Джо́рджіа Мело́ні (; ) — італійська політична діячка, журналістка, перша в історії жінка на посаді голови Ради міністрів Італії з 22 жовтня 2022 року, колишня міністерка у справах молоді в четвертому уряді Сільвіо Берлусконі (2008—2011). Членкиня Палати депутатів Італії (з 2006) й очільниця партії «Брати Італії» (з 2014) та Альянсу європейських консерваторів і реформістів (з 2020 року). 2024 року журнал Forbes назвав Мелоні третьою найсильнішою жінкою у світі, а журнал Times — однією з найвпливовіших осіб у світі.

Починала політичну кар'єру з членства в Фронту молоді, молодіжного крила Італійського соціального руху, неофашистської організації, згодом національно-консервативної політичної партії, створенної в 1946 послідовниками італійського фашизму. Пізніше стала головою молодіжного руху Студентська дія партії Національного альянсу, профашистської організації, що стала наступницею Італійського соціалістичного руху та яка пізніше перейшла до націонал-консерватизму. З 1998 по 2002 рік займала посаду радниці провінції Риму, після цього стала президенткою Юнацького руху, молодіжного крила Національного альянсу. В 2012 році співзаснувала ультраправу партію Брати Італії, ще одну правонаступницю Національного альянсу, та через два роки очолила її. Під час зростання пандемії COVID-19 партія набула популярності серед опитувань. В 2022 році Джоджа Мелоні разом зі своєю партією перемогла на тогорічних президентських виборах.

За поглядами Джорджа Мелоні є консерваторкою, що описує себе як християнку та стверджує, що захищає «Бога, батьківщину та сім'ю» й виступає проти евтаназій, абортів, одностатевих шлюбів та виховання дітей одностатевими парами, разом із цим критикує глобалізм. Також вона підтримує блокаду нелегальної міграції. Попри прояви скептецизму до Європейського союзу, вона виступає в підтримку НАТО. Раніше вона виступала за покращення відносин з Росією, однак після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну змінила свою політику на користь України та надсилання їй військової допомоги.

Життєпис Джорджіа Мелоні народилася в Римі 15 січня 1977 року. Її батько, Франческо Мелоні, уродженець Сардинії, податковий консультант, покинув сім'ю, коли Джорджі був лише рік, і переїхав на Канарські острови. Вона відвідувала його там щороку до їхньої останньої зустрічі в 1989 році, яка призвела до суперечки й змусила її розірвати з ним контакт. В інтерв'ю 2006 року Мелоні описала батька як переконаного комуніста. Розлука з батьком, яку вона подолала через роки, значно сформувала її «бойовий» характер, за її власними твердженнями.

Її мати, Анна Параторе, походила із Сицилії й була пов'язана з неофашистським Італійським соціальним рухом (), а згодом продовжила співпрацю з його наступницею, партією «Націоналістичний альянс». Під псевдонімом Джозі Белл її мати написала понад 140 романтичних романів.

У 15 років Мелоні приєдналася до молодіжної організації Італійського соціального руху під назвою Fronte della Gioventù. Мелоні відвідувала середню школу з вивченням сучасних мов, яку закінчила з найкращими оцінками. Під час навчання вона заснувала й організувала протестний рух під назвою «Gli Antenati» проти шкільної реформи, ініційованої християнсько-демократичною міністром освіти Розою Руссо Ерволіно (). У 1996 році закінчила мовні курси в готельній школі. За власними твердженнями, працювала офіціанткою, барвумен у нічному клубі Piper, нянею в родині телеведучого Фіорелло. З 2006 року зареєстрована в Асоціації журналістів Лаціо.

Окрім італійської, Мелоні вільно володіє англійською, французькою та іспанською мовами. У шлюбі з журналістом Андреа Джамбруно, з яким мають доньку. Вона дотримується римо-католицької віри. Її сестра Аріанна одружена з Франческо Лоллобриджида, який був парламентським лідером партії «Брати Італії» з 2018 до 2022 року. З жовтня 2022 року її зять обіймає посаду міністра сільського господарства в її кабінеті.

Політична кар'єра У 1996 році Джорджіа Мелоні була обрана до керівництва «Azione Studentesca», студентської організації партії «Alleanza Nazionale». З 1998 до 2002 року вона була членкинею провінційної ради Риму від своєї партії. У 2000 році очолила «Azione Giovane», молодіжну організацію партії «Національна ліга», а у 2004 році була обрана її першою жінкою-президенткою.

На парламентських виборах в Італії у 2006 році була обрана до Палати депутатів у виборчому окрузі Лація. За пропозицією голови партії Джанфранко Фіні обіймала посаду віцепрезидентки, ставши наймолодшою депутаткою протягом 15-го законодавчого терміну (2006—2008 рр.). Після переобрання у 2008 році та перемоги правоцентристської коаліції Сільвіо Берлусконі «Popolo della Libertà» (PdL) обійняла посаду міністерки молоді та спорту, ставши наймолодшою міністеркою в історії Італійської Республіки у віці 31 року. Після злиття «Alleanza Nazionale» та «Forza Italia» в PdL у 2009 році стала лідеркою їхньої молодіжної організації «Giovane Italia», яку очолювала до 2012 року.

У 2012 році разом з Іньяціо Ла Русса та Гвідо Крозетто Мелоні заснувала партію «Брати Італії» (, FdI) і була обрана її лідеркою в 2014 році. Щодо заснування FdI Мелоні заявила, що праві були на межі зникнення наприкінці епохи Берлусконі, і вона та її колеги-співзасновники FdI не могли змиритися з думкою про те, що вони є поколінням, яке «вбило» правих у підручниках з історії. Вона хотіла зробити правих сильнішими, ніж будь-коли, і знову дати Італії патріотичний уряд.

На виборах до Європейського парламенту 2014 року Мелоні отримала 348 000 голосів, але її партія не змогла подолати 4 % бар'єр, необхідний для представництва в Європарламенті. На муніципальних виборах у Римі 2016 року вона балотувалася на посаду мера і посіла третє місце, отримавши 20,7 % голосів. З вересня 2020 року Мелоні є президенткою європейської партії «Європейські консерватори та реформісти» (ECR). На парламентських виборах 2022 року Мелоні очолила свою партію як головна кандидатка. Партія явно перемогла, отримавши приблизно 26 % голосів, значно випередивши інші партії.

Голова Ради міністрів

20 жовтня президент Серджо Маттарелла розпочав переговори з політичними партіями про формування нового уряду. Наступного дня він запросив Мелоні до Квіринальського палацу і попросив її сформувати новий уряд. Вона прийняла запрошення і того ж дня оголосила склад свого кабінету, який було офіційно приведено до присяги 22 жовтня. Вона є першою жінкою, яка очолила італійський уряд. На цій посаді вона продовжує використовувати титул «il presidente del consiglio» (дослівно «Президент Ради міністрів») і прямо заявила, що не хоче, щоб її називали «la Presidente», хоча мовне товариство Accademia della Crusca підтвердило, що це можливо. Це рішення викликало критику з боку лівих кіл щодо невикористання неандроцентричної мови. На думку Frankfurter Allgemeine Zeitung, це був свідомо обраний символічний акт, щоб підкреслити важливість посади з усією її історичною вагою, а не зосереджуватися на особі, яка тимчасово обіймає цю посаду, та її статіMatthias Rüb, Der weibliche Präsident, In: Frankfurter Allgemeine Zeitung vom 26. Oktober 2022.

У своїй інавгураційній промові в Палаті депутатів італійського парламенту Мелоні відмежувалася від фашизму і назвала італійські расові закони 1938 року «найнижчою точкою в італійській історії, ганьбою, яку італійський народ повинен нести вічно». Вона також оголосила про намір домогтися відновлення стандартів автономії Південного Тіролю, що призвело до суперечки з Австрією в ООН в 1992 році. Політичні оглядачі розцінили це як спробу переконати парламентарів неіталійських меншин у Південно-тірольській народній партії (SVP) утриматися від вотуму довіри. Міністр закордонних справ в уряді Мелоні Антоніо Таяні написав у Твіттері своєму австрійському колезі Александру Шалленбергу, висловивши готовність до співпраці у цьому питанні.

У листопаді 2022 року між Мелоні та президентом Франції Еммануелем Макроном виник конфлікт щодо міграції та середземноморського маршруту до ЄС, її причин, а також прийому та розподілу біженців і біженок у контексті європейської міграційної політики. Зрештою це призвело до компромісної пропозиції Європейської комісії. Водночас у соціальних мережах стало вірусним відео 2019 року, у якому Мелоні критикує сучасний французький колоніалізм у державах Західної Африки, де значну роль відіграє західноафриканський франк як інструмент експлуатації та причина міграції.

У вересні 2022 року Джорджіа Мелоні заявила, що анексія Росією чотирьох частково окупованих областей на південному сході України не має «жодної юридичної та політичної цінності»

У грудні 2022 року журнал Forbes включив Мелоні до списку найвпливовіших жінок у світі, помістивши її на сьому позицію.

Хоча Сільвіо Берлусконі та Маттео Сальвіні, лідери партій-партнерів по коаліції, мали тісні зв'язки з президентом Росії Володимиром Путіним, уряд Мелоні підтримує Україну у війні проти Росії. Як прем'єр-міністерка, Мелоні продовжила зовнішню допомогу Україні, розпочату попереднім урядом на чолі з Маріо Драґі. Вона також висловила підтримку наданню Україні статусу країни-кандидатки на членство в ЄС.

22 жовтня 2022 року Джорджа Мелоні разом зі своїми міністрами і міністерками склала присягу в Палаццо дель Квірінале, як прем'єр-міністерка, започаткувавши таким чином , перший в історії Італії, очолюваний жінкою, і майже через 11 років після уряду Берлусконі IV, який до того часу був останнім виконавчим органом правоцентристської коаліції в Італії.

23 жовтня відбулася церемонія дзвону між Мелоні та прем'єр-міністром Маріо Драгі, який залишає посаду, а невдовзі після цього нова прем'єрка відкрила перше засідання Ради міністрів.

Після початку роботи очолюваного нею уряду журнал Forbes визнав Мелоні сьомою найвпливовішою жінкою світу у 2022 році; у грудні 2023 року вона піднялася на четверту позицію, ставши першою і єдиною італійкою, яка посіла цю посаду. Наприкінці листопада 2023 року журнал Politico поставив її на перше місце у списку найконкретніших лідерів і лідерок Європи. У квітні 2024 року американський часопис «Тайм» включив її до переліку 100 найвпливовіших людей планети.

28 квітня 2024 напередодні європейських виборів Мелоні оголосила свою кандидатуру як лідерки своєї партії, заявляючи, що в разі обрання відмовиться від європейського мандата, щоб зберегти посаду глави уряду. 23 вересня 2024 року Атлантична рада удостоїла її нагороди Global Citizen Awards, щоб відзначити «найвище вираження глобального громадянства […], визнаючи досягнення ключових глобальних громадян(ок), які прагнуть поліпшити стан світу.»

Політичні переконання Серед політичних позицій Джорджі Мелоні можна відзначити:

Пропозиція не притягувати до відповідальності за катування, стверджуючи, що це заважає офіцерам виконувати свою роботу. Пропозиція скасувати закон Манчіно (), спрямований на боротьбу з дискримінаційними діями та проявами на расовому, етнічному та релігійному ґрунті. Виступ проти одностатевих шлюбів, усиновлення для одностатевих пар та заходів щодо боротьби та запобігання гомофобії та трансфобії. Опозиція до неєвропейської імміграції, пропозиція морської блокади Середземного моря та зведення стін на національних кордонах. Пропозиція криміналізувати ісламський фундаменталізм, заборона на носіння певних видів ісламських чадр мусульманками і проповідь імамів іншими мовами, окрім італійської. Опозиція до легалізації евтаназії, канабісу та сурогатного материнства. Виступає проти курсів сексуальної освіти в початкових школах і гендерних досліджень, стверджуючи, що вони можуть дати молодим людям хибне уявлення про їхню сексуальну ідентичність. Підтримує політику, спрямовану на підвищення народжуваності, обмеження права на аборт та розвиток економічної інфраструктури, пов'язаної з морем. Виступає за прямі вибори президента республіки та конституційну реформу в президентському напрямку.