Лари́са Олексі́ївна І́вшина ( 9 червня 1960, смт Локачі, Волинської області) — українська журналістка, громадсько-культурна діячка.
Біографія
Закінчила факультет журналістики Київського державного університету (1979—1984). Стажувалася в Інституті Брукінґса (Вашингтон, США, грудень 1994).
У 1984—1992 роках — кореспондентка, завідувачка відділу газети «Прапор комунізму» («Київський вісник»).
Від липня 1992 — редакторка відділу політики, а з 1993 року — заступниця головного редактора газети «Киевские ведомости».
У 1995—1996 роках — прессекретарка Прем'єр-міністра України Євгена Марчука. У 1996—1997 роках — головний редактор Міжнародного медіацентру.
Від січня 1997 року — головна редакторка газети «День».
Культурно-громадська діячка. Авторка ідеї і редакторка видань бібліотеки газети «День»: «Україна Incognita», «Дві Русі», «Війни і мир», «День і вічність Джеймса Мейса», «Апокрифи Клари Ґудзик», «Люди Майдану. Хроніка».
Книги «Неочевидне. Думки щасливого Сизифа». — Київ: Українська прес-група, 2025. — ISBN 978-966-815-287-0
Нагороди Заслужена журналістка України (2001) Лауреатка Медалі Ґарета Джонса (2019)
Родина Другим чоловіком Лариси Івшиної був експрем'єр-міністр України Євген Марчук.
Примітки
Джерела Політична Україна сьогодні Сто найвпливовіших журналістів (Рейтинг фонду «Демократичні ініціативи») Сто найвпливовіших жінок України: рейтинг журналу новин «Фокус»Див. також у Вікіпедії