Селеннях () — річка на Далекому Сході Росії, в північно-східній частині Сибіру, протікає по території Усть-Янського та Абийського улусів, північного сходу Республіки Саха (Якутія). Ліва притока річки Індигірки. Належить до водного басейну Східно-Сибірського моря.

Географія Річка бере свій початок в північно-західній околиці хребта Черського, при злитті двох річок: правої — Харги-Салаа та лівої — Нямнях на висоті 420 м над рівнем моря (). Сам витік річки Харги-Салаа знаходиться на північно-східних схилах вершини 994 м, на висоті ~720 м над рівнем моря (). У верхній своїй частині річка Селеннях тече в південно-східному напрямку, гірською місцевістю, по Мома-Селенняхській рифтовій западині (між Іргічинським і Селенняхським хребтами — на північному сході та хребтами Буркат і Хадаранья — на південному заході)Хребти Іргічинський, Селенняхський, Буркат та Хадаранья входять до складу хребта Черського., у нижній частині — тече у східному — північно-східному напрямку, заболоченою територією Абийської низовини, у сильно звивистому руслі з численними рукавами та невеликими островами. Впадає у річку Індигірку з лівого берега (нижче за течією, на 25 км від села Куберганя), за 755 км від її гирла.

Довжина річки — 796 км (від витоку річки Харги-Салаа — 845 км), площа басейну — . Середньорічна витрата води у гирлі — 180 м³/с. Середній похил становить — 0,85 м/кмВід витоку річки Харги-Салаа.. У верхній, гірській частині похил становить близько 1,4 м/км і швидкість течії 1,2-1,5 м/с. У нижній, рівнинній частині похил русла — близько 0,35 м/км, а швидкість течії — 1-0,7 м/с, при цьому ширина русла тут доходить до 300–500 м, а глибина — до 2-2,5 м. Живлення в основному снігове та дощове. Замерзає в кінці вересня — на початку жовтня, розкривається в кінці травня — середині червня. Взимку у верхній течії перемерзає, на багатьох ділянках утворюються полої. У басейні річки, в переважній більшості в середній та нижній течії, близько 3,5 тис. озер загальною площею 537 км². Найбільші із них: Кюрюнке (30,2 км²), Бургайбит 1-ше (25,5 км²), Алисар (12,8 км²), Хачир (11 км²), Танг (8,5 км²).

Притоки Річка Селеннях приймає більше сотні приток, довжиною більше 10 км. Найбільших із них, довжиною 50 км і більше — 19 (від витоку до гирла):Валидатор водных объектов: Селеннях. Процитовано: 2015-05-26 + Назва притоки Довжина,(км) Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла Селеннях, (км) Витрата води,(м³/с) ліві притоки Чубукулаах 89 839 664 Улахан-Салаа 60 611 Тирехтеех 50 1 100 580 Чиибагалаах 66 484 Томмот 98 3 530 279 Єленнеех 77 274 праві притоки Харги-Салаа 49 796 Чамет 99 1 010 739 Кюрбе-Юрех 52 557 Ойосордоох 84 1 040 385 Кира 57 357 Суордаах 67 336 Берелеех 154 3 950 302 Сорочкалаах 51 246 Сисиктеех 53 218 Великий Сисиктеех 2-й 61 213 Нікандья 80 359 201 Буор-Юрех 116 278 175 Чалкін 59 167 Міжрічна 69 117

Населенні пункти Береги річки малозаселені. На ній розташовані кілька населених пунктів і будиночки для тимчасового (сезонного) проживання, переважно мисливців. Більшість, нечисельних населених пунктів — нежилі, (від витоку до гирла): Іридях (нежиле), Отто-Балаган (нежиле), Сайилик (Селеннях, 670 осіб — 2015 року), Бур-Хайбит (нежиле), Суордаах (нежиле).

Див. також Найдовші річки Росії

Примітки

Посилання

Річка Селеннях / Географічна енциклопедія Фізична географія Росії. Ч.2: Рельєф та геологічна будова — С. 176–177 Maps for the world / Карти всього світу