Жуль Рена́р (, 22 лютого 1864, Шалон-дю-Мен, деп. Майєнн — 22 травня 1910, Париж) — французький письменник.
Біографія Рано втратив обох батьків. Навчався в ліцеї міста Невера, де жив у пансіоні. 1881 року переїхав до Парижа, щоб вступити в Еколь Нормаль, проте відмовився від цього плану за браком грошей. Підробляв гувернерством, перебивався випадковими заробітками, літературною поденщиною.
З 1887 року зблизився з членами салону Рашильд, мав творчі стосунки з новим видавництвом «Меркюр де Франс», проте не поділяв його символістської програми, зокрема — рішуче не приймав творчості Малларме. 1894 року познайомився з Тулуз-Лотреком, який ілюстрував збірку Ренара «Природні історії» (1894) та написав портрет письменника.
У період справи Дрейфуса Ренар прийняв сторону дрейфусарів, виступав проти агресивно-націоналістичних настроїв, що охопили в той період французьке суспільство. Був близький до соціалістів, друкувався в заснованій Жоресом газеті «Юманіте». 1904 року був обраний від партії соціалістів мером бургундського містечка Шитрі-ле-Мін (тут жив його батько, а з дворічного віку жив він сам).
Визнання 1907 року був обраний членом Гонкурівської академії, його кандидатуру висунув Октав Мірбо.
На тексти з книги Ренара «Природні історії» написав музику Моріс Равель. Повість «Рижик» була екранізована 1932, 1952, 1972, 1996, 2003 року. Про письменника знято документально-ігровий фільм «Жуль Ренар, життя і творчість» (1972)
Твори Проза Crime de village (1888) Sourires pincés (1890) Онлайн L'Écornifleur (1892) Онлайн La Lanterne sourde (1893) Онлайн Coquecigrues (1893) Deux fables sans morale (1893) Le Coureur de filles (1894) Histoires naturelles (1894) Онлайн Poil de carotte (1894) texte en ligne Le Vigneron dans sa vigne (1894) Онлайн La Maîtresse (1896) Texte en ligne Bucoliques (1898) Les Philippe (1907) Онлайн Patrie (1907) Онлайн Mots d'écrit (1908) Ragotte (1909) Nos frères farouches (1909) Causeries (1910) L'Œil clair (1913) Les Cloportes (1919)
Драми Le Plaisir de rompre (1897) Онлайн Le Pain de ménage (1898) Онлайн Poil de Carotte (1900) Monsieur Vernet (1903) La Bigote (1909) Huit jours à la campagne (1912) Онлайн Le Cousin de Rose Онлайн
Щоденник Journal, 1887-1910 (1925) Онлайн Leçons d'écriture, Les Éditions du Sonneur (2008)
Література Michel Autrand, « L’humour de Jules Renard », thèse de doctorat, Paris, Klincksieck, 1978 Henri Bachelin, Jules Renard, 1864-1910. Son œuvre, Paris, 1930 Léon Guichard, « L’œuvre et l’âme de Jules Renard », thèse de doctorat, Paris, Nizet et Bastard, 1935 Pierre Nardin, La Langue et le style de Jules Renard, Paris, Droz, 1942 Marcel Pollitzer, Jules Renard. Sa vie. Son œuvre, Paris, La Colombe, 1956 Pierre Schneider, Jules Renard par lui-même, Paris, Le Seuil, 1956 Maurice Toesca, Jules Renard, Paris, Albin Michel, 1977 Serge Zeyons, Monsieur Poil de carotte, Paris, Les Éditeurs français réunis, 1976 Henri Raczymow, "Le puits et la vérité. Passion de Jules Renard" in Les Temps modernes n°611-612, janvier 2001
Примітки
Посилання
Біографія, фотографії Щоденники online Сторінка на сайті IMDb Щоденники Жуля Ренара