Стеткевичі (також Статкевичі, Стецкевичі) гербу Костеша (, біл. Статкевічы) — шляхетський рід Великого Князівства Литовського. Походив від Стетка (Стецка) Петровича.
Представники Петро — боярин, володів землями Оршанської волості Стецько — придворний княжича Литовського, «тримав» війтівства могилівський та слуцьке. Від його імені виникло прізвище роду Ждан — дідич Черкасова, Любавичів, мав 3 синів Хома (Томаш) — боярин Евменій — боярин Андрій — ротмістр, придворний короля Казимира Ягеллончика Іван (1470—1554) — комісар для «заспокоєння» у Брацлавщині разом з Хрептовичем, Талвошем; дружина — княжна Четвертинська (чи Марія Сачкевича Стеткевича) Богдан-Миколай Стеткевич-Завірський (1510—1586), маршалок надвірний за короля Сигізмунда I Старого, староста стародубський, каштелян новогрудський Петро (1520) NN (Сачко) — володів маєтком Сачкевичі на Липах поблизу Несвіжу Микита Ждан Матвій Леон Стецко (1485—†1528) Федко Леон Іван Стеткевич-Сачкевич Ганна — чоловік Костянтин Григорович Заливако Сопотько — писар та намісник саражський Милослава Тиша (Тишко) Іван (Івашко) Юрій — дружина Ганна Михайло Марія — вдова Івашки Черкаса, вдруге одружилась з троюрідним братом Іваном Андрійовичем Стеткевичем (1470—†1554) Богдан Сачкевич-Липницький Федір
Гілка Стеткевичі-Завірські Богдан-Миколай (1510—1586) отримав у 1521 році в Оршанському повіті, звідси представники роду використовували прізвище Стеткевичі-Завірські; дружина княжна Євдокія Григорівна Друцька-Горська — ктиторша Мінського Петро-Павлівського монастиря
Марина (1553) — дружина князя Івана Борисовича Лукомського Вільгельм (1550—1616) — підкоморій брацлавський у 1613 році, дружина —княжна Анна Богданівна Огінська Христофор — підкоморій брацлавський; по смерті брата Богдана — опікун його дітей. Продав 1637 року Завірці Мірському. Перша дружина і мати двох синів — княжна Крощинська, друга — княжна Соколінська Вільгельм — хорунжий мінський, дружина Софія Білозорова Христофор Христина Юрій (Єжи) — підкоморій брацлавський, комендант барського замку Іван — хорунжий, дружина з Тишкевичів Олександр Богдан Стеткевич (пом. бл. 1651) — підкоморій мстиславський у 1630—44 роках, каштелян новогрудський, меценат та фундатор двох православних монастирів, маєтність — Мокрани. Перша дружина і мати трьох дітей — княжна Олена Богданівна Соломирецька, друга дружина — Анна (чи Катерина) Петрівна Фрацкевич, вдова Горайського Олена (пом. 1664) — дружина гетьмана Івана Виговського Михайло — монах Печерської лаври Катерина NN — дружина Івана Суходольського Христина — дружина князя Миколи Друцького-Любецького Іван (пом. 1634) — хорунжий оршанський, прожив 33 роки, дружина Катерина Симонівна Санґушко Северин — канцлер віленський Іван — каштелян новогрудський у 1652 році, дружина Сюзанна Тишкевич Христофор — підкоморій оршанський, ротмістр, дружина Іванна Красінська Ігнацій Миколай Йосип Тадеуш (бл.1745—1790) — генерал-лейтенант, дружина Тереза Йосипівна Сологуб Мар'яна Мар'яна Людовіка Тереза NN — дружина Богдана Щемета Олена (пом. 1635) — дружина писаря Яна Казимира Паца
Гілка Стеткевичі-Липницькі Богдан Сачкевич-Липницький
Кміта Евхим (Овхим) Петро Липницький — новогрудський боярин,згаданий 1546 року у скарзі Тивинської за захват маєтку Липи. Пізніше він обміняє його воєводі Радзивіллу на маєток над р. Ушою Гаврило Липницький Олена Тарас Сабенський Есипатор Осицький Василь Браницький Опанас Браницький Станіслав Лев Денис Олефір Богуфал Василь Матвій Іван
Гілка Стеткевичі-Сачкевичі Іван Стеткевич-Сачкевич — 1562 року обміняв маєток Сачкевичі на Липах князю Миколаю Радзивіллу (Чорному) на маєтки Воложиці та Юр’євщизна у Куковичах Новогрудського повіту
Ян (Іван) Валентій (1558) — власник землі Соколе Лядо у Воложиці Северин — 1612 року отримав землю Василь Борок від радинка Слуцького князівства Войтеха Черського, віддав 1630 року успадковані землі Воложиці брату Криштоф Василь Йосип Антоній Павло Станіслав Симон Хар'ян Людовік Матвій Алозій Теодор — зем'янин Слуцького князівства, мешкав в маєтку Василь Борок Ян — опікун дітей брата Павла Павло (пом. 1663) Григорій Давид Даніель (Даниїл) Якуб Миколай — власник маєтку Василь Борок, Новий Мозолов та частини Мозоловкі Стефан — 1678 року отримав у спадок частину маєтку Василь Борок Григорій Ян Теодор (Федір) — разом із сином Стефаном легитимований 1816 року в Мінській губернії Стефан Якоб Дем'ян Базиль (Василь) — не признаний в шляхетстві 1816 року в Мінській губернії Дем'ян Григорій Самуїл Михайло Теодор — признаний 1816 року в Мінській губернії Петро — признаний 1816 року в Мінській губернії Даніель Леон Симон Ян Базиль Дем'ян Ян Олександр Юзоф (Йозеф) Серафина Криштоф — разом із дружиною та сином Дементріаном був замучений під час Московсько-польської війни Ярослав? Ян (Іван) Михайло Якуб Самуель Єгорій (Юрій) Петро — королівський зем'янин, дружина Зофія Михневич Іван Михайло Вікентій (Василь) Павло Дементіан Юзеф Павло Габрієль (Гавриїл) — дружина Катерина Галинська Іоахим (Юхим) Дементріан (Дементій) Петро Юрій Юрій Ян Адам Яцек — власник землі Грибовщина у Воложиці
Стеткевичі дворяни Волинської губернії Лука Михайлович (пом. 1743) — син Михайла Яновича, легитимований 1741 року Антон Сильвестр Фердинанд Генріх-Владислав Ігнацій-Фердинанд Марія-Амелія Болеслав-Михайло Яков-Олександр Октавіан Петро-Олександр Еразм (1824-25) Карл-Тимофій Севастян Йозеф (Йосип) Лука Якоб (Яків) — разом із синами причислений до шляхти Київської губернії Ігнацій (Гнат) — дружина Агнешка Йозеф (Йосип) — дружина Маріанна Йозеф-Франц Мамерт Ян-Йозеф Йозеф (Йосип) Станіслав Владислав Антоній (Антон) Теофіл Ян (Іван) Миколай-Ян Йозеф (Йосип)
Стеткевичі дворяни Київської губернії Яків Йосипович — онук Севастяна Лукіна із шляхти Волинської губернії Каетан-Роман В'ячеслав Володимир Йозеф-Каласантій Франц Станіслав Францишка Болеслав Володимир Діонісій
Анна Григорівна Стеткевич з Мосаковських — вдова Теодора (Федора) Яновича Стеткевича з Мінської губернії (легитимовані 1816 року), разом із синами перебралась до Войташівки Радомишльського повіту Київської губернії Стефан — разом із родиною переїхав у Болячів Іван — дружина Маріанна Світельська Григорій — дружина Текля Кирилівна Сичевська
Споріднені роди Богомольці (Анна Євстафіївна Богомолець (бл. 1780 — ?) була у шлюбі з Миколаєм Стеткевичем, сином колезького реєстратораОфіційний сайт роду Богомольців http://bogomolets.name/ua/родовідне-дерево/чернігівська-гілка)
Примітки
Джерела Kasper Niesiecki Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. — Lipsk, 1841.— T. 8.— S. 518–520. Юрій Мицик'' Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 194. Я — сын Ваш: Стецкевичи, Сацкевичи-Стецкевичи герба «Костеша», Карафа-Корбуты герба «Корчак» / Анатолий Стецкевич-Чебоганов. — Минск: Белорусская Православная Церковь, 2011. — 591 с. Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. — ISBN 985-11-0378-0. ДАЖО, фонд 146, опис 1, том 1, справа 5708.