Слобідсько-Українська губернія, Слобідська Україна — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії на території нинішньої України, яка була створена на місці ліквідованих 1765 р. московським урядом слобідських козацьких полків і існувала у 1765–1780 та 1797–1835 роках. У 1835 р. перейменована у Харківську губернію.
Перша Слобідська Українська губернія (1765-1780) Слобідсько-Українська (Слободська) губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, яка існувала у 1765–1780 роках та охоплювала територію колишніх слобідських козачих полків за винятком Чугуївського повіту, який було передано до складу сусідньої Бєлгородської губернії.
Губернія була заснована 18 січня 1765 у наслідку скасування козачого устрою Слобожанщини. Губернським містом став Харків.
У склад губернії ввійшли всі 5 слобідських козачіх полків: Харківський полк, Охтирський полк, Ізюмський полк, Сумський полк та Острогозький полк. Губернія мала поділ на Харківську, Охтирську, Ізюмську, Острогозьку, Сумську провінції.
У 1779 створене Воронізьке намісництво, до складу якого відійшла Острогозька та частина Ізюмської провінції.
У 1780 Слобідсько-Українську губернію скасовано, замість неї створене Харківське намісництво. До намісництва ввійшла вся колишня губернія та частина скасованої у 1779 Бєлгородської губернії.
Друга Слобідська Українська губернія (1797-1835)
Указом від 12 грудня 1796 року було вирішено відновити Слобідсько-Українську губернію у її колишніх межах. 1 травня 1797 року вийшов царський указ, яким передбачалося утворити губернію з 10-ти повітів. Хотмижський, Білопільський та Миропільський повіти були передані до Курської губернії. При цьому з Воронізької губернії передавались до Слобідсько-Української Біловодський (Старобільський), Куп'янський, Острогозький (включно з колишнім Калитвянським повітом), та частково Богучарський і Лівенський повіти. Міста Валки, Краснокутськ, Золочів, Лебедин, Вовчанськ та Недригайлів стали безповітовимиУ літературі XVIII-XIX століття, «безповітові», відповідає пізнішому «заштатні». Чугуївський повіт було переформовано у Зміївський повіт.Ілляшевич Л.В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна №25.1885. —С.54 — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено. Київ. 28 березня 1885 року)
1802 року внаслідок нового розподілу губерній Олександра І Слобідсько-Українська губернія була утворена з 10-ти повітів, з яких 3 (Богучарський, Острогозький та Старобільський) мали відійти до Воронізької губернії, а у складі Слобідсько-Української губернії утворили (відновили) 3 повіти з центрами в заштатних містах Валках, Вовчанську та у Лебедині.
9 січня 1819 (чи 1824?) року до Слобідсько-Української губернії було повернено Старобільський повіт.Генеральная карта Слободской Украинской губ. Съ показаніемъ почтовыхъ и большихъ проъзжихъ дорогъ, станцій и разстоянія между оными верстъ — Ст. Петербургъ, 1829
У 1835 році Слобідсько-Українська губернія була перейменована на Харківську губернію.
Адміністративний поділ губернії Перша Слобідська Українська губернія (1765 - 1780) Харківська провінція (Харків) Харківське комісарство (Харків) Валківське комісарство (Валки) Вільшанське комісарство (Вільшани) Вовчанське комісарство (Вовчанськ). Скасовано в 1773, територія в основному увійшла в Хотімлянське Липецьке комісарство (Липці) Мереф'янське комісарство (Мерефа) Хотімлянське комісарство (Хотімля) Сумська провінція (Суми) Сумське комісарство (Суми) Білопільське комісарство (Білопілля) Лебединське комісарство (Лебедин) Межиріцьке комісарство (Межиріч) Миропільське комісарство (Миропілля) Охтирська провінція (Охтирка) Охтирське комісарство (Охтирка) Богодухівське комісарство (Богодухів) Борормлянська комісарство (Боромля) Котелевське комісарство (Котельва) Краснокутське комісарство (Красний Кут) Ізюмська провінція (Ізюм) Ізюмське комісарство (Ізюм). Наприкінці 1779 року частково передано до Воронізького намісництва (без Ізюма). Балаклійське комісарство (Балаклія) Печенізьке комісарство (Печеніги). Наприкінці 1779 року частково передано до Воронізького намісництва (без Печеніг). Купенське комісарство ( Купенск). Наприкінці 1779 року передано до Воронізького намісництва Сватівське комісарство ( Сватова Лучка). Наприкінці 1779 року передано до Воронізького намісництва Острогозька провінція (Острогозьк) Острогозьке комісарство (Острогозьк) Бірючське комісарство(Бірюч) Калитвянське комісарство (Калитва, створено в 1773) Міловатське комісарство (Мілова, створено в 1773) Осиновське комісарство (Осинове) Уривське комісарство (Урив)
Друга Слобідсько-Українська губернія (1797-1835) Богодухівський повіт Богучарський повіт (у 1797 році передано з Воронізької губернії, у 1802 році відчужено до Воронізької губернії) Валківський повіт (у 1802 році повіт відновлено) Вовчанський повіт (у 1802 році повіт відновлено) Зміївський повіт (у 1797 році сформовано на базі Чугуївського повіту) Ізюмський повіт Куп'янський повіт (у 1797 році передано з Воронізької губернії) Лебединський повіт (у 1802 році повіт відновлено) Острогозький повіт (у 1797 році передано з Воронізької губернії, у 1802 році відчужено до Воронізької губернії) Охтирський повіт Старобільський повіт (у 1797 році передано з Воронізької губернії, у 1802 році відчужено до Воронізької губернії, у 1819 знову повернено до Слобідсько-Української губернії) Сумський повіт Харківський повіт
Керівництво губернії
Губернатори П.І.Б. Титул, чин, звання Роки знаходження на посаді Щербінін Євдоким Олексійович генерал-майор (генерал-поручник) Норов Дмитро Автономович генерал-майор (генерал-поручник) Намісництво Теплов Олексій Григорович дійсний статський радник Сабуров Петро Федорович дійсний статський радник Неверов Кирило Іванович дійсний статський радник Зільбергарниш Густав Карлович дійсний статський радник Артаков Андрій Кіндратович дійсний статський радник Бахтін Іван Іванович дійсний статський радник Муратов Василь Гаврилович дійсний статський радник Грибовський Михайло Кирилович дійсний статський радник Каховський Михайло Іванович дійсний статський радник Трубецькой Петро Іванович князь, генерал-майор
Губернські маршалки шляхти П.І.Б. Титул, чин, звання Роки знаходження на посаді Хорват Дмитро Іванович бригадир, дійсний статський радник Павлов Михайло Іванович титулярний радник Донець-Захаржевський Василь Михайлович майор Корсаков Олексій Іванович генерал-майор Квітка Андрій Федорович підполковник, статський радник Смирницький Микола Савич надвірний радник Времев Олександр Миронович підполковник Квітка Андрій Федорович дійсний статський радник
Віце-губернатори П.І.Б. Титул, чин, звання Роки знаходження на посаді Шидловський Григорій Романович колезький радник (статський радник) Пічугин генерал-майор Картвелін Микола Михайлович дійсний статський радник Наврозов Матвій Андрійович колезький радник (статський радник) Муратов Василь Гаврилович статський радник Гежелинський Григорій Федорович колезький радник Донець-Захаржевський Дмитро Андрійович колезький радник Паскевич Степан Федорович статський радник Пестель Борис Іванович статський радник
Примітки
Див. також Слобожанщина Харківське намісництво Бєлгородська губернія Східна Слобожанщина
Джерела Маслійчук В. Л. Слобідсько-Українська губернія //
Багалей Д. И. История города Харькова за 250 лет его существования. Т. 1. — Х., 1993. Посилання Слобідсько-Українська губернія //