Оскар Петрович Калпакс (, 6 січня 1882 — 6 березня 1919) — полковник, командир 1-го окремого латиського батальйону («батальйон Калпакса»), перший офіцер латиських національних збройних сил.

Дитинство та юність Калпакс народився в родині селянина Петра Калпакса. Хоча, в усіх документах фігурує прізвище «Колпак», яким полковник підписувався до своєї смерті. Оскар з дитинства захоплювався грою на скрипці та читанням літератури про військову справу. Закінчив Вісагалську волосну та Лубанську приходську школи.

Майбутній полковник розпочав свою військову кар'єру з навчання в Іркутському військовому училищі. Служив у 40-му Коливанському полку, брав участь у придушенні Іркутського повстання 1905 року. За це отримав медаль «За вірність». Після закінченням училища у званні підпоручика направлений для проходження служби в 183-й Пултуський піхотний полк.

Участь у Першій світовій війні У Першу світову війну воював у Польщі, Білорусі, Румунії та Україні у складі 183-го Пултуського полку. За проявлені у вересні 1915 року військові здібності та героїзм отримав найвищу нагороду російської імператорської армії — Орден Святого Георгія IV ступеня.

Революційні події У 1917 році виявляючи лояльність до Лютневої революції та Тимчасового уряду вступає у партію есерів. Після більшовицького перевороту обраний командиром полку. Після розформування полку, що дислокувався в України, у зв'язку з демобілізацією армії повертається на територію Латвії.

Війна за незалежність Латвії Після проголошення незалежності Латвії 18 листопада 1918 року Калпакс прийнятий на службу в міністерство оборони молодої країни. Брав активну участь у створенні Ландсверу. Після бунту латиських рот і розформування 1 та 2 роти в новостворених збройних силах починається масове дезертирство. Калпакс під своїм командуванням об'єднав усіх тих, хто залишився вірним Тимчасовому уряду республіки в окремий батальйон.

31 грудня 1918 року Калпакс отримує призначення командира всіх латиських військових частин (всього декілька загонів та батальйон під його командуванням). У січні 1919 року «батальйон Калпакса» розгромив 2-й стрілецький полк червоногвардійців та зайняв місто Скрунда. Оскару Калпаксу вдалося у березні 1919 року нанести поразку червоним латиським стрільцямОскар Калпакс: знайомий незнайомець.

Смерть 6 березня 1919 року при наступі на Мітаву в результаті випадкової перестрілки з солдатами Балтійського Ландсверу Оскарс Калпакс був вбитий.

Кар'єра 1911 рік — отримав звання поручика 1915 рік — підвищений до штабс-капітана 1916 рік — отримав звання капітана 1917 рік — полковник імператорської армії 1918 рік — підполковник Ландсверу 31 грудня 1918 року — командир латиських загонів (майбутні Збройні Сили)

Пам'ять У Латвії вважається першим Головнокомандувачем Збройних Сил (хоча на дану посаду його не було призначено) У Лієпаї є міст, названий на честь Оскара Калпакса

Література Edvarts Virza. Pirmais Latvijas nacionālo karaspēku virspavēlnieks Oskars Kalpaks. — Rīga: Pulkveža Kalpaka pieminekļa komiteja, 1927

Примітки

Посилання Офіційний сайт пам'яті Калпакса