). Засновник і головний редактор Юрій Комельков. Вийшло 7 номерів видання (№ 1 у 2007, № 1-4 у 2008 й № 1-2 у 2009). Повноколірний глянцевий журнал, обсягом від 116 до 124 с. Переважна частина статей російською мовою, деякі українською. Спеціалізація — образотворче та декоративне мистецтвоAura. — 2007. — № 1. — 116 с.; Aura. — 2008. — № 1 (2). — 124 с.; Aura. — 2008. — № 2 (3). — 124 с.; Aura. — 2008. — № 3-4 (4-5). — 116 с.; Aura. — 2009. — № 1-2 (6-7). — 122 с. — ISSN 1996-5206. .
Журнал поєднав інформативність, популярну форму викладу і якість ілюстрацій. Серед постійних авторів — колекціонер Ігор Диченко, тележурналіст Юрій Макаров, куратор Ольга Лопухова. Одна з центральних рубрик — «Золота колекція», присвячена найкращим художникамБеспальча, А. Аура мистецтва . Київські відомості. 2007. . Партнерами журналу стали три провідні художні музеї країни — Національний художній музей України, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків і Національний музей «Київська картинна галерея».
Інтернет-платформа «Культпростір» 2013 за ініціативою Ю. Комелькова заснована фундація «КультАура». Вона покликана «повернути належну увагу і ставлення до культури серед усіх верств населення та інституцій»Комельков, Ю. Маніфест фундації «КультАура» . Культпростір. 1 листопада 2013.. Робочим інструментом фундації є платформа «Культпростір».
Цілі «Культпростору»: 1) стати авторитетним джерелом інформації про культуру; 2) рейтинговою панеллю; 3) компанією, що організовує й реалізує системні проєкти в галузі культури; 4) активним дискусійним майданчиком. Старт нового ЗМІ відбувся 1 липня 2014. Редакційні матеріали виходять синхронно українською й російською мовами. В інтернет-виданні працює 7 осібСаліженко, Ю. Культпростір: «За декілька місяців ми плануємо стати найавторитетнішим виданням з культури» . Platforma. 16 вересня 2014. . Станом на січень 2015 «Культпростір» мав аудиторію понад 100 тис. читачів щомісяця й 9 тис. підписників у FacebookТолокольнікова, К. Медіасміливці року . Телекритика. 12 січня 2015..
Галерейна діяльність
Галерея «Триптих» Початком галерейної діяльності Юрія Комелькова стало придбання київської галереї «Триптих» (2003).
Це перша приватна галерея столиці, заснована у 1988 п'ятьма співзасновниками (О. Міловзоров, В. Ісупов, Н. Ісупова, Н. Пікуш і Н. Лапчик) — митцями, що задали основний напрям діяльності (декоративно-ужитковий)Юбилей галереи «Триптих» // Зеркало недели. — 1998. — № 7. . За популярність серед художників письменник Андрій Курков назвав «Триптих» «наріжним каменем Андріївського узвозу»Гордейчук, І. Портрет в інтер'єрі «Триптиха». Одній із найстаріших столичних галерей виповнилося двадцять років // День. — 2008. — № 236.. Виставки висвітлювалися у пресі. Скажімо, газета «День» презентувала експозицію Людмили БруєвичОстровський, І. Теплий вітер споминів // День. — 2002. — № 95., «Дзеркало тижня» — Неллі ІсуповоїВойди в сад Нелли Исуповой // Зеркало недели. — 1997. — № 12. . Були зарубіжні огляди. Латвійська щоденна газета «Diena» (Рига) анонсувала виставку Яніса Мелецкіса, яка відбулася під егідою Посольства Латвії в Україні (1998)Muižniece, Rūta. Joprojām pianists. Tagad arī gleznotājs? : [gleznu izstāde Jānis Meļeckis, start ārvalstīs 30. maijā 1998 galerijā Triptihs, Kijev] // Diena. — Rīga, 1998. — 17. febr. — 14. lpp. .
На час придбання галерея «Триптих» мала багату історію, проте перебувала в занедбаному стані. Новим власником була проведена реставрація приміщення і повний ребрендинг галереї. Заклад став проводити регулярні експозиції, брати участь у міжнародних проєктах, засновані щорічні пленери, видавалися каталоги художників. Образотворчий напрямок (малярство, скульптура, графіка) став домінуючим. Вперше у галерейній практиці столиці були застосовані сучасні бізнес-технології. Почата системна праця над формуванням серед бізнес-еліти країни попиту на предмети мистецтва.
З 2004 розпочато ряд великих проєктів. Вони характеризуються синтезом видавничої й галерейної складових. Книга «Декоративне мистецтво України кінця XX століття. 200 імен» стала 1-м етапом однойменного проєкту. 2-й етап — виставка «Сучасне професійне декоративне мистецтво. Трансформація образу» в Українському домі (2003). Виставлялися понад 1000 експонатів. Виставка стала найбільш відвідуваною мистецькою подією рокуБойко, Ю. Art-gallery // Поступ. — 2003. — 19 вересня.. Арт-проєкт був взятий під патронат Президента України (2003)Розпорядження Президента України № 165/2003-рп. Про підтримку творчого проєкту «Декоративне мистецтво України кінця XX століття. 200 імен» . Верховна Рада України. 2003.. Завершальний 3-й етап реалізований на міжнародному рівні. Він презентований у Парижі виставкою в штаб-квартирі ЮНЕСКО, на урочистостях на честь 50-річчя членства України у цій організації (2004). Подія отримала високу оцінку Генерального директора ЮНЕСКО Коїхіро Мацуура, висловлену ним у листі Президенту УкраїниСупрунець, О. Наше мистецтво оцінили в Парижі // Україна молода. — 2004. — № 105.. Проєкт «200 імен» три роки переміщувався країнами Західної Європи (Франція, Бельгія, Голландія).