Ранке, Леопольд фон (; 21 грудня 1795, Віе, Тюрингія — 23 травня 1886, Берлін) — офіційний історіограф Пруссії (з 1841 р.), який розробив методологію сучасної історіографії, засновану на абсолютизації архівних джерел і прагненні до історизму. Ввів в академічну практику історичні семінари, з яких вийшло багато талановитих істориків.
Біографія Дитинство Ранке минуло в середовищі суворої лютеранської релігійності та консервативності. Батько Ранке був юристом, всі його нащадки — духовними особами.
Навчався в Дондорфській монастирській школі, потім Шульпфорті та в Лейпцизькому університеті.
Був членом Німецького археологічного інституту, Нідерландської королівської академії наук, членом-кореспондентом Санкт-Петербурзької академії наук.
Праці Історія романських і германських народів з 1494 до 1535 р. (1824). Державці і народи Південної Європи в XVI—XVII ст.(1834—1836). Німецька історія в епоху реформації (1839—1847). Дванадцять книг прусської історії (1874).
Учні Едуард Вінкельманн
Примітки
Література С. П. Стельмах. Ранке Леопольд // Вайнштейн О. Л., Леопольд фон Ранке и современная буржуазная историография // К критике новейшей буржуазной историографии. — —, 1961. Schilfert G., L. von Ranke. // Die deutsche Geschichtswissenschaft…, B., 1963. Баранов Н. Н. Леопольд фон Ранке: Историк и его метод .
Посилання Літописи — історія чи література? // Zbruch, 05.12.2015 Andreas Boldt. Perception, Depiction and Description of European History: Leopold von Ranke and his Development and Understanding of Modern Historical Writing // Historical Perspectives Boldt, Andreas D., “Longing and belonging within an academic familyof the 19th century: the example of Clarissa and Leopold von Ranke”,Longing and Belonging / Désir et Appartenance, Eds. Massimo Fusillo, Brigitte Le Juez, Beatrice Seligardi, Between, VII.13 (2017)