Йосеф Раз (‎, 21 березня 1939 — 2 травня 2022) — Ізраїльський філософ, що займався правовою, політичною філософією, та філософією моралі. Є одним з найвидатніших прихильників правового позитивізму. Більшу частину своєї кар'єри працював професором правової філософії та науковим співробітником Коледжу Бейлліол, Оксфорд, а також останні десять років був професором права в Колумбійській школі права. Раз, який наразі пішов на пенсію, зараз працює запрошеним професором права в Кінгс Коледж в Лондоні. Деякі студенти професора Раза стали визначними філософами права і моралі, в тому числі двоє нинішніх професорів юриспруденції в Оксфорді — Джон Гарднер та Леслі Грін.

Біографія Джозеф Раз народився 21 березня 1939 році в Палестині в місті Мендейт, в 1963 році він закінчив Єврейський Університет в Єрусалимі, Ізраїль, де отримав ступінь Магістра Юриспруденції summa cum laude. Пізніше на кошти, виділені Єврейським Університетом, під керівництвом Герберта Харта Раз отримав звання Доктора Філософії в Оксфордському Університеті. І це не було випадковістю, бо раніше Раз познайомився з Хартом на конференції в Ізраїлі. Харт каже, що на тій зустрічі Раз вказав на помилки в його міркуваннях, які він раніше не помічав. Харт запропонував Разу продовжити навчання в Оксфорді.

Раз навчався в Коледжі Бейлліол в Оксфорді і в 1967 році отримав ступінь Доктора Філософії. Потім він повернувся до Ізраїлю, де викладав в Єврейському Університеті на факультеті права та на філософському факультеті. В 1971 році він отримав підвищення і був призначений на посаду старшого викладача. В 1972 році він повернувся до Коледжу Бейлліот і став його науковим співробітником а також науковим керівником з права. З 1985 до 2006 роки Раз був Професором правової філософії в Оксфордському Університеті, а з 2006 до 2009 року — працював науковим співробітником. З 2002 року він працював Професором Колумбійської школи права в Нью-Йорку. Він також проводив заняття як запрошений професор і працював членом редакційної колегії деяких журналів та книг.

Сучасники Раза визнають його і вважають одним з найбільш важливих сучасних правових філософів. На сьогоднішній день він є автором і редактором одинадцяти книг, а саме: Концепція правової системи(1970) Практичне мислення і норми(1975), Верховенство права (1979), Мораль свободи (1986), Влада (1990), Етика в суспільному надбанні (1994), Залучаючи розум (1999), Цінність, повага й прив'язаність (2001), Практика цінності (2003), Між владою та інтерпретацією (2009), Від нормативності до відповідальності (2011).

За основу його першої книги Концепція правової системи лягла його докторська дисертація. Його пізніша робота — Мораль свободи отримала дві нагороди: в 1987 Книжкову премію Маккензі від Асоціації Політичних Наук Сполученого Королівства. Кожного календарного року ця нагорода присуджується найкращій книзі в галузі політології. А в 1988 році — Книжкову премію Елейн та Девіда Шпітц від Конференції з вивчення політичної думки, Нью-Йорк. Ця нагорода присуджується щорічно за найкращу книгу по ліберальній і/або демократичній теорії, що була опублікована двома роками раніше.

Ключовими ідеями книг Раза є норми, влада та теорія правового позитивізму. Його теорія норм стосується правил, які слугують керівництвом з людської поведінки. Вона також включає систему(и), в яких існують ці норми, так як, наприклад, правова система. Другий аспект стосується питань влади, яку закон має над людьми в рамках конкретної правової системи, а також влади, яку за законом суспільство в цілому має визнати.

Його роботи цитували в Верховному Суді Канади в таких справах як Імперіал Тобако проти Бритіш Коламбія, Р. проти Димерз та Сові проти Канади (Голови виборчої комісії)]].

В 1987 році його обрали Членом Британської Академії. Він був почесним доктором Католицького Університету Брюсселя,1993, і Кінгз Коледжу в Лондоні, 2009. В 2005 році він отримав Міжнародну нагороду за дослідницьку роботу в галузі права «Ектор Фікс-Самудіо» від Національного Автономного Університету Мехіко, та в 2009 році — Нагороду Віце-президента Товариства Юристів Коледжу Дубліна.

У 2000—2001 роках він читав Лекції Таннера про Людські Цінності по "Практиці Цінностей"в Університеті Каліфорнії Берклі.

Робота Як Учень Харта після його смерті Раз зіграв важливу роль в продовженні розробок ідей Харта щодо правового позитивізму. Це включало редагування другого видання роботи Харта Концепція права, де в додатковій частині він включив відповіді Харта на критику його суджень з боку інших філософів. Його остання робота менше стосується теорії права, а більше стосується політичної філософії та практичного мислення.

В політичній філософії Раз є прибічником перфекціоністського лібералізму. В теорії моралі Раз захищає цінності плюралізму та ідею, що різноманітні цінності є несумірними.

Публікації The Authority of Law (1979; 2nd ed., 2009) The Concept of a Legal System (1970; 2nd ed., 1980) The Morality of Freedom (1986) Practical Reason and Norms (1975; 2nd ed., 1990) Ethics in the Public Domain (1994; rev. pbk. ed., 1995) Engaging Reason (1999) Value, Respect and Attachment (2001) The Practice of Value (2003) Between Authority and Interpretation (2009) From Normativity to Responsibility (2011)

Див. також Філософія права

Примітки

Посилання

Including a response by Raz. Lukas H. Meyer et al. (eds.), Rights, Culture and the Law: Themes from the Legal and Political Philosophy of Joseph Raz'', Oxford: Oxford University Press, 2003. . (eds.), Reason and Value: Themes from the Moral Philosophy of Joseph Raz, Oxford: Clarendon Press, 2004. Page at Oxford University Page at Columbia University Page at King's College London Personal page A summary of Raz's legal philosophy A series of summaries of Joseph Raz papers A blog summary of Raz's argument for the sources thesis, part one A blog summary of Raz's argument for the sources thesis, part two