Друга пісня про Гудрун (Guðrúnarkviða II), або Давня пісня про Гудрун (Guðrúnarkviða hin forna) вважається найдавнішою піснею з циклу про Сігурда.
Пісня була складена до 1000 року й була збережена в не надто гарному вигляді. Але навіть в такому вигляді вона прислужилася до написання Саги про Вельсунгів, в якій її широко цитовано. Як вважає Генрі Адамс Беллоувс, це єдина давньоскандинавська поема, написана у період до 1000 року в циклі про Сігурда, що дійшла до нас у майже незміненому стані. Інші давні поеми (Мова РеГіна, Мова Фафніра та Мова Сігрдріви) є збірками фрагментів, а від Давньої пісні про Сігурда збереглося лише закінчення. Інші поезії циклу переважно датуються ХІ та ХІІ століттями.
Беллоувс припускає, що ця пісня може походити від німецького «плачу», адже Сігурд в цій пісні гине в лісі, як і в Пісні про Нібелунгів, а не в ліжкові. Інші елементи, які наближають цю пісню до германської традиції, — це мати та брати Гудрун, які наполягали на її одруженні з Атлі, вбивство Гьюкунгів та відплата за це Атлі.
Опис Конунг Тедрек зупинився при дворі Атлі, втративши багатьох своїх воїнів у битві.Беллоувс коментує тут таким чином: Тьйодрек є відомим Теодоріхом Великим, королем остґотів, який був відомий у германських легендах під іменем Дітріха Бернського. В германських героїчних легендах спочатку було доволі поширено практику поєднання разом Аттіли (Етцель, Атлі), який помер 453 року, з Теодоріхом, який народився лише 455 року, й на додаток ще зробити їх сучасниками Германаріха, який помер 376 року. В германських легендах Германаріх обіймає місце справжнього ворога Теодоріха Одоакра. І саме у битві проти Германаріха/Одоакра Тьйодрек втратив багатьох своїх воїнів у цій поемі.
Тедрек та дружина Атлі Гудрун саме залишилися на самоті й обговорюють свої неприємності.Пор. з Третьою піснею про Ґудрун, в якій Ґудрун обвинувачують у нещирості з Тьйодреком під час цієї бесіди. Гудрун оповідає Тедрекові, що вона була ще молодою дівою, коли її батько Гьюкі видав її за Сігурда з приданим у вигляді золота. Але потім її брати убили її чоловіка Сігурда:
4. Grani rann at þingi, — gnýr var at heyra, — en þá Sigurðr sjalfr eigi kom; öll váru söðuldýr sveita stokkin ok of vanið vási und vegöndum.Guðrúnarkviða in forna на Heimskringla.no.4. Грані їхав на тінг, —Пор. з Давня пісня про Сіґурда. гуркотіла земля,— але СіГурд сам не приїхав; всі коні були мокрі від поту, втомлені були везти убивць.
Гудрун бере коня за поводи й починає ридати, розуміючи, що трапилося:Наприкінці Давньої пісні про Сіґурда коментатор зачіпає питання існування двох версій смерті Сіґурда й посилається на авторитетність «германських чоловіків» з їх версією про загибель Сіґурда у лісі. Альтернативна версія, в якій Сіґурд гине у своєму ліжкові, з'являється у Короткій пісні про Сіґурда, Підбурюванні Ґудрун, Мові Гамдіра та в Сазі про Вольосунґів. У Сазі про Вьольсунґів його зведений брат Ґуторм намагався убити його двічі. Першого разу він схибив, бо перелякався сяяння Сіґурдових очей, тож мусив дочекатися, поки Сіґурд засне. Версія про вбивство Сіґурда у лісі також з'являється у Пісні про Нібелунґів та Сазі про Тідрека.
5. Gekk ek grátandi við Grana ræða, úrughlýra jó frá ek spjalla; hnipnaði Grani þá, drap í gras höfði, jór þat vissi, eigendr né lifðu-t.5. Ходила я плакати з Грані говорячи, вся залита сльозами його я допитувалась; похнюпився Грані, до трави похилився, про те він знав, що хазяїн вже мертвий.
Коли вона зустріла своїх братів, Гуннар похилив свою голову, а Гегні сказав їй про те, що Сігурда убито, й разом з собою він забрав їхнього брата Гуторма.Беллоувс звертає тут увагу на те, що смертельно поранений Сіґурд убиває свого вбивцю Ґуторма в обидвох версіях. Далі він говорить їй, що вона може знайти СіГурда на південній дорозі, там, де кричать ворони та завивають вовки. Гудрун іде у ліс в пошуках решток, полишених вовками, й знаходить Сігурда.
Знайшовши Сігурда Гудрун не почала ридати над його тілом і заламувати руки,Пор. з Першою піснею про Ґудрун. хоча й була настільки засмучена, що не хотіла жити. Вона пішла в гори й подорожувала так протягом п'яти днів, доки не побачила палати Гальфа у Данії, де й зупинилася на три з половиною роки з Торою, донькою Гакона.Беллоувс (й не лише він) ідентифікує Гальфа як Альфа, сина Гьяльпрека, другого чоловіка Сіґурдової матері Гьйордіс. Тора з'являється у Пісні про Гюндлю як дружина Даґа, одного з синів Гальфдана Старого, та мати Альфа (цього Гальфа?). Останнє припущення підтримують не усі дослідники.
Тора та Гудрун розважаються вишиванням на гобеленах південних палат, данських лебедів та воїнів: 16. Skip Sigmundar skriðu frá landi, gylltar grímur, grafnir stafnar; byrðu vit á borða, þat er þeir börðusk Sigarr ok Siggeirr suðr á Fjóni.16. Корабель Сігмунда відпливав від землі, весь в золотих обличчях і розписаний з боків; вишили ми ще, як вони бились, Сігар і Сіггейр, на півдні у Фьйоні.Фьйон — назва острову в Сазі про Вьольсунґів.
Її мати ГрімгільдҐрімгільд тут названо королевою ґотів. Так само її сина, Ґуннара, називають «королем ґотів» у Мові Ґріпіра. Вважається, що «ґотами» було заведено називати германців загалом. просить своїх синів Гуннара та Гегні про свого роду вергельд, який вони мають сплатити своїй сестрі за вбивство її чоловіка Сігурда та її сина Сігмунда, й вони обидва готові розрахуватися з сестрою.Тут Беллоувс зазначає, що Атлі погрожував бурґундцям війною, якщо вони не видадуть за нього Ґудрун. Гудрун зустрічає свою матір, братів та Вальдара, короля Данії, а також трьох чоловіків на імена Яріцлейф, Еймод та Яріцскар.Яріцлейф, Еймод та Яріцскар — посланці від Атлі, якого в пісні названо «Довгобородим». Але імена ці не є гунськими, двоє з них явно руського походження. Беллоувс, Біленко-Шумахер та низка інших дослідників вважають, що Яріцлейф може бути Ярославом Мудрим, а Яріцскар — Володимиром Великим. За Саґою про Вьольсунґів та більшістю дослідників ця зустріч відбулася в Данії, але Беллоувс вважає, що ймовірніше ми втратили частину тексту й сама зустріч насправді вже відбувається у палаці її братів.
Вони хочуть піднести Гудрун подарунки, аби розрадити її, але вона їм не вірить. Тоді її мати дає їй випити якийсь напій, зілля забуття:За однією з версій історії, це саме зілля вона дала також й Сіґурдові.
Færði mér Grímhildr full at drekka svalt ok sárligt, né ek sakar munðak; þat var of aukit jarðar magni, svalköldum sæ ok sónum dreyra. — Váru í horni hvers kyns stafir ristnir ok roðnir, — ráða ek né máttak,— lyngfiskr langr, lands Haddingja ax óskorit, innleið dyra.21. Піднесла мені Грімгільд ріг із напоєм прохолодним, терпким; щоб забула я про горе; було його зварено зі сили землі, крижаної води морської та синової крові. — 22. Було на тім розі багато різних символів намальовано й вибито,— прочитати я їх не могла,— довга вереску риба, землі Гаддінгі колос незрізаний, нутрощі звірів.
Далі пісня оповідає про те, що Гудрун усе забула й троє королівЦе можуть бути як троє посланців Атлі, так й Ґуннар, Гьоґні та невідомий третій брат. стали перед нею на коліна, а Грімгільд завела свою мову. Її мати сказала їй, що віддає їй усі скарби її батька, а також її стануть скарби Будлі, бо відтепер вона стане дружиною Атлі.
«Húnskar meyjar, þær er hlaða spjöldum ok gera gull fagrt, svá at þér gaman þykki; ein skaltu ráða auði Buðla, gulli göfguð ok gefin Atla.»26. «Гунських дів, ткаль майстерних, що золотом шиють, на розраду тобі; будеш хазяйкою всіх скарбів Будлі, вбирайся у золото й вийди за Атлі.» Гудрун відповідає, що не бажає одружуватися з Атлі, але її мати наполягає на тому, що у шлюбі з Атлі вона буде такою ж щасливою, якою б була, якби були в живих Сігурд та її син Сігмунд. Більше того, якщо вона не одружиться з Атлі, то житиме до кінця віку без чоловіка. Гудрун відповіла, що не варто б її матері так прагнути відіслати її до гунів, й прорікає, що Атлі уб'є Гуннара та виріже серце Гьогні. Грімгільд починає ридати після такого пророцтва й говорить до Гудрун, що вона має відіслати Гудрун до Атлі.
Гудрун закінчує свій плач словами, що вийде за Атлі лише заради своїх родичів. Вона не була щаслива з Атлі й втратила своїх синів, коли помирали її брати,Що відсилає нас до помсти Ґудрун, описаної в Загибелі Ніфлунґів, коли вона відплачує за загибель своїх братів вбиваючи своїх синів від Атлі Ерпа та Ейтіля. в результаті вбивши Атлі.
Вона їхала до Атлі спочатку протягом тижня по снігові, тоді тиждень пливла водою й останній тиждень по висушеній землі.Було багато невдалих спроб простежити цей шлях від Вормсу в Німеччині вниз за Дунаєм. Вони прибули до високих стін й сторожа відкрила їм ворота.
Далі в тексті відсутня значна частина тексту, після чого починається розмова Атлі та Гудрун щодо його снів: «Svá mik nýliga nornir vekja»,— vílsinnis spá vildi, at ek réða,— «hugða ek þik, Guðrún Gjúka dóttir, læblöndnum hjör leggja mik í gögnum.»38. «Мені так нещодавно норни віщували,— розгадали ті сні, що мене турбували,— бачив я тебе, Гудрун, Гьюкі донько, з мечем, що пронизує мене. Я мертвий лежу.»
Не розуміючи значення своїх снів, Атлі описує, як в майбутньому він з'їсть своїх власних дітей, поданих йому на стіл їхньою матір'ю Гудрун в помсту за смерть її братів від руки Атлі.
Hugða ek mér af hendi hauka fljúga bráðalausa bölranna til; hjörtu hugða ek þeira við hunang tuggin, sorgmóðs sefa, sollin blóði. — Hugða ek mér af hendi hvelpa losna, glaums andvana, gylli báðir; hold hugða ek þeira at hræum orðit, nauðigr nái nýta ek skyldak."41. «Я снив, що власноруч яструбів запускав я, спраглих до їжі, лиху на здобич; бачив серця їх, з медом я їв їх, ковтаючи горе, перемащені кров'ю. — 42. Я снив, що власноруч щенят відпустив я, не маючи талану, вони обидва скавучали; плоть снив я їхню, що їжею стала, і змушений був я їсти її.» Поема закінчується кількома строфами, промовленими Гудрун, в яких вона пояснює ці сни майбутнім жертвоприношенням.
Примітки
Посилання Друга пісня про Гудрун (україномовний переклад Ілька Біленко-Шумахера) Guðrúnarkviða in forna (оригінальний текст) The Second, or Old, Lay of Guthrun (англомовний переклад Генрі Адамса Беллоувса) The Second Lay of Gudrun (англомовний переклад Бенджаміна Торпа) The Second, or Old, Lay of Gudrun (англомовний переклад Лі Мілтона Голландера) Oda Gudrunᴂ secunda (латиномовний переклад) Вторая Песнь о Гудрун (російськомовний переклад Андрєя Корсуна)