49-й стрілецький корпус (49-й ск) — військове формування у збройних силах СРСР.

Повна назва 49-й стрілецький корпус

Перше формування

Історія Корпус був сформований в серпні-вересні 1939 року в Київському Особливому військовому окрузі (КОВО).

З початком вторгнення СРСР до Польщі з 17 по 28 вересня 1939 року 49-й ск увійшов до складу Українського фронту та знаходився у резерві .

До початку жовтня 1939 року Український фронт отримав посилення військами з внутрішніх округів. 2 жовтня 49-й ск входив до складу 12-ї армії.

4 квітня 1940 року корпус входив до складу КОВОРГВА ф. 40442, оп. 2а, д.128, л.48.Сайт РККА. Энциклопедия. Ведомость распределения сд и корпусных управлений по округам при реорганизации сд и усиления СКВО и ЗакВО (на 04.04.1940).

Протягом червня — липня 1940 року корпус у складі 5-ї армії Південного фронту брав участь в Бессарабсько-Буковинському поході РСЧА.

Після 10 червня 1940 року управління корпусу разом з корпусними частинами повинно було прибути в м.Дунаївці до ранку 12 червня. Марш корпусу повинен був проходити з маскуванням та вночі.

27 червня до кінця дня майже всі війська фронту були розгорнуті відповідно до плану. 5-а армія була розгорнута на Волині. Штаб армії було розміщено в м. Дунаєвці, командуючим на час операції було призначено генерал-лейтенанта Герасименка В. Ф. Армія складалася з 36-го та 49-го стрілецьких корпусів.

В липні 1940 року управління 5-ї армії, до якої входив корпус було розформовано. Управління корпусу передало свої дивізії та відбуло в м.Львів. Разом з управлінням корпусних частин його було виділено для формування управління корпусу та корпусних частин 4-го механізованого корпусу, яке проходило у м. Львів.

Підпорядкування Київський Особливий військовий округ (серпень — 16 вересня 1939). Резерв Українського фронту (16 вересня — 2 жовтня 1939). 12-а армія Українського фронту (з 2 жовтня 1939). Київський Особливий військовий округ (жовтень 1939 —). 5-а армія Південного фронту (20 червня — 10 липня 1940).

Склад

На 2 жовтня 1939 року Управління корпусу. Корпусні частини. 23-а стрілецька дивізія. 62-а Туркестанська стрілецька дивізіяМельтюхов М. И. Советско-польские войны..

На 28 червня 1940 рокуМельтюхов М. И. Освободительный поход Сталина.. Управління корпусу. Корпусні частини. 36-а легкотанкова бригада. 49-а легкотанкова бригада. 137-й артилерійський полк. 331-й артилерійський полк. 34-й артилерійський дивізіон РГК.* 44-а стрілецька дивізія. 80-а стрілецька дивізія. 135-а стрілецька дивізія.

На 10 липня 1940 року Управління корпусу. Корпусні частини 269-й окремий зенітно-артилерійський дивізіон.Сайт Механизированные корпуса РККА. 4-й механизированный корпус.

Друге формування

Історія Корпус був створений в березні 1941 року в КОВО. Управління знаходилося в м.Вінниця.

9 червня 1941 року Військова рада округу ухвалила рішення у військах другого ешелону мати при собі запас патронів при кожному ручного та станкового кулеметів, гранати, що зберігаються на складах, розподілити по підрозділам, половину боєкомплекту снарядів та мін мати у спорядженому стані, створити запас палива не менше двох заправок.Военно-исторический журнал, 1967, № 3.

22 червня 1941 року корпус увійшов до складу Південно-Західного фронту.

2 липня по всім дорогам на схід рухалися війська Південно-Західного фронту: колони, що складалися із танків, бронеавтомобілів, вантажівок, возів, запряжених кіньми, командирів та червоноармійців.

Противник у 15.00 оволодів м.Збараж та м.Тернопіль. Німці могли рухатися через м.Волочиськ на м. Проскурів, де знаходився командний пункт Південно-Західного фронту на чолі командуючого військами фронту генерал-полковника Кирпоноса М. П.Краснознамённый Киевский. 1979..

На шляху противника командуючий фронтом генерал-полковник Кирпонос направляє 24-й механізований корпус з району Лановець на південь для займання Проскурівського укріпленого району на рубіж Авратин, Волочиськ, Канівка, підпорядкувавши його командуючому військами 6-ї армії. Корпус отримав завдання займаючи міцну оборону забезпечити відхід військ 6-ї та 26-ї армійСайт Механизированные корпуса РККА. 24-й механизированный корпус..

Одночасно за наказом командуючого військами фронту 49-й стрілецький корпус генерал-майору Корнілова І. А. був піднятий за тривогою та вирушив на рубіж Ямпіль, Теофіполь, Ульянівка (район Лановець) для зайняття оборони. Корпус мав стати сусідом справа 24-го мкСборник боевых документов Великой Отечественной войны. Выпуск 36..

3 липня у 2.00 противник посилив натиск на рівненському та тернопільському напрямках. Війська Південно-Західного фронту відійшли на рубіж р. Случ, Славута, Ямпіль, Гржималов, Чортків, Городенка, Снятин та повинні були стояти на цьому рубежу до темноти. 9 липня 6-а армія повинна була не допустити прориву противника до м.Житомир та стійко обороняти Новоград-Волинський укріпрайон. 49-й стрілецький корпус (190-а, 197-а стрілецькі дивізії), що входив до складу резерву армії, висунувся на рубіж Ямпіль, Теофіполь, Ульянівка (район Лановець)ЦАМО, ф. 334, оп. 3949сс, д. 4, лл. 53-56. Оперативная директива № 0040. Штаб Юго-Западного фронта. Проскуров. 3.7.1941. 2.00..

З 5 липня 199-а стрілецька дивізія 49-го ск займала оборону у південному секторі Новоград-Волинського укріпрайону на ділянку Броники — Новий Миропіль — КоросткиСайт Ни шагу назад! Приказ Сталина № 270 родился в Новоград-Волынском. М. Мельтюхов. Начальный период войны в документах военной контрразведки..

6 липня 1-а німецька танкова група наступала на вузькій ділянці. Війська 19-го механізованого корпусу генерала Фекленко та 7-го стрілецького корпусу генерала Добросєрдова не втримали напору німецьких військ. На ділянці м. Новоград-Волинський, Новий Миропіль радянський фронт був прорваний.

Війська 199-ї сд 49-го ск поблизу населеного пункту Новий Миропіль (населений пункт південніше Полонне, поблизу залізничної дороги Шепетівка — Полонне — Бердичів) були розгромлені німцями. Через відсутність керівництва боєм командування 199-ї сд 49-го ск та передчасного залишення споруд УРа, під час прориву противником укріпленого району в Новому Мирополі 617-й стрілецький полк дивізії в паніці відступив із займаних позицій. Після цього прориву командування дивізії втратило управління двома полками. Дивізія понесла великі втрати у особовому складі та матеріальній частиніСайт Боевые действия Красной армии в ВОВ. Юго-Западный фронт — 6 июля 1941 года..

7 липня противник зайняв м. Бердичів.

8 липня командуючий військами фронту після ранішньої поїздки в район м. Бердичів наказав командуючому військами 6-ї армії швидко зосередити в околиці м.Любар 49-йск для нанесення контрудару на північ та закриття утвореного проривуБаграмян И.X. Так начиналась война.

9 липня командир 199-ї сд 49-го ск полковник Алєксєєв А. Н., маючи письмовий наказ Військової Ради фронту — утримувати зайняті позиції в тому числі у Новому Мирополі, на основі начебто усного наказу командира 7-го ск, наказав 492-у сп, що мав усі можливості утримувати оборону рубежу, відступити. Інші полки цей наказ не отримали та потрапили у тяжке положення. Командир дивізії Алєксєєв разом з комісаром Коржевим та іншими командирами, залишивши війська дивізії, втекли з поля бою.

Прориви у районі Нового Мирополя 6 липня та Гульська 9 липня, незважаючи на тяжке положення на всіх ділянках фронту, несли велику загрозу, адже ще більше погіршували становище 6-ї, 26-ї та 12-ї армій, які могли потрапити в оточення.

Протягом дня війська 5-ї армії атакували противника у районі м. Новоград-Волинський та перерізали шосе Новоград-Волинський — Житомир, відрізавши війська противника поблизу м. Житомир, а війська 6-ї армії (зведені підрозділи 4-го мк та танкової групи під командуванням генерала Огурцова) — поблизу м. Бердичів. Передовий загін противника дійшов до м. Житомир. Зведеним підрозділом 4-го мехкорпусу вдалося просунутися на південну околицю м.Чуднів та перерізати шосе Новий Миропіль — Бердичів. Стрілецькі та механізовані корпуси 5-ї армії з півночі та 49-й ск з півдня готувалися нанести контрудар по клину противника, що був націлений на м. Житомир, та спішно висувалися на рубежі для наступу.

Противник зміг організувати наступ значних сил противника на Ямпіль і зведені підрозділи 4-го мехкорпусу опинилися під загрозою оточення. Тому вони були вимушені залишити зайнятий напередодні Чуднів та відійти від шосе Новий Мирополь — Бердичів. Командарм 6-ї армії генерал Музиченко віддав наказ 49-у стрілецькому корпусу нанести контрудар (сильно ослабленому).

49-й корпус своїм контрударом мав допомогти вийти з оточення і 7-му ск.

У перші дні серпня корпус потрапив в оточення в районі Умань — Новоархангельськ (Уманський котел).

5 серпня 1941 року управління корпусу було розгромлене, а 1 вересня року — розформоване.

Склад На березень 1941 року Управління в м. Кам'янець-Подільський. 190-а сд. Командир полковник Звєрєв Г. О.. 197-а сд. 199-а сд. Командир полковник Алєксєєв О. М..

На 22 червня 1941 року Управління корпусу в м. ВінницяФеськов В. И., Калашников К. А., Голиков В. И., Чмыхало В. И. «Красная Армия в июне 1941 года.»Сайт СОЛДАТ.ru. Корпусні частини 507-й корпусний артилерійський полк. 308-й окремий саперний батальйонДействующая армия. Перечни войск. Перечень № 4. Управления корпусов.. 275-й окремий батальйон зв'язку. 190-а стрілецька дивізія. 197-а стрілецька дивізія. 199-а стрілецька дивізія.

Командування Генерал-майор Корнілов І. О. (14 березня 1941 — кінець липня 1941)Исаев А. В. От Дубно до Ростова.Сайт 44-я Киевская Краснознамённая горно-стрелковая дивизия им. Щорса.. Генерал-майор Огурцов С. Я. (1941).

Примітки

Література Военный энциклопедический словарь. М., Военное издательство, 1984. Военно-исторический журнал, 1967, № 3, с. 54. Жуков Г. К.. Воспоминания и размышления. Исаев А. В. От Дубно до Ростова. — М.: АСТ; Транзиткнига, 2004.Книга на сайте: http://militera.lib.ru/h/isaev_av3/index.html История Великой Отечественной войны 1941—1945 годов. М., 1961. Т. 2. С. 628. Краснознамённый Киевский. Очерки истории Краснознамённого Киевского военного округа (1919—1979). Издание второе, исправленное и дополненное. Киев, издательство политической литературы Украины, 1979. Мельтюхов М. И. Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918—1939 гг. Часть третья. Сентябрь 1939 года. Война с запада — М., 2001. Мельтюхов, Михаил Иванович. Освободительный поход Сталина. М., Яуза, Эксмо, 2006. ISBN 5-699-17275-0 (см lib.rus.ec/b/300044/read) РГВА ф. 40442, оп. 2а, д.128, л.48. Сборник боевых документов Великой Отечественной войны. Вып. 36. С. 60. Феськов В. И., Калашников К. А., Голиков В. И., Чмыхало В. И. «Красная Армия в июне 1941 года» — Томск: Изд-во Том. ун-та, 2001.

Посилання https://www.webcitation.org/65OTPMdKn?url=http://rkka.ru/ihandbook.htm Сайт РККА. Энциклопедия. Общие перечни. Перечень объединений, соединений, частей и подразделений, входивших в состав Действующей армии в период Освободительного похода в Западную Белоруссию и Западную Украину в 1939 г. Сайт РККА. Энциклопедия. Стрелковые дивизии. Количественный состав. Распределения сд по округам, данные по штатам и дислокации (1935—1941 гг.) (файл формата MS Excel, версия от 26.11.2011) Сайт РККА. Энциклопедия. Ведомость распределения сд и корпусных управлений по округам (на 17.10.1939). Сайт РККА. Энциклопедия. Ведомость распределения сд и корпусных управлений по округам при реорганизации сд и усиления СКВО и ЗакВО (на 04.04.1940). Сайт СОЛДАТ.ru. Стрелковые и воздушно-десантные корпуса РККА 1941—1945 гг. 1. Стрелковые корпуса РККА на 22.06.1941. Сайт 44-я Киевская Краснознамённая горно-стрелковая дивизия им. Щорса. Корнилов Иван Алексеевич. Действующая армия. Перечни войск. Перечень № 4. Управления корпусов Ни шагу назад! Приказ Сталина № 270 родился в Новоград-Волынском. М. Мельтюхов. Начальный период войны в документах военной контрразведки.