Європе́йський омбудсма́н () — міжінституційний орган Європейського Союзу, який займається розслідуванням скарг, поданих людьми, підприємствами та організаціями, щодо потенційного неналежного управління в органах та інституціях ЄС.
Чинною Омбудсманкою є . Європейський омбудсман має офіси у Страсбурзі та Брюсселі.
Історія Посаду Європейського омбудсмана було запроваджено Маастрихтським договором у 1993 році. «Статутом Європейського омбудсмана» є Рішення Європарламенту від 9 березня 1994 «Про правила та загальні умови регулювання виконання обов'язків омбудсмана».
Першим посаду Європейського омбудсмана обійняв Якоб Седерман у 1995 році і, на той час, в його офісі був лише один працівник — секретар. У 2003 році Седермана змінив Нікіфорос Діамандурос, він залишався на цій посаді майже 10 років. Склавши свої повноваження омбудсмана в Ірландії, з 1 жовтня 2013 офіс Європейського омбудсмана очолила Емілі О'Рейлі (Emily O'Reilly). Вона ж стала першою жінкою на цій посаді.
Офіс Європейського омбудсмана розміщується у Страсбурзі (Франція). Наразі в ньому працює майже 90 співробітників, більшість з яких є юристами та володіє декількома мовами — задля забезпечення ефективного розгляду звернень усіма 24 офіційними мовами ЄС.
Призначення та звільнення Омбудсман призначається після кожних виборів до Європейського парламенту — новообраним парламентом і на строк дії його повноважень (п'ять років), при цьому Європейський омбудсман має право на повторне обрання. Кандидат повинен бути громадянином ЄС й відповідати вимогам, що висуваються до кандидатів на обіймання найвищих посад у судових органах його країни, або ж мати загальновизнану компетентність та досвід для виконання обов'язків омбудсмана.
Європейський омбудсман, перебуваючи на своїй посаді, не може вести будь-яку іншу діяльність — за винагороду чи без неї. На вимогу Європейського парламенту, у разі, коли омбудсман більше не відповідає вимогам, необхідним для виконання своїх обов'язків, або вчинив неправомірні дії, за рішенням Суду ЄС, він може бути звільнений з посади.
Обов'язки та повноваження Європейський омбудсман уповноважений приймати скарги на незадовільну діяльність всіх інституцій та установ Спільноти, за виключенням Суду ЄС та Суду загальної юрисдикції. Заяву, самостійно або через члена Європарламенту, може подати будь-яка фізична особа — громадянин або резидент Європейського Союзу, а також юридична особа, що має реєстрацію у країнах ЄС. Вона може бути написана однією з 24 офіційних мов ЄС і подаватися як безпосередньо до офісу омбудсмана, так і надсилатися: листом, факсом або через спеціальну форму на сайті. Крім того, за бажанням скаржника, заява залишається конфіденційною.
У відповідь омбудсман проводить розслідування: на підставі скарги або за власною ініціативою здійснює відповідні запити. При цьому інституції ЄС зобов'язані надавати йому будь-яку інформацію і доступ до відповідних документів. Виявивши факти порушень, омбудсман сповіщає установу, про яку йдеться, і надсилає їй свої рекомендації. Установа-адресат має три місяці на те, щоб дати докладну відповідь; після чого омбудсман направляє остаточний звіт Європейському парламентові та відповідній установі. Крім того, він сповіщає скаржника про результати свого розслідування. Акти омбудсмана мають рекомендаційний характер, але загальний рівень виконання цих рекомендацій є досить високим і у 2012 році, зокрема, склав 82 %.
Більшість скарг розглядаються протягом року, але перша відповідь надається заявнику якнайшвидше. Про результати своєї діяльності омбудсман щорічно звітує у парламенті.
Основні суб'єкти дії Головною місією, якою керується Європейський омбудсман у своїй роботі, є «право на належне управління», яке визнається правом людини в ЄС. Європейський омбудсман допомагає громадянам, компаніям та асоціаціям, які стикаються з проблемами в управлінні ЄС. Основні сфери розслідувань Європейського омбудсмана стосуються прозорості адміністрації ЄС; прозорості та підзвітності в процесі прийняття рішень ЄС; прозорості лобіювання; етичних питань; основних прав; набору персоналу на державну службу ЄС; та участі громадян у процесі прийняття рішень ЄС.
Прозорість та право доступу до документів ЄС Скарги щодо відсутності прозорості є найпоширенішою категорією скарг, що надходять до Європейського омбудсмана, і становлять близько 30% скарг. Вони в основному пов'язані з відмовою інституції(й) ЄС у наданні документів на запит громадянина. Це право громадян на доступ до документів ЄС закріплене у статті 42 Хартії основних прав ЄС та статті 15 Договору про функціонування Європейського Союзу. Якщо громадянин не має доступу до запитуваних документів, він може звернутися за допомогою до Європейського омбудсмана.
Прозорість лобіювання Європейський омбудсман працює над тим, щоб демократичний процес прийняття рішень у ЄС характеризувався найвищими стандартами прозорості. Особлива увага приділяється тому, як групи інтересів взаємодіють з інституціями ЄС та намагаються впливати на них. Прозорість лобіювання є однією з головних тем діяльності Європейського омбудсмана, і за допомогою різних стратегічних ініціатив Омбудсман намагається пом'якшити потенційні конфлікти інтересів.
Етичні питання Скарги, пов’язані з етикою, до Європейського омбудсмана включають потенційні конфлікти інтересів, а також ситуації «обертових дверей», коли працівник державного сектору переходить на тісно пов’язану роботу в приватному секторі. Європейський омбудсман стверджував, що адміністрація ЄС повинна відповідати «золотим стандартам етичної поведінки».
Основоположні права і свободи Ключовою частиною роботи Європейського омбудсмана є забезпечення дотримання інституціями ЄС основних прав. Наприклад, Омбудсман розглядав запити, пов’язані з правами осіб з інвалідністю та поводженням з мігрантами.
Участь громадян Виконуючи свою роль модератора та мосту між громадянами та інституціями ЄС, Європейський омбудсман також сприяє участі громадян у європейській політиці, наприклад, вимагаючи більшої прозорості, щоб громадяни могли стежити за процесом, або сприяючи впровадженню більш партисипативних процесів прийняття рішень.
Процедури Європейський омбудсман може проводити розслідування після отримання скарги, а також за власною ініціативою. Використовуючи повноваження, надані Статутом Європейського омбудсмана, омбудсман може вимагати від відповідної установи надання інформації, перевірки документів, що зберігаються в установі, та свідчень посадових осіб.
Європейський омбудсман доповнює роботу судів, оскільки пропонує громадянам альтернативний спосіб вирішення спорів з адміністрацією ЄС без витрат, таких як послуги адвокатів чи гонорари. Однак Європейський омбудсман не має повноважень приймати юридично обов'язкові рішення, тому він може виступати лише посередником у спорах.
Щоразу, коли Омбудсман виявляє випадки неналежного управління, він може вносити пропозиції, рекомендації та пропозиції щодо вирішення проблеми. Основний спосіб, за допомогою якого Європейський Омбудсман намагається вирішити проблему, – це пропонувати рішення,Article 2 of the Statute яке будуть готові прийняти як заявник, так і відповідна установа. Цей метод може призвести до швидкого та позитивного результату для заявника. Однак цей метод менш ефективний, коли йдеться про впровадження системних змін у суспільних інтересах. Якщо установа відхиляє запропоноване рішення, Європейський Омбудсман може скористатися повноваженнями статті 4 Статуту та підготувати рекомендації для відповідної установи. Ці рекомендації публікуються на вебсайті Омбудсмана, що забезпечує публічність та привертає увагу громадськості до виявлених випадків неналежного управління.Ibid. Для вирішення проблеми Європейський Омбудсман може вирішити опублікувати пропозиції щодо покращень для відповідної установи.Article 1(4) of the Statute. Ці публічні пропозиції допомагають виявити проблеми та запропонувати виправлення, які можуть створити системні покращення в суспільних інтересах. Якщо після завершення розслідування установа відхиляє остаточні висновки чи рекомендації Омбудсмана, Омбудсман може публічно розкритикувати її, підкресливши важливість питання, а також може підготувати спеціальний звіт до Європейського парламенту.
Багато скарг, надісланих Європейському омбудсману, виходять за межі його повноважень. У 2023 році Європейський омбудсман розглянув 1506 скарг поза межами його повноважень. Найбільша кількість скарг поза межами повноважень надійшла з Іспанії, Польщі та Німеччини.
Європейський омбудсман намагається відповідати на всі подані скарги, навіть ті, що виходять за межі його повноважень. У таких випадках Європейський омбудсман допомагає заявникам, пояснюючи свої повноваження та радячи щодо інших органів, до яких вони можуть направити свою скаргу. Якщо заявник погоджується, Європейський омбудсман також може переслати скаргу членам Європейської мережі омбудсманів (ENO).
Ефективність, вплив та досягнення З моменту свого створення в 1995 році Європейський омбудсман ідентифікував себе як установу з місією «належного управління», просуваючи цю справу та своє власне місце в інституційній системі ЄС.Ian Harden, "The European Ombudsman's Role in Promoting Good Governance," in Accountability in the EU. The Role of the European Ombudsman, ed. by Herwig C. H. Hofmann and Jacques Ziller (Celtenham, UK: Edward Elgar Publishing, 2017), 198–216. Він активно служить ширшим суспільним інтересам, і однією з його цілей є досягнення «відчутних покращень для скаржників та громадськості у стосунках з адміністрацією ЄС» Європейський омбудсман реагує на скарги від окремих осіб, компаній та асоціацій, відповідаючи на скарги, пов’язані з адміністративними проблемами в інституціях ЄС, та вирішуючи їх. Європейський омбудсман також займає автономний та активний підхід, «допомагаючи інституціям покращувати якість послуг, які вони надають», надаючи пропозиції, рекомендації та пропозиції щодо вирішення проблем.
Оцінка ефективності діяльності Європейського омбудсмана повинна враховувати кількісні дані, такі як статистика реагування на скарги та статистика розслідувань з власної ініціативи, а також якісні дані для кращого розуміння того, як інституції ЄС реагують на пропозиції Омбудсмана.
З цією метою, відповідно до статті 4(5) Статуту,Regulation (EU, Euratom) 2021/1163 of the European Parliament, loc.cit. Європейський омбудсман подає Європейському парламенту вичерпний звіт наприкінці кожної щорічної сесії з інформацією про рівень виконання інституціями ЄС їхніх рекомендацій.
Реакція Європейського омбудсмана на скарги Дані зі щорічного звіту за 2023 рік показують, наскільки оперативно Європейський омбудсман реагував на скарги, отримані від окремих осіб, компаній та асоціацій, включаючи скарги, що виходили за межі його повноважень. У 2023 році 1126 заявників (41% усіх скарг, розглянутих протягом 2023 року) отримали консультацію або їхню справу було передано до іншого органу з розгляду скарг. Ще 873 заявники (що становить 37%) отримали відповідь, у якій повідомлялося, що всі консультації від Європейського омбудсмана вже надані. Нарешті, 393 скарги (16% усіх скарг, розглянутих цього року) призвели до відкриття офіційних розслідувань для подальшого аналізу.
Співпраця та прийняття інституціями ЄС Європейський омбудсман повідомляє, що у 2022 році «інституції ЄС позитивно відреагували на пропозиції Омбудсмана (рішення, рекомендації та пропозиції) у 81% випадків». З 83 пропозицій Омбудсмана, що стосувалися виправлень, які інституції ЄС повинні внести для покращення своєї адміністративної практики, 67 були сприйняті позитивно та вплинули на виявлені проблеми.
Статистика звернень За статистикою найбільше нарікань мешканці ЄС мають на діяльність Європейської комісії — 58,2 % від усіх звернень у 2018 році. При цьому основними предметами скарг є прозорість в доступі до інформації, якість надання послуг, компетентність, дотримання процедур та регламентів.
З 2011 року лідером за кількістю поданих звернень є Іспанія, за нею — Німеччина, Велика Британія, Польща та Бельгія.