Ме́льбурн (також МельборнОрфографія діаспори. Див., наприклад, Союз Українських Організацій Австралії , [, ]; мовами корінних народів Narrm or Naarm) — місто в Австралії, столиця й найбільше місто штату Вікторія, найбільше місто Австралії. Населення понад 5 мільйонів осіб. Найкраще місто для проживання у світі з 2011 до 2017 року згідно з дослідженнями аналітичного центру журналу «Економіст» The world's most liveable cities .

Мельбурн, розташований на південному сході континенту, на березі затоки Індійського океану Порт-Філіп, — фінансовий, промисловий, транспортний, торговий, культурний та науковий центр, тут розміщені штаб-квартири найбільших австралійських банків та корпорацій, університети, театри, музеї, консерваторія, обсерваторія, зоопарки, національні парки, акваріум і ботанічний сад.

Місто назване на честь англійського аристократа, на той час чинного прем'єр-міністра Великої Британії віконта Мельбурна Вільяма Лема.

Урбаноніми. Що розуміється під «містом Мельбурн» Що таке «місто Мельбурн» — однозначного визначення не існує. Під цим поняттям частіше за все розуміють міську агломерацію Великий Мельбурн (Greater Melbourne), а також міський муніципалітет Мельбурн або однойменний Центральний діловий район міста (саме він юридично і є Мельбурном):

Мельбурн, Центральний діловий район ()

За даними перепису 2016 року, його населення становило 37 975 осіб2016 Census QuickStats: 3000, VIC . На мапі виразно видно прямокутник (реальні розміри ~1x2 кілометри) на північному березі річки Ярра, . Має типову міську забудову багатоповерхівками та хмарочосами. По вулицях рухається міський транспорт — трамваї та автобуси, під землею — електропоїзди метро.

Муніципалітет Мельбурн ()

 — адміністративно-територіальна одиниця, має власний орган самоврядування з чітко визначеними адміністративними межамиBoundary map // City of Melbourne . Муніципалітет Мельбурн має у своєму складі Центральний Діловий Район з найближчими районами-передмістями (). Населення становить 135 959 осіб (2016)2016 Census QuickStats: Melbourne (C) . Площа — 38 км²Local government // Travel Victoria . Має свій гербCoat of Arms // City of Melbourne . Частина забудови типово міська, але також є одноповерхові та двоповерхові будинки. Тут розташовані промислові об'єкти, а також багато чудових парків. Комунальний транспорт добре розвинений. Електропоїзди метро курсують по наземних залізничних лініях, які ділять зі звичайними потягами.

Великий Мельбурн ()

Являє собою конгломерат із 31-го муніципалітету (Муніципалітет Мельбурн та ще 30 муніципалітетів навколо нього). Великий Мельбурн не є адміністративною одиницею і не має окремого органу влади — всі муніципалітети ділять свої повноваження безпосередньо з владою штату Вікторія. Проте, мер Муніципалітету Мельбурн відіграє церемоніальну роль першого серед рівних, особливо під час зустрічей з іноземними делегаціями . У 2013 році до Великого Мельбурна належали 485 районів-передмість suburbs. Населення становить 5 078 193 осіб (2019), сумарна площа муніципалітетів є значною і становить 8826 км². Здебільшого, забудова являє собою приватні одноповерхові та двоповерхові будинки на окремих земельних ділянках, об'єднані в житлові масиви. Австралійці таку забудову називають Residential area. Типова міська забудова буває, як правило, тільки в центрі передмість на центральній вулиці, яка зазвичай має назву (). Великий Мельбурн являє собою фантастичне поєднання житлових районів, промислових об'єктів, фермерських господарств, які спеціалізуються на скотарстві, конярстві, птахівництві, садівництві, овочівництві та виноградарстві, чудових пляжів по берегах затоки та океану, вічнозелених евкаліптових лісів та зон активного відпочинку для рекреації (). Майже по всій території Великого Мельбурна по головних напрямках курсують міські автобуси, у центральних районах працює трамвай, електропоїзди метро рухаються наземними лініями, у радіусі до 57 км від Центрального Ділового Району.

На побутовому рівні вираз «I live in Melbourne and work in the city» — «Я живу в Мельбурні, а працюю в місті» означає, що ця людина живе у Великому Мельбурні в радіусі дії мельбурнського метро, а працює в Центральному Діловому Районі Мельбурна.

Розташування

Мельбурн розташований на південному сході материка, континенту й країни Австралії, на півдні штату Вікторія. Його омивають води Індійського океану. Треба зазначити, що уряд Австралії вважає води Індійського океану, що омивають південне узбережжя Австралії, Південним океаномAustralian Government // Coasts and Oceans Theme Report , тому на всіх австралійських мапах і документах Мельбурн знаходиться в басейні Південного океану, але прямий вихід до океану мають тільки віддалені південні райони-передмістя, основна частина міста лежить на узбережжі закритої з усіх боків затоки Порт-Філіп.

Великий Мельбурн займає величезну територію площею в 8826 км², більшою ніж Чернівецька область в Україні, та втричі більшою за територію європейської держави Люксембург.

Великий Мельбурн огортає собою північний, східний і південний береги затоки Порт-Філіп, а на суші його з усіх боків оточують гори Великого Вододільного хребта. На сході Великого Мельбурна, на території, що належить муніципалітету (), райони-передмістя лежать в передгір'ї Австралійських Альп. Тут знаходиться масив невисоких гір Данденонг, з найвищою точкою 633 метри та заввишки 1 250 метрів, що є найвищою вершиною на території Великого Мельбурна.

Віддалені південні райони-передмістя розташовані на півострові Морнінгтон. На північному заході Великого Мельбурна розташований муніципалітет Мельбурн () у гирлі річки Ярра по обох її берегах. Муніципалітет Мельбурн має у своєму складі Центральний Діловий Район на правому (північному) березі річки Ярра. На дорожніх мапах тільки Центральний Діловий Район позначено словом «Мельбурн».

У зв'язку з тим, що Центральний Діловий Район не перебуває в географічному центрі Великого Мельбурна, відстані до віддалених східних і південних районів-передмість є значними. Так, відстань до східного передгірського передмістя автомобільними шляхами становить 115 км, відповідно, відстань до південного передмістя , розташованого на півострові Морнінгтон, у місці, де затока Порт-Філіп з'єднується з океаном, є 111 км.

Історія та забудова міста в різні епохи

Від заснування до столиці колонії (1835—1851)

Поселення, яке нині має назву Мельбурн, було засноване на території колонії Новий Південний Уельс, яка належала Британській Імперії. Тоді на території Австралії (Нової Голландії) існувала тільки одна британська колонія.

Існують різні припущення стосовно заснування Мельбурна, але найпоширенішою є версія, згідно з якою початком відліку історії Мельбурна є підписання так званого 6 червня 1835. Цей акт підписали австралійський скотар, бізнесмен і мандрівник і група старійшин аборигенського племені . За оренду землі (на території сучасного Мельбурна), під господарство, Бетмен зобов'язався щорічно видавати племені Вурунджері 40 ковдр, 30 сокир, 100 ножів, 50 ножиць, 30 дзеркал, 200 носових хустинок, 100 фунтів борошна і 6 сорочокJohn Batman // Only Melbourne . Але вже 26 серпня 1835 року губернатор колонії Річард Берк оголосив цей договір недійсним на тій підставі, що люди племені Вурунджері не мали права розпоряджатися землею, яка належить британській короніNational Archives of Australia, Governor Bourke's Proclamation 1835 (UK) Accessed 3 November 2008 . Після цього Джон Бетмен довго не прожив. Він помер 6 травня 1839 від сифілісу. А згодом уряд реквізував будинок у його вдови Єлизавети Калаган під адміністративні офіси .

Іншим претендентом на роль засновника Мельбурна є колишній ув'язнений, а згодом бізнесмен, . Він профінансував організацію поселення на території сучасного Мельбурна. Поселення було закладено 30 серпня 1835. Сам Фокнер прибув сюди в жовтні 1835 року. Таким чином, з 1835 року на території сучасного Мельбурна фактично існувало два поселення. Надалі на новому місці Джон Паскоу Фокнер зробив блискучу кар'єру бізнесмена і політикаFawkner, John Pascoe (1792—1869) // The Australian Dictionary of Biography .

Спочатку поселення існували напівзаконно й мали неформальні назви Бетменія () і Д'ютергола ()Kenyon, A.S. (29 January 1938). They Called Melbourne Barebrass , The Argus. Retrieved on 1 November 2010. але згодом британський колоніальний уряд неохоче узаконив факт їхнього існування, і вже 1837 року дав об'єднаному поселенню сучасну назву Мельбурн і запровадив план міста — (прямокутник чітко видно на мапі центру міста, вгорі зліва). 13 квітня 1837 року у поселенні розпочало роботу поштове відділення з офіційною назвою Мельбурн .

25 червня 1847 королева Великої Британії Вікторія своєю грамотою оголосила Мельбурн містом , яке, після утворення 1851 року окремої від Нового Південного Уельсу британської колонії Вікторія, стало її столицею.

Доба золотої лихоманки (1851—1870) Відкриття золота в британській колонії в 1851 році призвело до так званої вікторіанської золотої лихоманки. У всій цій історії Мельбурн відігравав роль морських воріт. Через нього проходив майже весь фінансовий, товарний і людський потік між золотокопальнями та зовнішнім світом. Це стимулювало швидке економічне зростання міста. На початку золотої лихоманки, буквально за кілька місяців, населення Мельбурна зросло від 25 тис. до 40 тис. осіб . А вже в 1865 Мельбурн обігнав Сідней за кількістю жителів і став найбільшим містом в Австралії . Тоді спостерігався масовий приплив іммігрантів. Зокрема сюди прибула значна кількість ірландців, німців та китайців. 1851 року китайські іммігранти заснували китайський квартал, так званий , який дотепер продовжує бути безперервним китайським поселенням з найдовшою історією у Західному СвітіChinatown Melbourne , chinatownmelbourne.com.au. Retrieved on 20 October 2010. . У 1854 році відбулося історичне Еврікське повстання золотошукачів. Воно призвело до великих демократичних змін у колонії .

Мельбурн став основним фінансовим центром всієї Австралії, тут розмістили свої штаб-квартири комерційні банки, відкрився філіал (), а в 1861 перша австралійська фондова біржа .

Економічне зростання стимулювало великі темпи будівництва. Тоді розпочалось спорудження будівель, які надалі стануть визначними пам'ятками міста: англіканський собор святого Павла, католицький собор святого Патріка, ), , , ), Державна бібліотека Вікторії, Будинок , Університет Мельбурна, , , Стара Митниця (нині тут розміщений ), , Афінський Хол) і чинний донині . Тоді ж почали розбудовувати найближчі передмістя, закладати бульвари та парки.

Разом з тим, становище корінного населення було катастрофічним через те, що іммігранти приносили нові інфекційні захворювання, проти яких місцеві мешканці не мали імунітету, зокрема віспу, а також через насильство над ними та позбавлення земель, які аборигени використовували для полювання. Якщо до прибуття білих поселенців чисельність корінного населення в районі Мельбурна становила приблизно 15 000 чоловік, то після перших десятиліть від заснування Мельбурна їх кількість скоротилася до менш ніж 800 .

Економічний бум і спад (1870—1901)

Попри те, що вікторіанська золота лихоманка скінчилася з настанням 1870-х, її наслідки викликали справжній економічний бум. У 1880-х Мельбурн вважався найбагатшим містом у світі . 1885 року під час свого візиту до Австралії відомий англійський журналіст , сказав про місто: «Дивовижний Мельбурн» (), ця крилата фраза дуже припала до душі його мешканцями, її вживають і дониніHe came, he saw, he marvelled By James Button for the Naked City (The Age) 10 January 2004 .