П'ятра-Краюлуй ( — «Гори принца») — гірський масив у вигляді вузького вигнутого хребта довжиною 25 км у Південних Карпатах (Румунія). Найвища точка — вершина Ла-Ом (; 2238 м).

Розташування Гірський масив П'ятра-Краюлуй лежить між 45°22'03" і 45°35'11" північної довготи, 25°07'38" і 25°23'18" східної довготи. На заході долина Димбовіца () відділяє гірський масив П'ятра-Краюлуй від гірського масиву Ієзер-Папуса (); на північному заході долини річок Барса () і Курматура-Фої () відділяє гірський масив від Фегерашських гір (); на сході перевал Рукор-Бран () відділяє П'ятра-Краюлуй від гір Бучеджі () й Леаота (); на півдні гірський масив обмежений злиттям річок Димбовіца і Димбовіціоара () поблизу села Поду Димбовіцей.

Геологія Перші геологічні дослідження цих гір відносяться до 1863 року. У 1907 році французьких географ Емануель Мартон () описав велику морфологічну колізію, що спричинила утворення даного гірського масиву.

У фундаменті П'ятра-Краюлуй лежать кристалічні сланці, перекриті потужним шаром вапняків — від 300 м на півдні, до 1000 м на півночі. У горах П'ятра-Краюлуй, так само як і в Біхорі, нижньокрейдові вапняки незгідно залягають на верхньоюрських, від 30-40° на півдні до 90° на півночі. Ще у часи перед нижньокрейдовою трансгресією моря в тропічних умовах сформувалась поверхня ерозійно-корозійного генезису. У північній частині поклади вапняку високостратифіковані.

Карстові форми викопних поверхонь заповнені бокситом Гвоздецкий Н. А. Карст. — М.: Мысль, 1981. — 214 с., ил.. Карстові явища відбиваються в глибоких каньйонах на північному заході, крутих ущелинах, більш ніж 600 дрібних і 15 глибоких вертикальних печерах.

Найвища точка гірського масиву — вершина Ла-Ом 2238 м; інші вершини в масиві вищі за 2 км Падіна-Попій (; 2025 м), Аскутіт (; 2150 м), Тімбалул-Маре (; 2177 м), Тімбале (; 2170 м), Сбірій (; 2220 м), Калдарій-Околіте (; 2202 м).

Рослинність На схилах гірського масиву росте 1100 видів вищих рослин (третина від загальної кількості флори Румунії), з яких 50 є ендеміками Карпат, а 2 види — ендеміки масиву П'ятра-Краюлуй (гвоздика гарносмужна (Dianthus callizonus) — символ цих гір); 100 видів мхів; 220 видів лишайників; 300 видів грибів. У горах можна зустріти 48 видів орхідних (з 53 видів у флорі Румунії).

Хвойні ліси на схилах гір складені ялиною європейською, ялицею білою, модриною європейською, сосною кедровою європейською, тисом ягідним. Листяні породи представлені: дубом скельним і черешчатим, буком лісовим, грабом звичайним, явором, липою серцелистою, ясенем високим, гіркокаштаном звичайним, в'язом шорстким, кленом звичайним і польовим, березою повислою, осикою, вільхою зеленою і чорною вербою білою і козячою Флора  — на сайті національного парку П'ятра-Краюлуй..

Суцільними лісами вкриті західні й північні схили, східні схили використовуються як пасовиська мешканцями навколишніх сіл. 20 % лісів у власності держави, решта приватна, через що вони можуть піддаватись незаконним вирубкам у час економічної кризи і за високого рівня безробіття Deforestation continues in Romania. — стаття на Вікілікс, 2006 року..

Типовими представниками трав'янистої флори гір є: чорнянка червона (Nigrittela rubra), білотка альпійська, рододендрон карпатський, мак альпійський (Papaver alpinum), вовчі ягоди (Daphne blagayana), зозулині черевички справжні, льонок альпійський (Linaria alpina), плевросперм австрійський (Pleurospermum austriacum), борщівник пальчастий (Heracleum palmatum), жовтушник (Erysimum witmannii), пупавка красильна (Anthemis tinctoria ssp. fussii), дзвоники розлогі ялицеві, булатка довголиста, билинець комарниковий і найзапашніший, булатка червона, коральковець тричінадрізаний, гвоздика льодовикова (Dianthus glacialis ssp. gelidus), тонколиста (Dianthus tenuifolius), гігантська банатська (Dianthus giganteus ssp. banaticus) і хентері (Dianthus henteri), злинка одноквіткова (Erigeron uniflorus) і залозиста (Erigeron atticus), тирлич (Gentiana clusii), плодоріжка салепова, неотінея обпалена, кольник чотирілопастевий (Phyteuma tetramerum), товстянка альпійська (Pinguicula alpina), подорожник почорнілий, шолудивник високий.

Тварини У горах можна зустріти козицю (Rupicapra rupicapra), з великих хижаків: вовків (Canis lupus), ведмедів (Ursus arctos), рись (Lynx) Фауна парку  — на сайті національного парку П'ятра-Краюлуй.. На території гірського масиву мешкає 22 види рукокрилих, 110 видів птахів (50 з яких знаходяться під охороною Бернської конвенції, а 6 — Боннської), 2 ендемічних види павуків, 270 видів метеликів (рідкісний європейський метелик — голуб'янка аріон (Phengaris arion) Gimenez Dixon, M. 1996. Phengaris arion. Червоний список МСОП. Version 2014.3.).

Національний парк

У межах гірського масиву на площі 4,4 км² 28 березня 1938 року було створено резерват П'ятра-Краюлуй Розділ історії  — на сайті національного парку П'ятра-Краюлуй.. У 1990 році міністерство охорони навколишнього середовища оголосило навколо резервату національний парк. У 2000 році територія парку була розширена до 148 км² і охопила весь гірський масив. Станом на 2012 рік національний парк охоплює територію у 6967 га в повіті Арджеш і 7806 га в повіті Брашов. Національний парк входить до європейської мережі природоохоронних територій Natura 2000.

Населення Найбільше поселення, Зернешть () (Брашовський повіт), знаходиться на північ від гір. У місті мешкає 25 тис. чоловік, розташована адміністрація національного паркуДані про місто Зернешть на сайті Ghidul Primăriilor Контакти адміністрації національного парку П'ятра-Краюлуй. . Поряд із гірським хребтом на сході розкинулись села із традиційною румунською забудовою: Магура (), Пештера () — комуни Моєчу, Ширня () — комуни Фундата повіту Брашов; Чокану (), Димбовічоара (), Поду-Димбовіцей () — комуни Димбовічоара повіту Арджеш.

Туризм Хребет П'ятра-Краюлуй є одним з найкрасивіших і найпривабливіших місць в Карпатах, його включено до списку Семи чудес Румунії CAMPANIE EVZ: Cele 7 minuni naturale ale României. Ghid montan Muntii Piatra Craiului. — стаття про гірський масив на сайті carpati.org за 25 липня 2008 року.. Уздовж хребта прокладені дводенні туристичні маршрути, що починаються або від річки Плаюл-Фої () на північно-західній околиці масиву, або від Курматура-Фої () на північно-східній, йдуть уздовж вузького хребта і спускаються в південній частині до карстових ландшафтів глибоких ущелин, де водні потоки вирізали ряд печер і карстових формацій у вапняку.

Див. також Південні Карпати

Примітки

Література Ș. Priencz, S. Pop, Brașovul — ghid turistic. — Bucuresti: Editura Sport-Turism, 1971. Cristea, Emilian. Piatra Craiului. — Bucuresti: Editura Sport-Turism, 1984.

Посилання Офіційна сторінка національного парку П'ятра-Краюлуй. Фотогалерея краєвидів гір П'ятра-Краюлуй. Туристична інформація, маршрути, схеми, карти. Відеозамальовка про похід на гору Ла-Ом на сайті YouTube. Гори П'ятра-Краюлуй на Вікімапії. În Piatra Craiului te simți buricul pământului — звіт мандрівки горами на сайті EVZ.Ro. Piatra Craiului — Muntele florii fără seamăn — звіт мандрівки горами на сайті DescoperăTravel.Ro. Un colț de Rai ascuns în Piatra Craiului — звіт мандрівки горами на сайті EVZ.Ro. Piatra Craiului — Perla Carpatilor si acoperisul Romaniei — звіт мандрівки горами на сайті Jurnalul.Ro.