Михайло Григорович Воскобійник (21 листопада 1918, Миргород, Полтавщина — 11 вересня 2001, Флорида (похований в Баунд-Бруці, Нью-Джерсі) США) — український політик, вчений-історик, журналіст, основоположник УРДП, член уряду УНР на вигнанні, голова Української Національної Ради (1989-1992). Дійсний член УВАН та НТШ.
Відповідно до українського законодавства є борцем за незалежність України у XX столітті.
Біографія Навчався в Харківському, Гейдельбергському, Сірак'юському та Пенсільванському університетах (в останньому 1972 року здобув докторат з філософії).
Під час Німецько-радянської війни видавав українські газети у Миргородському гебіті.
У вимушену еміграцію потрапив під час Другої світової війни, оскільки, як син репресованого у часи сталінського беззаконня, не міг бути лояльним до радянського режиму. Ця обставина надихнула М. Воскобійника на активну участь у політичній боротьбі за незалежну Україну, яку вели до 1991 року представники української діаспори й демократичному розвитку якої сприяють нині.
Мешкав спочатку в Німеччині, а потім у США. У 1946—1954 роках — редагував газету «Українські вісті» (Новий Ульм, Німеччина). У 1958—1964 роках — співробітник радіостанції «Визволення» (згодом «Свобода»). До 1987 року працював у Центральному університеті Коннектикуту як викладач історії Східної Європи, зокрема, України. Був членом американських українських наукових організацій Української вільної академії наук, Української академії мистецтва та науки, Наукового товариства імені Шевченка у США та інших.
Як політик М. Воскобійник формувався, зокрема під впливом письменника й політика Івана Багряного — лідера Української Демократично-Республіканської партії, якого й змінив на посту її керівника.
Тривалий час (1989—1992) М. Воскобійник очолював Українську Національну Раду — парламент Державного центру УНР (Української Народної Республіки в екзилі), який припинив свою діяльність у зв'язку з проголошенням незалежної української держави в 1991 році. М. Воскобійник був учасником офіційної передачі в Києві естафети влади від УНР Україні.
До кінця свого життя видатний політик працював на консолідацію української нації, єднання її, незалежно від кордонів та континентів.
Див. також Українська революція УНР Державний Центр УНР
Примітки
Література
Він жив Україною // Українське слово. — вип. № 24 (3533). — 2011. — 15—21 червня. Жила В. Михайло Воскобійник // Українська Революційно-демократична Партія (УРДП-УДРП). Збірник матеріалів і документів. — Чикаго-Київ, 1997. — С. 201—203. Ротач П. Розвіяні по чужині. Полтавці на еміграції. Короткий біобібліографічний довідник. -Полтава: Верстка, 1998. — С. 33. Коновал О. Він жив Україною // Літературна Україна. — 2011. — 26 травня. — С. 11.
— С. 82-83.