Юката́н () — штат у Мексиці, розташований на півночі півострова Юкатан. Раніше штат Юкатан об'єднував всі три штати, розташованих на півострові — Юкатан, Кампече і Кінтана-Роо. Столиця штату — Мерида.
Походження назви До прибуття іспанців цей регіон називався del Mayab. Мовою мая це перекладається як «декілька». Це був дуже важливий регіон для цивілізації мая, що досягла піку свого розвитку на цьому місці, де ними були засновані кілька важливих міст. За поширеною, але мало достовірною етимологією, назва Юкатан виникла при першому контакті іспанців з аборигенами: висадився в 1517 конкістадор Е. Кордоба хотів дізнатися у індіанців назву місцевості, а у відповідь почув uh yu ka t'ann — «не розумію», що було прийнято за назву. За іншою версією назва від етноніма Ki u t'ann «розмовляючі» (на відміну від тих, хто не розуміє їхньої мови).
Географія На півночі штат Юкатан омивається Мексиканською затокою. Межує з іншими штатами Мексики: на заході з Кампече, на сході з Кінтана-Роо. Юкатан знаходиться в переході між тропічними лісами Петенського басейну і листяними лісами північного Юкатану. Рельєф штату пологий і рівнинний з найбільшими висотами до 200 м над рівнем моря. Поверхня Юкатану складається з осадових порід. У штаті немає річок і озер. Узбережжя рясніє лагунами. На території штату є карстові провали і підземні річки (система Сак Актун) і озера (сеноти). Найбільша такий водойма — це Chichén Itzá. Береги в основному заросли мангровими лісами. Клімат штату має 3 типи: жаркий і дощовий, теплий і напів-теплий. Опадів в рік випадає в середньому 1300—1500 мм. Середньорічна температура +27 °C.
Історія
Доіспанський період
Походження перших поселень людей не було науково підтверджено, хоча присутність перших людей датується кінцем плейстоцену, або льодовикового періоду (близько 10 000 — 12 000 років тому). Свідоцтва про це було знайдено в печерах Лольтун (Loltún) і кавернах Тулум. Перші мая прийшли на півострів близько 250 року до н. е. з Петену (Petén) (нині північна Гватемала), для заселення південно-східного Юкатану (сучасний Бакалар, Кінтана Роо).
У 525 році чане (плем'я мая, яке передувало іца) пройшли на схід півострова, заснувавши міста-держави Чичен-Іца, Ісамаль, Мотуль (Motul), Ек Балам (Ek Balam), Ічкаансіо (Ichcaanzihó) (сучасна Мерида) і Чампотон (Champotón). Пізніше предки тольтеків Тутуль Шіу (Tutul xiúes), які прийшли з узбережжя Мексиканської затоки оселилися в регіоні, з якого зігнали іца і кокомів, і нарешті, після багатьох років і багатьох битв, була сформована маяпанська ліга (в складі іца, шіу і кокомів), яка розпалася у 1194 році. Почався період анархії і роздроблених володінь, які і виявили іспанці в 16 столітті.
Іспанське завоювання Докладніше: Іспанське завоювання Юкатану
У 1513 році іспанський конкістадор Хуан Понсе де Леон вже захопив острів Боринкен (Borinquén) (нині Пуерто-Рико) і «відкрив» Флориду. А. де Аламінос (Antón de Alaminos), який був разом де Леоном на цьому «відкритті», підозрював, що на заході від Куби вони могли б знайти нові землі. Під їхнім впливом Дієго Веласкес (Diego Velázquez de Cuéllar), за підтримки губернатора Куби організував експедицію під командуванням Ф. Е. де Кордови, за участю капітанів К. де Моранте (Cristóbal de Morante) і Л. де Очоа (Lope Ochoa de Caicedo) для вивчення морів на захід від острова. Ця експедиція вирушила з порту Ахаруко (Ajaruco) 8 лютого 1517 року до Гавани і після обходу острова і йдучи на південний захід від півострова Юкатан, 1 березня експедиція висадилася на півострові. Є розбіжності про те, де висадилися дослідники. Дехто каже, що це сталося на острові Мухерес (Isla Mujeres), інші, що на мисі Каточе (Cabo Catoche), де дослідники побачили велике місто, названий ними «Gran Cairo».
Завоювання Юкатану було завершено лише через два десятиліття після завоювання Мексики. Це зробили конкістадори Ф. де Монтехо «Старший» (Francisco de Montejo el Adelantado), його син Ф. де Монтехо і Леон «Молодший» (Francisco de Montejo y León «el Mozo») і його племінник Ф. де Монтехо «Племінник» (Francisco de Montejo, el sobrino). «Старший» був в експедиціях Х. де Гріхальви і був з Ернаном Кортесом в третій експедиції, в якій була завойована Мексика. Згодом він був призначений начальником експедиції для завоювання індіанців мая, однак зазнав невдачі у своїй першій спробі в 1527—1528 роках. У 1529 році він був призначений губернатором Табаско (Tabasco) з метою замирити його і завоювати Юкатан і Косумель. З Табаско Монтехо почав нову кампанію на Юкатан (1531—1535) і весь час програвав індіанцям. Близько 1535 року, після численних кривавих битв з тубільцями, він досяг повного заспокоєння Табаско і почав планувати свій новий набіг на Юкатан.
Монтехо «Старший» був губернатором Табаско, пізніше обіймав таку ж посаду в Гондурасі, і Чіапасі. Монтехо «Молодший» завершив місію батька. Він заснував міста Сан Франциско де Кампече і Мерида. Місто Мерида було засноване на руїнах маянского міста Ichkanzihóo (T'hó), а для будівництва його іспанці використовували каміння з маянських руїн. 11 червня 1542 року уряд провінції переїхав з Санта Марії де ла Вікторія (Табаско) в Мериду. Щойно заснована Мерида була обложена маянськими військами Н. Коком (Nachi Cocom) (сюзерен або Halach uinik мовою мая). Це була боротьба за остаточне завоювання Юкатану і з цієї перемоги іспанці зміцнили свої володіння на заході півострова. Монтехо «Старший» призначив свого племінника Ф. де Монтехо «племінника» для завоювання східного Юкатану, що він зробив після довгих кровопролитних боїв 28 травня 1543 року заснуванням міста Вальядолід. На посаді віце-губернатора і голови суду, Монтехо «Молодший» керував генерал-капітанством (до якого додавалася провінція Табаско) у відсутності свого батька, до його повернення в 1546 році, який взяв на себе управління Юкатаном.
Після початку іспанської колонізації Америки, з 1565 року півострів Юкатан керувався звичайним губернатором, підлеглим аудієнції Мексики. Однак наприкінці 16 століття, щоб запобігти проникненню в Карибський регіон інших держав, іспанські монархи почали створювати в окремих областях генерал-капітанства. У 1617 році губернатор Юкатана отримав титул «генерал-капітан», ставши більш незалежним від віце-короля Нової Іспанії в адміністративних і військових питаннях. На відміну від інших володінь у Новому Світі, на Юкатані не стали вводити Коррехідорів. Ставши генерал-капітанство, Юкатан проте залишався в складі віце-королівства Нова Іспанія; віце-король міг при необхідності втручатися в адміністративні справи, а аудієнція в Мехіко приймала апеляції по судових питань. Генерал-капітанство Юкатан розташовувалося на території сучасних мексиканських штатів Кампече, Кінтана-Роо, Табаско, Юкатан, а також (номінально) Белізу і гватемальського департаменту Петен.
Жорстока політика нерівності в ставленні до тубільним народам була нормальним явищем в колонії, що призводило до заходів у відповідь і частих повстань. У листопаді 1761 року індіанець мая з міста Систейль (Cisteil) Х. Канек (Jacinto Canek) очолив збройне повстання проти уряду, яке було швидко придушене. Захоплені повстанці були доставлені в Мериду, де вони були засуджені і піддані тортурам. Місто Систейль в науку індіанцям було спалене і засипане сіллю.
У 1786 році, в рамках реформ Бурбонів, генерал-капітанство було перетворено в Інтендантство Юкатан, що займало ту ж саму територію. Через свою географічну віддаленість від центру Нової Іспанії, особливо від Мехіко, Юкатан не постраждав від військових випробувань під час мексиканської війни за незалежність, проте, війна вплинула на освічених людей в Юкатані. У 1820 році Л. де Савала (Lorenzo de Zavala), член групи Sanjuanistas (група креолів, які зустрілися в церкві Св. Іоанна (по-іспанськи San Juan) в центрі міста Мерида), створив Вітчизняну Конфедерацію (Confederación Patriótica), яка зі часом розділилася на дві групи: прихильників іспанського правління відповідно до Кадіської конституції, і інша на чолі з Савалья, який прагнув до повної незалежності від Іспанії. М. Каррільо Альборнос (Mariano Carrillo Albornoz), тодішній губернатор Юкатану, послав Савалу і М. Г. Сосу (Manuel García Sosa) депутатами Кадіських кортесів (парламент Іспанії) в Мадрид, в той час як інші ліберали були ув'язнені.
У 1821 році мексиканці запропонували корону нової Мексиканської Імперії Фердинанду VII або іншому члену іспанської королівської династії. Після відмови з іспанської сторони визнати незалежність Мексики, Армія Трьох Гарантій (ejército Trigarante) під керівництвом А. де Ітурбіде (майбутній імператор Агустін I) і В. Герреро скоротила політичну і економічну залежність від Іспанії. Поки все це відбувалося в Юкатані, план Ігуала (проголошення незалежності Мексики) був проголошений в штаті Герреро (в той час частина інтендантства Мехіко).
Період незалежності Мексики Наступник Альборнос Х. М. Ечеверрія (Juan María Echéverria) 15 вересня 1821 проголосив незалежність півострова і послав двох своїх представників для ведення переговорів з урядом Мексики з метою включення Юкатану до складу Мексиканської Імперії. 2 листопада 1821 року Юкатан увійшов до складу країни. Савала, що дотримувався республіканських і ліберальних поглядів, заперечував проти встановлення монархії, стверджуючи, що серед прихильників Агустина I було безліч людей зі старого керівництва віце-королівства — духовенство, дворянство, генералітет (в тому числі такі люди, як А. Л. де Санта Анна). Незважаючи на це 21 липня 1822 року відбулася коронація Агустина Ітурбіде в Мехіко в Кафедральному соборі. У грудні 1822 року генерали Санта-Анна і Г. Вікторія підписали план де Каса Мата (Plan de Casa Mata) — пакт, за допомогою якого вони прагнули скасувати монархію і перетворити Мексику в республіку. Спочатку прихильник Ітурбіде, Санта-Анна прийняв республіканські принципи. Агустин I був змушений зректися престолу і покинув країну.
У травні 1823 року, після відставки Ітурбіде, Вікторія став першим президентом Мексики, а Санта-Анна став губернатором Юкатану. Юкатан приєднався до Мексики як Федеративна Республіка Юкатан або Перша Федеральна Республіка (Primera República Federal) 23 грудня 1823 року. Обидва були державами-засновниками Мексиканських Сполучених Штатів. Нова федеральна конституція Мексики повністю задовольнила ідеали юкатанців. Штатом управляли дві правлячі хунти. У 1824 першим губернатором штату став Ф. А. Таррас (Francisco Antonio Tarrazo).