«Равенскрейг» () — колишній металургійний завод (комбінат) у місті Мотервелл в Шотландії. Був введений в дію 1957 року. Працював з повним металургійним циклом. 1992 року, після 35 років роботи, був закритий і у 1990-х роках повністю демонтований.
На звільненій після демонтажу заводу території планується побудувати .Українські службовці вивчали практику економічного розвитку в Шотландії на сайті Український інвестиційний портал .
Історія Будівництво заводу було заплановане і здійснене компанією «David Colville & Sons». Після Другої світової війни компанія розглядала кілька варіантів розширення виробництва і врешті-решт було вирішено побудувати новий металургійний завод у місті Мотервелл, біля її заводу «Dalzell Works». В 1952 році на майбутньому заводі планувалося побудувати також ливарний цех і слябінг, які постачали б свої виливані вироби і сляби на завод «Dalzell Works».Ravenscrain steel works 1954–1992
Будівництво розпочалося 1953 року. 1955 року компанія вирішила побудувати на заводі 2-гу доменну піч. Будівництвом доменних печей компанія намагалася позбутися залежності від імпортного металобрухту для свого сталеливарного виробництва шляхом виробництва власного чавуну. 3 червня 1957 року було введено в дію коксові батареї, а 6 вересня 1957 року було задуто першу доменну піч. Було введено в дію також мартенівський цех з 3 мартенівськими печами.
1959 року було розпочато будівництво листопрокатного стану з проектною потужністю 1,5 млн т листового прокату на рік. Слябінг, що працював на заводі, випускав до 2 млн т слябів на рік.
Для забезпечення прокатного виробництва достатньою кількістю сталі, на заводі було побудовано третю доменну піч, четверту мартенівську і киснево-конверторне відділення з конвертером на 100 т.
1967 року завод був націоналізований.
1992 року завод було зупинено і згодом повністю демонтовано. Через закриття заводу було звільнено 1800 працівників.History of Britain's steel industry на сайті http://www.theguardian.com/international , 1 February 2001.
Структура заводу
1967 року на заводі було 3 доменних печі, що працювали на офлюсованому агломераті і мали продуктивність до 30000 т чавуну на тиждень, тобто в середньому продуктивність кожної доменної печі становила 1428 т на добу. Сталеливарний цех мав 4 мартенівських печі і киснево-конверторне відділення. З отриманої сталі виготовляли сляби, з яких виробляли листовий прокат на самому заводі або на сусідньому прокатному заводі «Dalzell Works».
При заводі працювали коксохімічний завод і аглофабрика. Коксохімічний завод мав 6 коксових батарей, що виробляли 33 тис. т коксу на тиждень. На аглофабриці вироблявся офлюсований агломерат. Використовувалася довізна залізна руда з Канади, Швеції, Південної Америки і Західної Африки, що надходила на аглофабрику через порт Глазго. Вапняк надходив з кар'єрів біля села Шап на півночі Англії.
Подальше використання території На місці демонтованого заводу планується побудувати житловий масив Равенскрайг.
Посилання
Література Carr, J.C. and Taplin, W. (1962). History of the British Steel Industry. Oxford: Basil Blackwell. Cunnison, J. and Gilfillan, J. B. S. (Editors) (1958). The City of Glasgow (The Third Statistical Account of Scotland, Volume V,). Glasgow: William Collins Sons & Co. Ltd. Payne, Peter L. (1979). Colvilles and the Scottish Steel Industry. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-828278-8. Thomson, George (Editor) (1960). The County of Lanark (The Third Statistical Account of Scotland, Volume VIII). Glasgow: William Collins Sons & Co. Ltd. Warren, Kenneth (1970). The British Iron & Steel Sheet Industry since 1840. An Economic Geography''. London: G. Bell & Sons, Ltd. ISBN 0-7135-1548-1.