Маса Землі (в астрономії позначається M🜨, де 🜨 є символом планети Земля) — маса планети Земля, в астрономії використовується як позасистемна одиниця маси.
1 M🜨 = 5,97219 × 1024 кг.
Три інших планети земної групи — Меркурій, Венера і Марс мають масу 0,055 M🜨, 0,815 M🜨 і 0,107 M🜨, відповідно. У порівнянні з масою інших небесних тіл Сонячної системи маса Землі становить: 81,3 маси Місяця; 0,00315 маси Юпітера (маса Юпітера складає 317,83 M🜨); 0,0105 маси Сатурна (маса Сатурна становить 95,16 M🜨); 0,0583 маси Нептуна (маса Нептуна складає 17,147 M🜨); 0,000 003 003 маси Сонця (маса Сонця становить 332 946 M🜨).
Зміна маси Землі Маса Землі є змінною величиною, і на неї впливають численні фактори. Зараз втрата маси перевищує приріст.
Фактори, що збільшують масу Землі: Космічний пил: метеори, пил, комети і т. д. Перетворення сонячної енергії: частина сонячної енергії перетворюється в речовину Землі за допомогою процесу фотосинтезу. Обсяг синтезованої за мільйони років речовини є суттєвим. Штучний фотосинтез також може збільшити масу Землі, але у вкрай малих масштабах; Конверсія теплового випромінювання Землі: деякі фотосинтезуючі бактерії і археї можуть використовувати випромінювання діапазону, близького до інфрачервоного для формування хімічних зв'язків. Крім того, на думку деяких експертів, ефект глобального потепління призводить до збільшення маси і площі поверхні тропосфери.
Фактори, що зменшують масу Землі: Дисипація атмосферних газів — водню (3 кг/сек, або 95 000 тонн на рік) і гелію (1600 тонн на рік). Крім того, частина електронів атомів атмосферних газів випаровується швидше, ніж самі атоми. Штучні супутники, які перебувають на віддалених орбітах, що можуть покинути навколоземний простір. Виділення тепла за рахунок людської діяльності, яке пізніше випромінюється в простір (як, наприклад, у випадку сонячних батарей, оскільки зібрана ними енергія просто передається (як електрика або тепло), а потім, як правило, не перетворюється на хімічних речовини, які залишаються на Землі). У 2010 році світове споживання енергії склало 550 ексаджоулів — це означає, що 6 тонн речовини перетворилося на тепло, а потім було розсіяно в космосі. Ядро Землі також втрачає енергію, що призводить до втрати близько 16 тонн на рік. Ця втрата енергії також послаблює напруженість магнітного поля Землі. Природні геологічні процеси, в тому числі землетруси і виверження вулканів, можуть відбуватися з виділенням величезної кількості енергії, яка також може бути втрачена в космосі. Випромінювання радіоактивних ізотопів (природна і штучна радіоактивність) також призводить до втрати енергії/маси. Зменшення маси Землі призводить до ослаблення її сили тяжіння, і, відповідно, здатності утримувати атмосферу. Нагрівання Землі (як за рахунок антропогенних процесів, так і глобального потепління) у поєднанні з сонячним випромінюванням може збільшити тепловий рух молекул, що також сприяє витоку речовини з атмосфери.
Див. також Експеримент Кавендіша
Примітки