Сереженко Михайло Гнатович ( — ) — радянський історик, краєзнавець, ветеран педагогічної праці, учасник Другої світової війни.
Життєпис
Народився М.Сереженко у м. Кролевець Сумської області у сім'ї службовця.
Навчання У 1936 р. закінчив Кролевецьку середню школу.
Усвідомлюючи великі зміни у житті людей рідного краю, вирішив присвятній себе вивченню історії.
Трудову діяльність розпочав восени 1936 р. вчителем Реутинської школи на Кролевеччині.
3 1938 по 1941 роки — студент Московського педінституту.
Будучи студентом історичного факультету, очолював президію науково-студентського гуртка кафедри історії СРСР, працював заступником редактора інститутської стінної газети «Призыв», очолював профком МОПІ.
Під час навчання М. Г. Сереженко активно працював в науково-студентському гуртку, брав участь як молодший науковий співробітник в археологічній експедиції АН СРСР під керівництвом професора, а згодом академіка Б. О. Рибакова. Уявлялася юнакові перспектива науково-дослідницької роботи, але звістка про віроломний напад фашистів внесла свої корективи у мрії майбутнього історика.
Участь у Другій світовій війні З жовтня по січень 1942 року був на обороні Москви. Коли ворог був розгромлений під Москвою, дивізія була перейменована в 130 СД і направлена на Північно-Західний фронт. Там, в районі Молвотиці дивізія 21 лютого 1942 року вступила в жорстокі бої з німцями.
21 лютого 1942 року Сереженко в бою за с. Павлово був поранений. Направлений на лікування в м. Москву, а звідти в м. Павлово Горьківської області. Після лікування був направлений в серпні 1942 року в м. Муром у військове училище зв'язку. Навчався в ньому по травень 1943 року. У зв'язку з формуванням військово-десантних сил більшість курсантів училища, яким залишалося лише скласти державні екзамени, були терміново направлені у військово-десантні бригади. Сереженко був прийнятий кандидатом в члени КПРС в Муромському училищі, а кандидатську картку одержав в 18 гвардійській військово-десантній бригаді, куди був направлений з училища.
У серпні був відрахований із ВДВ за станом здоров'я і направлений в 52 гвардійську гірсько-стрілецьку Червонопрапорну ім. Ворошилова дивізію. По волі випадку попав до тієї ж дивізії, в якій починав воювати (3 Московська комуністична, потім 130 СД була перейменована в 53 гвардійську). Дивізія наступала по півдню Сумської і півночі Харківської областей. 3 вересня 1943 в бою під с. Любовка Краснокутського району Харківської області був тяжко поранений. На лікування попав в місто Іваново.
Був кулеметником, начальником радіостанції. Довелось воювати на Північно — Західному фронті під Ленінградом, на Курській дузі, на Харківщині у складі 1-го Українського фронту. Двічі був поранений (рани давали про себе знати все життя).
У середині березня 1944 року пройшов медичну комісію, був визнаний непридатним до військової служби і демобілізований по інвалідності.
За бойові заслуги нагороджений орденом Слави ІІІ ступеня, багатьма медалями.
У березні 1944 року М. Г. Сереженко як інвалід був демобілізований Сереженко Михайло Гнатович (Сереженко Михаил Игнатьевич).
Трудова діяльність Підлікувавши рани, Михайло Гнатович Сереженко повертається до Кролевця.
Спочатку працює заступником директора по навчальній частині Кроловецької школи № 2, потім на цій же посаді — в Кролевецькому художньому текстильному технікумі.
З 1945 по 1946 роки — відповідальний секретар редакції районної газети «Колгоспне село». Далі присвячує себе педагогічній діяльності.
З 1950 по 1973 роки М. Г. Сереженко очолював педагогічний колектив Кроловецької середньої школи № 1.
У 1973 році вийшов на заслужений відпочинок.
Краєзнавча діяльність Понад чверть століття ветеран педагогічної праці був чільним краєзнавцем Кролевеччини, ініціатором створення музею і сам передав багато до нього експонатів.
Це була енергійна. справедлива людина. Він любив займатися історією, перекладом поезії з російської мови на українську, багато уваги приділяв охороні пам'яток історії та культури.
Михайло Гнатович був великим книголюбом, багато читав, розшукував документи, зустрічався з людьми, які цікавили його як історика, а потім записував їхні спогади.
Немало років віддано дослідженню історії рідною краю. Складено картотеку, де в хронологічному порядку занесені зібрані матеріали, починаючи від періоду заселення берегів Десни і Сейму на території Кролевеччини до наших днів.
Зібрані дані про економічний та політичний розвиток міста і сіл району. Все це зафіксовано у 15 рукописних томах.
Особливе місце займають публікації історика-краєзнавця на сторінках районної і обласних газет.
Починаючи з 1944 року, опубліковано близько 200 його статей, розповідей, нарисів.
Багато уваги М. Г. Сереженко приділяв вихованню молоді, прищеплюючи любов до рідного краю.
За активну участь у підготовці матеріалу до видання тому «Історія міст і сіл Української РСР. Сумська область», де М. Г. Сереженко є одним із авторів, нагороджений Почесною грамотою Сумського обкому Компартії України, виконкому обласної ради депутатів трудящих. А грамотою Міністерства освіти УРСР і ЦК ЛКСМУ — за успіхи в екскурсійно-туристичній та краєзнавчій роботі. Крім того, нагороджений ще 30 грамотами.
Ветерану педагогічної праці були притаманні висока дисципліна, уміння згуртовувати людей, скромність. Він обирався депутатом Кролевецької міської ради 8 скликань, був членом виконкому міськради.
Основні праці
Матеріали до бібліографії Михайла Сереженка Укладачі: Б. І. Черняков, О. В. Степанова. Науковий редактор проф. Б. І. Черняков
1945 Сереженко М. Відродження з руїн // Колгоспне село. — 1945. — № 62. — 2 верес. — С. 2. Про ткацьку артіль. Поладич І., Сереженко М. Як торгують в Кролевці // Колгоспне село. — 1945. — № 51. — 26 лип. — С. 2.
1946 Сереженко М. Артіль «XX-річчя Жовтневої революції» // Колгоспне село. — 1946. — № 42. — 1 трав. — С. 2. Про кролевецьке ткацтво. Сереженко М. Пам'ятники найдавніших людських поселень на Сумщині // Більшовицька зброя. — Суми, 1946. — № 164. — 18 серп. — С. 4. Про городище поблизу с. Червоний Ранок і необхідність його збереження; про Зартий (Заритий) XII ст. Сереженко М. Трудящі шанують їх пам'ять // Колгоспне село. — 1946. — № 75/76. — 2 верес. — С. 2. Про підпільників ВВВ с. Червоний Ранок, Кролевецький партизанський загін 1941 р.
1947 Сереженко М. Внесок кролевчан у справу завоювання Перемоги // Колгоспне село. — 1947. — № 37. — 9 трав. — С. 2.
1950 Сереженко М. Виставка дипломних робіт // Колгоспне село. — 1950. — № 70. — 20 серп. — С. 1. Крол. промисловий технікум. Сереженко М. Розвивати шкільну художню самодіяльність // Колгоспне село. — Кролевець, 1950. — № 31. — 6 квіт. — С. 2.
1951 Сереженко М. Зростає культура і народна освіта // Колгоспне село. — 1951. — № 37. — 13 трав. — С. 2.
1956 Сереженко М. Зібрати матеріали по історії міста і району // КC. — 1956. — № 85. — 21 жовтня. — С. 2. Звернення голови рай. комісії по вивченню і складанню матеріалів по іст. м. Кролевця і р-ну.
1957 Сереженко М. В боротьбі за перемогу Жовтня // Зоря комунізму. — 1957. — № 104. — 25 груд. — С. 2. Події 1917—1918 рр. Сереженко М. За владу Рад // Зоря комунізму. — 1957. — № 58. — 14 лип. — С. 2; № 60. — 21 лип. — С. 2; № 62. — 28 лип. — С. 2; № 64. — 4 серп. — С. 2: портр. Л. М. Болотіна; № 66. — 11 серп. — С. 2. Сереженко М. Здрастуй, Джанні Родарі // Ленінська правда. — Суми, 1957. — № 101. — 22 трав. — С. 3. — Рец. на кн.: Родарі Д. Малим і старим про Італію і Рим. — К.: Молодь, 1956. Сереженко М. Т. Г. Шевченко в Кролевці // Зоря комунізму. — 1957. — № 22. — 10 берез. — С. 2; № 23. — 14 берез. — С. 2.
1958 Сереженко М. «Вогні юності» // Зоря комунізму. — 1958 — № 3 — 8 січ. — С. 3. (Нова повість П. Кочури про колгоспне село). Сереженко М. «Вогні юності» // Ленінська правда. — Суми, 1958. — № 115. — 15 черв. — С. 4. — (Книги наших земляків). Рец. на кн. П. Кочури. Сереженко М. В боях гартована // Зоря комунізму. — 1958. — № 22. — 21 лют. — С. 4; № 23. — 23 лют. — С. 3. Події 1917—1919 рр. Сереженко М. Кролевецька більшовицька організація в боротьбі за встановлення і зміцнення Радянської влади // Зоря комунізму. — 1958. — № 72. — 20 черв. — С. 2: іл.; № 74. — 25 черв. — С. 3: 2 іл.; № 76. — 29 черв. — С. 3; № 78. — 4 лип. — С. 2. Сереженко М. Не та тепер Кролевеччина // Ленінська правда. — Суми, 1958. — № 128. — 4 лип. — С. 2. Про досягнення значних успіхів у м. Кролевець. Сереженко М. Невідомий автограф Т. Г. Шевченка // Зоря комунізму. — 1958. — № 129. — 31 жовт. — С. 4: іл. Сереженко М. Панас Кочура // Світанок: Літ-худож. альманах / Сумське літ. об'єднання при обл. газ. «Ленінська правда». — Суми: Обл. вид-во, 1958. — С. 119—123: іл. Городиський М. Народні месники / Пер. з рос. М. Сереженко // Зоря комунізму. — 1958. — № 138. — 23 листоп. — С. 4. Уривок з роману.
1959 Сереженко М. Великий Кобзар в нашому місті // Зоря комунізму. — 1959. — № 100. — 23 серп. — С. 3: іл.
1960 Сереженко М. Життєва мужність // Ленінська правда. — Суми, 1960. — № 141. — 19 лип. — С. 3. Про П. Ф. Кочуру. Сереженко М. Зв'язки письменників з Сумщиною // Ленінська правда. — Суми, 1960. — № 71. — 10 квіт. — С. 4. Сереженко М. Народна артистка // Ленінська правда. — Суми, 1960. — № 152. — 3 серп. — С. 4. М. К. Заньковецька в Кролевці восени 1911 р. Сереженко М. Народна артистка: (До 100-річчя з дня народж. М. К. Заньковецької) // Зоря комунізму. — 1960. — № 90. — 30 лип. — С.4: портр.; № 91. — 2 серп. — С. 4. Сереженко М. Панас Федорович Кочура // Зоря комунізму. — 1960. — № 84. — 16 лип. — С.3: портр.
1961 Сереженко М. Ближче до життя // Зоря комунізму. — 1961. — № 50. — 25 квіт. — С. 2. [Покращення роботи школи № 1 м. Кролевець] Сереженко М. Вчити, виховувати// Ленінська правда — Суми, 1961. — № 167. — 23 серп. — С. 3. (Про виховання і навчання в кролевецькій середній школі № 1). Сереженко М. Коментарі до фотографій: [Будинок Огієвських в Кролевці; Автограф на «Кобзарі» Т. Г. Шевченка, наданий Г. М. Огієвській] // До 100-річчя з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка: (Літ.-краєзнавчі методичні матеріали). — Суми, 1961. — С.31: іл. на с. 32–33. Сереженко М. Т. Г. Шевченко у нашому краю: 1. Перше знайомство // Зоря комунізму. — 1961. — № 24. — 23 лют. — С. 4; 2. Друзі з Сумщини // № 25. — 25 лют. — С. 4; 3. Остання подорож // № 27. — 2 берез. — С. 2; 4. Історія одного автографа // № 29. — 7 берез. — С. 4; 5. Жалібний шлях // № 30. — 9 берез. — С. 2.
1963 Сереженко М. Їх слава безсмертна // Маяк комунізму. — 1963. — № 25. — 9 трав. — С. 3: 8 портр. Про ГРС I. М. Кожедуба, I. А. Лесика, В. М. Майстренка, М. I. Горбача, Г. I. Меншуна, I. С. Демиденка, В. Т. Цимбала, Г. А. Виноградова. Сереженко М. Незабутня подія // Маяк комунізму. — 1963. — № 75. — 3 верес. — С. 2. Визволення міста у 1943; події 1941—1944. Сереженко М. Остання подорож на Україну // Народна трибуна. — Глухів, 1963. — № 40. — 9 берез. — С. 3. Т. Г. Шевченко в Кролевці. Сереженко М. Славні традиції // Маяк комунізму. — 1963. — № 22. — 1 трав. — С. 2. Сереженко М. Шевченко в Кролевці // Ленінська правда. — Суми, 1963. — № 33. — 16 лютого. — С. 4. Сереженко М., Стожок М. Став невпізнанним Кролевець // Маяк комунізму. — 1963. — № 78. — 10 верес. — С. 4; № 80. — 14 верес. — С. 4; № 82. — 19 верес. — С. 4.
1964 Сереженко М. А слава тебе знайде… // Ленінська зміна. — Харків, 1964. — № 55. — 8 трав. — С. 2. [Про комсомолку Т. Ф. Піскун з м. Кролевець] Сереженко М. Великий Кобзар в нашому краї: 1. Перше знайомство // Маяк комунізму. — 1964. — № 10. — 23 січ. — С. 4; 2. Знову на Україні // № 11. — 25 січ. — С. 4; 3. Друзі із Сумщини // № 15. — 4 лют. — С. 4; 4. Остання подорож // № 19. — 13 лют. — С. 4; 5. Історія одного автографа // № 20. — 15 лют. — С. 4; 6. Жалібний шлях // № 21. — 18 лют. — С. 4.