Неробо́чі дні в Украї́ні — офіційно визнані святкові дні, у які робота не проводиться. Перелік цих днів міститься у ст. 73 Кодексу законів про працю України, прийнятим у 1972 роціКодекс законів про працю України, 19 квітня 2022 року, сайт Верховної Ради України. Відповідно до цієї статті та змін до неї, з 30 липня 2023 року в Україні щороку є 11 святкових (неробочих) днів. При цьому стаття визначає 9 святкових днів та 3 дні релігійних свят, в які не проводиться робота (25 грудня як Різдво присутнє в обох частинах статті). Законодавство не розрізняє ці категорії святкових (неробочих) днів.

Також норми робочого часу, що визначаються наявністю неробочих днів, регулюються статтями 53 (скорочення тривалості робочого дня напередодні неробочих днів), 67 (збіг неробочих і вихідних) та деякими іншими статтями КзПП.

Норми усіх згаданих статей Кодексу законів про працю не застосовуються протягом правового режиму воєнного стану.

Чинні святкові та неробочі дні ДатаНазваПримітки1 січняНовий РікДержавне свято з 1948 року8 березняWomen Demand Equal Rights In Kyiv March, RFE/RL (March 08, 2018)Міжнародний жіночий деньДержавне свято з 1966 рокурухомеВеликдень за юліанським календаремДержавне свято з 1991 року1 травняДень праціДержавне свято з 1918 року. До 2017 року 2 травня також було вихідним днем8 травняДень пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 роківДержавне свято з 2024 року на честь закінчення ДСВ в Європі та перемоги союзників над нацистською Німеччиноюрухоме: Великдень + 49 днівТрійця за юліанським календаремРелігійне свято з 1991 року28 червняДень Конституції УкраїниНа честь Конституції України 1996 року. Єдине державне свято, закріплене в Конституції України15 липняДень Української ДержавностіДержавне свято з 2022 року на честь хрещення Київської Руси. До 2023 року включно відзначалося 28 липня.24 серпняДень Незалежності УкраїниДержавне свято з 1992 року на честь відновлення незалежности України в 1991 році1 жовтняDay of Defenders and Defendresses of Ukraine celebrated today, Ukrinform (14 October 2021)День захисників і захисниць УкраїниДержавне свято з 2015 року. До 2022 року включно відзначалося 14 жовтня.25 грудняPoroshenko Signs Law Declaring 25 December Public Holiday, Radio Free Europe/Radio Liberty (29 November 2017)Різдво ХристовеДержавне свято з 2017 року. Якщо державне свято припадає на вихідний (наприклад, суботу чи неділю), наступний робочий день (наприклад, понеділок) стає вихідним днем.

Якщо між державним святом та іншим вихідним днем є лише один або лише два робочі дні, то Кабінет Міністрів України зазвичай дає рекомендацію уникнути цього розриву, перенісши ці робочі дні на певну суботу (тобто мати безперервні канікули, але компенсувати це роботою в інший день, який буде вихідним). Зазвичай такі рекомендації стосуються лише тих працівників, у яких вихідними днями є субота та неділя.

Відповідно до змін, спричинених реформою церковного календаря, всі нерухомі релігійні свята та пов'язані з ними неробочі дні відзначаються відповідно до новоюліанського календаря, що до 2800 року збігається з григоріанським (до 1 вересня 2023 року для цього використовувався юліанський календар). При цьому відповідно до позиції Православної церкви України та Української греко-католицької церкви, рухомі свята відзначаються за юліанським календарем (законодавством не врегульовано). Великдень випадає на одну з неділь між 22 березня і 25 квітня (включно) юліанського календаря, що у 1900—2099 роках відповідає датам 4 квітня — 8 травня григоріанського календаря. Трійця, яка святкується через 7 тижнів по Великодню, випадає на одну з неділь між 10 травня і 13 червня (включно) юліанського календаря, що відповідає датам 23 травня — 26 червня григоріанського календаря.

З 2017 по 2023 рік Різдво Христове в Україні відзначали 2 дні: 7 січня (дата свята за юліанським календарем) і 25 грудня (дата свята за григоріанським і новоюліанським календарями). З 2024 року Різдво в Україні офіційно святкують лише 25 грудня.

Скасовані У таблиці нижче показано неробочі дні, які було скасовано в Україні з 1992 року. Дата Назва Примітки 7 січня Різдво Христове (за юліанським календарем) Неробочий день в Україні з 1991 по 2023 рік. 2 травня День міжнародної солідарності трудящих (2-й день) Неробочий день в Україні з 1929 по 2017 рік. 9 травня День Перемоги Неробочий день в Україні з 1945 по 1947 та 1965 по 2023 рік. З 2016 по 2023 рік цього дня відзначався День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. 16 липня День Незалежності України Неробочий день в Україні у 1991 році, у 1992 році перенесено на 24 серпня. 14 жовтня День захисників і захисниць України Неробочий день в Україні з 2015 по 2022 рік. 7 листопада День Великої Жовтневої соціалістичної революції (1-й день) Неробочий день в Україні з 1919 по 1999 рік. 8 листопада День Великої Жовтневої соціалістичної революції (2-й день) Неробочий день в Україні з 1928 по 1999 рік.

Неробочі і вихідні дні Відповідно до Кодексу законів про працю України встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а на тих підприємствах, де це неможливо з тих чи інших причин — шестиденний з одним вихідним. Загальним вихідним днем визнано неділю. Другий вихідний день (при п'ятиденному тижні) визначається графіком роботи підприємств, але мусить йти підряд із загальним вихідним і зазвичай припадає на суботу. На відміну від вихідних днів, тривалість роботи напередодні святкових (неробочих) днів скорочується на одну годину (якщо цей день робочий), і призводить до зменшення тижневої норми робочого часу. При шестиденному робочому тижні напередодні вихідного дня не має перевищувати п'яти годин, а якщо цей день святковий – чотирьох. Неробочі дні також не враховуються при визначенні тривалості щорічних та деяких інших видів відпусток.

У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем (субота і неділя), вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Ця норма впроваджена 1995 року, була відмінена наприкінці 1997 і поновлена у квітні 1999 року. Чинним законодавством не врегулювано питання збігу двох неробочих днів: на практиці усі три рази, коли Великдень припадав на 1 травня – у 1994, 2005 та 2016 рр. – додаткового вихідного чи неробочого дня не надавалося. Наступного разу юліанський Великдень припаде на 1 травня у 2089 році, на 8 травня - у 2078 році, а ще через століття Трійця може збігтися з Днем Конституції.

Якщо трапляється так, що між двома офіційними неробочими днями є один чи два робочих дні, тоді Кабінет Міністрів України задля уникнення прогалин між неробочими днями й ефективного використання робочого часу зазвичай приймає офіційну постанову з рекомендаціями підприємствам, установам та організаціям перенести ці робочі дні на одну з найближчих субот чи, до 2002 року, неділь (тобто таким чином забезпечити неперервну відпустку). Зазвичай таке трапляється, коли святковий день випадає на вівторок або четвер.

Історія

Українська народна республіка Вперше перелік неробочих днів в Україні (Українська Народна республіка) визначено «Законом про восьмигодинний робочий день», прийнятим Центральною радою 1918 року. Документ містив дати свят, «коли працювати не належить». Дати наведені за чинним тоді юліанським календарем. Назви були наведені лише для двох свят. Перелік свят відповідно до «Закону про восьмигодинний робочий день» (у дужках наводиться можлива назва свята): 1 січня (Новий рік); 6 січня (Богоявлення); 9 січня — Національне державне свято [4 Універсалу]; 27 лютого (День повалення самодержав'я); 25 березня (Благовіщення); п'ятниця страсного тижня (Страсна п'ятниця); субота страсного тижня (Велика Субота); понеділок Великодніх свят (Світлий Понеділок); вівторок Великодніх свят (Світлий Вівторок); 1 травня (День праці); Вознесіння; другий день Трійці (день Святого Духа); 15 серпня (Успіння); 14 вересня (Здвиження); 7 листопада — Національне державне свято [3 Універсалу]; 25 грудня (Різдво); 26 грудня (Другий день Різдва) та усі неділі протягом року (включно з Великоднем і Трійцею). Решта днів у році (295—297) залишалися робочими. Для нехристиян залишалася можливість відпочивати в інші дні замість визначених релігійних свят.

Вже за три тижні УНР ввела григоріанський календар, і дати усіх свят (крім 1 січня та 1 травня) «з'їхали» на 13 днів уперед, тобто фактично наведені в законі дати жодного разу не були святковими (хоча усі наведені релігійні свята були неробочими і в Російській імперії).

1918 року Рада Народних Міністрів УНР додатково визначила, що "«день 27 лютого [9 березня] (Шевченківське свято) святкується як національне свято. У цей день усі урядові установи повинні бути закриті"Виклики законовчого регулювання календаря державний свят. При цьому була допущена помилка при переведенні дат між старим і новим стилем і точно невідомо, яка дата мала стати святковою: чи . Пізніше, вже за радянської доби, саме 11 березня іноді й подекуди було святом.

Свята в УПА

В Українській повстанській армії велика увага приділялась моральному вихованню стрільців, зокрема культивуванню традицій українського війська. У повстанців було прийнято святкувати державні свята, як наприклад день Злуки (22 січня), свято Листопадового Чину (1 листопада), день проголошення Акту відновлення української держави (30 червня). Існували і особливі повстанські свята — День Героїв (остання неділя травня) та Свято Зброї (31 серпня — день звільнення Києва від більшовиків 1919 року). Пізніше святкування Дня Зброї було перенесене на 14 жовтня — Свято Покрови, а згодом день заснування УПА. Особливі свята святкувались за участю представників Проводу ОУН. Обов'язково відбувалась Служба Божа, промова капеланастор. 3378, том 9, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж-Нью-Йорк-Львів: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1980–2000 р. ISBN 5-7707-4048-5 та політвиховника. Далі співались пісні у виконанні хору та відбувались гутірки на актуальні теми.

За традицією, повстанці святкували найбільші релігійні свята: Різдво та Великдень. Святкування проводилось разом із місцевим населенням, спільно із яким влаштовувалися вистави, концерти й вертепи. Однак, головним місцем святкування залишалися густі ліси, куди селяни носили освячене. Під час таких свят Український Червоний Хрест і тереновий Провід ОУН готували подарунки для поранених бійців. Дарували зазвичай тютюн, фрукти, випічку або одяг. Організація подарунків була винятком, ніж правилом.

Крім загально-повстанських свят, у кожного повстанського відділу святкувався день приведення стрільців до Присяги Вояка УПА. Для такого спеціального свята було розроблено інструкцію, яка регламентувала порядок проведення урочистостей. Присяга відбувалася в присутності командування представників Головного військового штабу (ГВШ) та крайового проводу ОУН.

Під час святкувань та урочистостей виставлялась підсилена охорона повстанських таборів, адже свята використовувались радянськими та німецькими військами для здійснення облав та нападівЦентр досліджень визвольного руху Українська повстанська армія: Історія Нескорених. — 145—167 ст..

Деякі повстанські відділи мали власні пісні, які використовували під час святкувань та урочистостей, а також у походах. Так, наприклад, курінь «Месники» мав свій «Марш Месників», створений політвиховником сотні «Залізняка» та куреня «Месники», а пізніше — редактором журналу УПА «Лісовик», що видавався на Закерзонні, Петром ВасиленкомПартизанськими дорогами з командиром «Залізняком»: Словникова частина  — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5.

Часи радянської влади