Савоя-Маркетті SM.79 «Спарвієро» ()у перекладі з італійської — малий яструб — італійський середній бомбардувальник і торпедоносець, що перебував на озброєнні військово-повітряних сил Італії, Іспанії та Румунії за часів Другої світової війни.

Літак, що розроблявся компанією SIAI-Marchetti, мав три двигуни та збірну металево-дерев'яну конструкцію класичного низькоплана. Спочатку SM.79 замислювався, як швидкісний пасажирський літак, однак конструкція була настільки вдалою, що ним зацікавилися італійські військові, моноплан був модернізований у середній бомбардувальник, й свого часу встановив 26 світових рекордів, як найшвидший середній бомбардувальник у світі.

Вперше у бойових умовах SM.79 «Спарвієро» застосовувався у часи Громадянської війни в Іспанії. У Другій світовій війні він діяв практично на усіх театрах війни, де боролися італійська армія та флот. Зокрема, був дуже популярним, як торпедоносець на Середземноморському театрі воєнних дій і став найвідомішим італійським літаком Другої світової війни. Серед італійських льотчиків здобув прізвисько «чортів горбань» ().

Історія створення

В 1934 році в компанії SIAI-Marchetti команда інженерів під керівництвом Алессандро Маркетті на базі пасажирського S.73 почала розробку відразу двох нових літаків — бомбардувальника (майбутнього SM.81 Pipistrello) і нового пасажирського. Останній мав перевозити більше 8 пасажирів, а також брати участь в перегонах літаків між європейськими авіавиробниками. Цей літак отримав позначення SM.79.

Порівняно з попередником літак отримав висувне шасі, а також аеродинамічніший фюзеляж. Конструкція залишалась змішаною — крила були дерев'яними, а фюзеляж металевим. Перший прототип з двигунами Piaggio P.XI RC40 потужністю 610 к.с. піднявся в повітря 8 жовтня 1934 року. До квітня 1935 року двигуни були замінені на Alfa Romeo 125 RC35 потужністю 680 к.с. В цей ж час почалась розробка воєнного варіанта для участі в конкурсі від командування Regia Aeronautica. Воєнний літак отримав позначення SM.79B і мав стати двомоторним, але проєкт був відхилений комісією. Натомість Regia Aeronautica замовила 24 SM.79 в тримоторному варіанті.

Перший з поставлених для армії SM.79 піднявся в повітря 24 липня 1936 року. Відразу після командування видало замовлення на серійне виробництво, і до 1943 року було виготовлено 1349 літаків для італійської армії.

Основні модифікації

SM.79 — оснащувався двигунами Alfa Romeo 126 RC34 потужністю 780 к.с. (на перших літаках ще стояли Alfa Romeo 125 RC35). Озброєння складалось з одного курсового 12,7-мм кулемета в верхній частині фюзеляжу, ще по одному 12,7-мм кулемету в верхній і нижній установках, і один переносний 7,7-мм кулемет для стрільби з бокових вікон. Маса бомбового навантаження — 1250 кг. SM.79K — експортний варіант для Югославії. SM.79T — транспортний експортний варіант для Бразилії. (3 екз.) SM.79bis — оснащувався двигунами Alfa Romeo 128 RC18 потужністю 860 к.с. і більшими паливними баками. Випускався з кінця 1942 року. SM.79B — двомоторний варіант літака. Виготовлявся на експорт в двох варіантах: SM.79B (для Іраку) — оснащувався двигунами Fiat A.80 RC41 потужністю 1000 к.с. (5 екз.) SM.79B (для Румунії) — оснащувався двигунами IAR 14K-II C32 (ліцензійна копія Gnome-Rhône 14K) потужністю 900 к.с. Також 12,7-мм кулемети замінені на 13,2-мм.(24 екз.) SM.79JR — двомоторний варіант для Румунії з німецькими двигунами Jumo 211. Будувався в декількох варіантах: JIS.79B — двигуни Jumo 211Da потужністю 1200 к.с. Виготовлявся в Італії.(8 екз.) JRS.79B — JIS.79B виготовлений за ліцензією в Румунії.(36 екз.) JRS.79B-1 — двигуни Jumo 211F потужністю 1380 к.с. Бомбове навантаження зросло до 1575 кг. Виготовлявся в Румунії.(36 екз.)

Тактико-технічні характеристики

S.79 S.79bis S.79B JRS.79B Довжина 15,6 м 16,2 м 16,2 м 16,88 м Висота 4,1 м Розмах крил 21,18 м Площа крил 61,0 м² Маса пустого 6800 кг 7770 кг 6950 кг 7200 кг спорядженого 10 500 кг 11 400 кг 11 180 кг 11 785 кг Двигуни 3 × Alfa Romeo 126 RC34 3 × Alfa Romeo 128 RC18 2 × Fiat A.80 RC41 2 × Jumo 211Da Потужність 3 × 780 к. с. 3 × 860 к. с. 2 × 1000 к. с. 2 × 1200 к. с. Максимальна швидкість 430 км/год 460 км/год 450 км/год 444 км/год Дальність польоту 2000 км 2800 км 1800 км 1700 км Практична стеля 7000 м 6800 м 6800 м 7100 м Швидкість підйому 5,6 м/c

Історія використання

Італія

Перші SM.79 надійшли на озброєння до 12-го стормо восени 1936 року, в січні 1937 року три літаки цього загону були відправлені на Майорку для участі в громадянській війні в Іспанії. Через деякий час в Іспанії вже діяла повна 39-та група SM.79. Її залучали до бомбардувань іспанських міст, найвідоміше з яких — бомбардування Герніки 26 квітня 1937 року. 21 травня п'ять SM.79 пошкодили республіканський лінкор , а з червня ціллю для 39-ї групи стало місто Більбао. В серпня 1937 року перший SM.79 був переданий франкістам. В Іспанії воювали також 27-а і 30-а групи, а загалом до Іспанії надійшли 99 SM.79 які здійснили більше 2500 бойових вильотів. Після закінчення війни в франкістів залишилось 61 SM.79, якими були оснащені 11-й і 12-й бомбардувальні полки. Останній іспанський SM.79 був списаний аж 1954 року.

До початку Другої світової SM.79 став основним бомбардувальником Regia Aeronautica. Ними було озброєно 14 стормо і одна окрема група, загалом 612 літаків. Першим бойовим вильотом в новій війні для SM.79 став бомбардувальний наліт на порт Мальти. 12 червня 21 SM.79 32-го стормо бомбардував Бізерту, а на наступний день в бомбардуваннях в Тунісі взяли участь вже 50 літаків. 9-й і 46-й стормо 13-14 червня бомбили французький флот біля Рів'єри. 21 червня 9 SM.79 бомбили Марсель, і це був останній бойовий виліт проти Франції.

В Лівії перебувало 4 стормо з SM.79, які здійснювали бойові вильоти проти цілей в Єгипті, а восени 1940 року підтримували наступ італійських військ завдаючи ударів по Мерса-Матрух, Сіді-Баррані і Соллумі. Окрім стратегічних бомбардувань, літаки діяли прямо над полем бою, де SM.79 скидали бомби на укріплені позиції, деколи і на одиниці техніки. До жовтня, коли наступ захлинувся, було втрачено 20 SM.79, ще 17 не підлягали відновленню. Такі втрати заставили командування вивести 33-ій стормо в Італію, а на заміну йому було перекинуто 41-й стормо. Коли, британська армія почала контрнаступ, в Лівії перебувало 120 SM.79, з них тільки 80 боєготових. Вони завдавали ударів по колонах противника, але самі зазнавали втрат, і до квітня 1941 року в Лівії залишився тільки один 8-й стормо, всі інші були виведені.

В східній Африці в 1940 році було тільки дві групи SM.79 — 44-а і 28-а. Пізніше два SM.79 з цих груп будуть захоплені і включені в ВПС Південної Африки, де використовуватимуться як транспортні.

В італо-грецькій війні брав участь тільки один стромо з SM.79 — 46-й. 1 листопада 1940 року 10 SM.79 цього стормо бомбили Салоніки, надалі він залучався до більшості бомбардувальних місій італійських ВПС в цій війні.

Як торпедоносець SM.79 отримав бойове хрещення 8 липня 1940 року, коли літаки 10-го стормо атакували крейсер «Глостер», і хоча прямого попадання досягнуто не було, в результаті близьких вибухів корабель був пошкоджений, а частина екіпажу, включаючи капітана, загинули. Вночі 18 вересня 1940 року два SM.79 добились прямого попадання в крейсер «Кент», що вивело його з строю на рік. 14 жовтня було пошкоджено крейсер «Ліверпуль», а 3 грудня — «Глазго». В наступні роки торпедоносні SM.79 пошкодили чи потопили ще декілька крейсерів, а коли 10 липня 1943 року почалась висадка союзників на Сицилії, SM.79 здійснили близько 70 бойових вильотів і змогли пошкодити авіаносець «Індомітебл» і потопити декілька транспортних суден.

Після капітуляції Італії в ВВС Італійської соціальної Республіки було створено групу «Бускалья» з SM.79 на озброєнні. 10-11 квітня 1944 року вона завдавала бомбових ударів по десантних кораблях союзників біля Анціо. 5-6 червня SM.79 бомбили Гібралтар, а загалом до 25 квітня 1945 року група «Бускалья» брала участь в 14 бойових операціях.

Під контролем союзників залишилось 29 боєздатних SM.79, які було переведено до 3-го транспортного стромо, в складі якого вони служили і в післявоєнні роки.

Інші країни

ВПС Югославії в 1938-39 роках закупила декілька SM.79K, які надійшли на озброєння 7-го бомбардувального полку і 81-ї окремої групи. Більшість цих літаків було знищено в перші дні війни німецькими бомбардуваннями. Нечисленні вцілілі літаки завдавали ударів по італійських військах в Албанії. Німеччина змогла захопити тільки один югославський SM.79, ще чотири літаки перелетіли в Єгипет, а один в Угорщину. В Єгипті SM.79 були включені в склад ВПС Великої Британії як транспортні. 1942 року Угорщина обміняла свій SM.79 на два Fiat CR.42 в Італії.

ВПС Румунії свої SM.79B включали до складу 1-ї бомбардувальної групи, яка брала участь в боях проти Радянського Союзу в Україні. Після початку надходжень JRS.79B, ними було також переозброєно 2-гу групу. Коли Румунія перейшла на сторону союзників, боєздатними ще залишались 27 JRS.79B/B-1. Їх було включено в 72-у і 82-у ескадрилії, які воювали проти вермахту аж до травня 1945 року. 8-травня в строю залишалось ще 17 JRS.79B, які було переобладнано в транспортні.

ВПС Лівану купили 4 транспортні SM.79 в 1949 році. В ВПС Лівану вони прослужили аж до 1960 року.

Див. також Fieseler Fi 167 Fairey Albacore Vought SB2U Vindicator Junkers Ju 388 Vickers Wellington Bloch MB.210

Література Arena, Nino, Alberto Borgiotti and Cesare Gori. Savoia Marchetti SM 79 Sparviero. Modena, Italy: Mucchi editore, (reprint) 1994. Borgiotti, Alberto and Cesare Gori. Savoia Marchetti SM 79 Sparviero (le Macchine e la Storia — Profili 3). Modena, Italy: STEM-Mucchi, 1975. Gentilli, Roberto. Savoia Marchetti S.79 in Action (Aircraft No. 71). Carrollton, Texas: Squadron/Signal Publications, Inc., 1986. ISBN 0-89747-173-3.

Посилання

SM.79 Sparviero Savoia-Marchetti SM.79 entry on The Aviation History On-Line Museum website U.S. War Department Report on SM.79 Torpedo Bomber (January 1943) YouTube about S.79 Radio Controlled Scale Model Italian Text

Примітки