Алжи́рський еяле́т (, Eyalet-i Cezayir-i Garb, «Край Західних Островів») — еялет (край) Османської імперії у 1516–1830 роках. Охоплював територію сучасного Північного Алжиру, переважно землі середземноморського узбережжя. Адміністративний центр — Алжир. Оплот Османської імперії в районі Магрибу. Виконував роль османської бази для нападу на європейське судноплавство у Західному Середземномор'ї. Місце підготовки для воєн з мусульманськими династіями Заянідів і Хафсідів з Іфрикії, а також іспанськими володіннями у Африці. Центр берберських піратів і работоргівлі. Керувався султанськими намісниками — бейлербеями (1518–1570), пашами (1570–1659), агами (1659–1671) і деями (1671–1830). 1808 року населення еялету становило близько 3 мільйонів осіб, з них лише 10 тисяч турків або османомовних. Знищений у ході французького завоювання Алжиру 1830 року. На місці еялету була створена французька колонія Алжир.
Назва Алжирський султанат (для 1517–1533 років) Алжирське бейлербейство (; для 1533–1570 років) Алжирське пашство (; для 1570–1659 років) Алжирське действо (; для 1671–1830 років) Алжирський еялет Османський Алжир () Алжирське намісництво ()
Правителі
Султани (1517—1533) 1517 — 1518: Арудж-реїс 1518 — 1533: Хайр ад-Дін Барбаросса
Бейлербеї (1533—1576)
1533 — 1546: Хайр ад-Дін Барбаросса 1546 — 1552: Гасан-паша (син Барбаросси) 1552 — 1556: Саліх-реїс 1556: Гасан Корсо, Мухаммад Куркогли, Юсуф І 1557: Яхья-паша 1557—1561: Гасан-паша (вдруге) 1561—1562: Ахмед Бостанджи 1562—1566: Гасан-паша (втретє) 1566—1568: Мухаммад-паша I (син Саліх-реїса) 1568—1571: Улуч Алі-паша 1571—1573: Араб Ахмед-паша 1573—1576: Рамдан-паша
Паши (1576—1659)
Аги (1659—1671)
Деї (1671—1830) Примітки
Джерела Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300—1600 / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАН України. — Київ: Критика, 1998. — 286 с.