Султанат Іфат — середньовічна мусульманська держава у Східній АфриціJ. Gordon Melton and Martin Baumann, Religions of the World, Second Edition: A Comprehensive Encyclopedia of Beliefs and Practices, стор. 2663Asafa Jalata, State Crises, Globalisation, And National Movements In North-east Africa page 3-4Encyclopedia of Africa south of the Sahara, page 62. Очолював державу султан з династії Валашма, столицею країни було старовинне місто Сайла. Географічно султанат лежав у межах сучасної південної Ефіопії, Джибуті та північного Сомалі.
Географія Султанат розташовувався уздовж узбережжя Червоного моря. Армія держави налічувала близько 15 000 вершників і 20 000 піших солдатів. У країні було, окрім столиці, сім великих міст: Белькульзар, Кульюра, Шімі, Шоа, Аудаль, Джамме та ЛабуG.W.B. Huntingford, The Glorious Victories of Ameda Seyon, King of Ethiopia (Oxford: University Press, 1965), стор. 20..
Історія Іфат вперше згадується у XIII столітті, коли 1285 року султан Умар Валашма (або його син Алі відповідно до інших джерел) підкорив султанат Шоа. Султан Умар здійснив той войовничий акт з метою об'єднання під своїм керівництвом мусульманські території на Африканському Розі, так само як ефіопський імператор Єкуно Амлак намагався консолідувати християнські території приблизно у той же часTaddesse Tamrat, Church and State, стор. 125. Тому між двома державами неминуче виник конфлікт за Шоа й території на південь від нього. Розпочалась тривала війна, в якій мусульманські держави не мали значної переваги. Зрештою Іфат був переможений імператором Амдою Сейоном I 1332 року. Останній призначив новим султаном Джамала ад-ДінаThe Glorious Victories, стор. 107.
Попри таку поразку мусульманські правителі Іфату продовжували боротьбу. Ефіопський імператор оголосив сусідні країни «ворогами Господа» і вторгся до Іфату на початку XV століття. Після тривалої боротьби Іфат знову зазнав поразки. Султан Са'ад ад-Дін утік до Сайли, де його наздогнали ефіопи та вбили. Різні джерела називають імена різних ефіопських імператорів, хто провів ту кампанію, але більшість вказує на негуса Девіта I, інші — на імператора Єшака IJ. Spencer Trimingham, Islam in Ethiopia (Oxford: Geoffrey Cumberlege for the University Press, 1952), стор. 74.
Зрештою Іфат припинив своє існування як окрема держава в результаті завоювання Абісинії Ахмедом ібн Ібрагімом аль-Газі. Назва султанату збереглась у сучасній Ефіопії як назва округу Йїфат у Шоа.
Мова Відповідно до даних історика XIV століття Шихабуддіна аль-Умарі населення Іфату спілкувалось абіссинською та арабською мовами.
Разом з тим, ефіопський історик XIX століття Асма Гійоргіс припускав, що представники султанської родини Валашма спілкувались мовою, схожою на мову геєз.
Примітки