Цунтинський район — муніципальний район в Республіці Дагестан (Російська Федерація).
Адміністративний центр — село Кідеро.
Географія Площа території — 1327 км²Цунтінському район. Цунтинський район розташований в західній частині Дагестана й територіально в цілому відповідає історичній області розселення дідойців (цезів) — Дідоетії.
Це високогірна область в басейні річки Метлуда (права притока Андійського Койсу) та її приток Шаїтлі, Кідеро, Сабакунісхеві, Кітлярта та ін., що також називається Дідойською улоговиною.
З півночі Цунтинський район межує з Цумадинським районом Дагестану, також як і він розташованим в басейні Андійського Койсу. Із заходу і південного заходу межує з Грузією — непрохідними горами відокремлений від Тушетії, а від долини Алазані відділена Головним Кавказьким хребтом з Кодорським перевалом (2365 м). Зі сходу район відділений Богоським хребтом від басейну Аварського Койсу, а конкретніше від Бежтинської ділянки, яка формально входить до складу району і Тляратинського району Дагестану.
Історія Район був утворений постановою Президії ВЦВК СРСР від 25 грудня 1930 року з семи сільських рад Цумадинського району з центром в с. Кідеро. В 1935 році райцентр був перенесений в с. Шаура.
20 травня 1944 року, у зв'язку з переселенням всього населення в Веденський район ЧІАССР після депортації чеченців та інгушів, постановою бюро Дагобкома ВКП (б) Цунтинському район як адміністративна одиниця був ліквідований, а його територія була передана в адміністративну ведення Цумадмнського району.
15 листопада 1955 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР знову був утворений Цунтинському район з центром с. Бежта. В 1992 році райцентр був перенесений в с. Кідеро.
Населення Населення — 18 771 чоловік.
Національний склад Мови — цезька і гінухськаЕтнокарта Західного Дагестану. Андо-Цезька мова. В Бежтинській ділянці — також бежтинська і гунзибська.
Національний склад населення Цунтинського району, включаючи Бежтинську ділянку, за даними Всеросійського перепису населення 2010 року:
Народ Чисельність, чол. Частка від усього населення,% Аварці 18177 99,43% * дідойці (цези) 10389 56,83% * Бежтинці 5924 32,40% * Гунзибці 901 4,93% Власне аварці 527 2,88% * Гінухці 433 2,37% * Андійци 3 0,02% Даргинці 10 0,05% Кумики 8 0,04% Росіяни 5 0,03% Інші 14 0,07% Не вказали 68 0,37% Усього 18282 100,00%
Економіка
Культура В аулі Шаїтлі щорічно в лютому відзначається народне свято «Ігбі» Квід спускається з гір.
Транспорт Протяжність автодоріг у районі становить 159,4 км. Усі наявні дороги — ґрунтового покриття. Більше половини доріг в зимових умовах практично закриваються.
Примітки