Ме́ксика ( , ), офіційно Мексика́нські Сполу́чені Шта́ти ( ; ) — країна в південній частині Північної Америки. Межує на півночі зі Сполученими Штатами Америки; на півдні й на заході омивається Тихим океаном; на південному сході — з Гватемалою, Белізом і Карибським морем; на сході — омивається Мексиканською затокоюMerriam-Webster's Geographical Dictionary, 3rd ed., Springfield, Massachusetts, United States, Merriam-Webster; p. 733. З територією площею 1 972 550 км2, є 13-ю за площею країною у світі, яка має близько 128 649 565 жителів, що робить її 10-ю країною за чисельністю населення світу та найнаселенішою іспаномовною країною. Мексика — федеративна конституційна республіка, яка складається з 31-го штату та м. Мехіко, яке також є найбільшим містом країни. Інші основні міські агломерації включають Гвадалахару, Монтеррей, Пуеблу, Толуку, Тіхуану, Сьюдад-Хуарес та Леон.

Доколумбова Мексика бере свій початок у приблизно 8000 році до н. е. і вважається однією з шести колисок цивілізації. Її територія була домом для багатьох передових мезоамериканських племен, особливо мая та ацтеків. У 1521 році Іспанська імперія завоювала й колонізувала територію зі своєї бази в Мехіко, яка потім стала називатися Новою Іспанією. Католицька церква відіграла важливу роль у християнізації мільйонів корінних жителів. Місцеве населення активно використовувалось для видобутку багатих родовищ дорогоцінного матеріалу, які стали головним джерелом багатства для іспанцівArcher, Christon I. «Military: Bourbon New Spain» in Encyclopedia of Mexico. Chicago: Fitzroy Dearborn 1997, ст. 898—900.. Мексика стала незалежною державою після успішної мексиканської війни за незалежність проти Іспанії у 1821 році.

Неефективна війна за незалежність Техасу 1836 року та мексикансько-американська війна призвели до величезних територіальних втрат на малонаселеній північній Мексиці, розташованій поруч із США. Розпочаті після війни реформи, які надали захист корінному населенню та зменшили владу військових та церкви, були закріплені в Конституції 1857 року. Це спричинило війну за реформи та військове втручання Франції. Максиміліан І Габсбург був призначений Францією на посаду імператора Мексики, а Беніто Хуарес протистояв республіканському урядові у вигнанні. Наступні десятиліття ознаменувалися нестабільністю та диктатурою Порфіріо Діаса, який прагнув модернізувати Мексику та навести порядок. Порфіріат завершився Мексиканською революцією 1910 року і перемогою фракції конституціоналістів, яка розробила нову Конституцію 1917 року. Революційні генерали північної гілки фракції переважали у 1920-х роках і виконували функції президентів, однак вбивство Альваро Обрегона у 1928 році призвело до утворення Інституційної революційної партії у 1929 році, при якій Мексика до 2000 року була однопартійною державою.

Мексика — країна, що розвивається, і займає 76-те місце за індексом людського розвитку, однак низка аналізів вважають її новою індустріальною країною. Країна має 15-ту економіку у світі за номінальним ВВП та 11-ту за величиною ПКС, найбільшим економічним партнером якої є США. Велика економіка, територія, населення та політика роблять Мексику регіональною потугою. Однак Мексика продовжує боротися із соціальною нерівністю, бідністю та масштабною злочинністю; країна займає низьке місце у глобальному індексі миру. Починаючи з 2006 року конфлікт між урядом і наркокартелями призвів до смерті понад 120 000 осіб.

Мексика займає перше місце в Америці та 7-ме у світі за кількістю об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКОСписок об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Мексиці.

Мексика — біорізноманітна країна, яка займає 5-те місце у світі за природним біорізноманіттям. Мексика щороку приймає значну кількість туристів; у 2018 році була 6-та за відвідуваністю країною світу з 39 мільйонами відвідувачів. Мексика є членом Організації Об'єднаних Націй, Світової організації торгівлі, G8 + 5, Великої двадцятки, і торгового блоку .

Походження назви Mēxihco (Ме́шико) — термін мови науатль для серця ацтекської імперії, а саме долини Мехіко та прилеглих територій, населення якої називається Mēxihkah (). Терміни чітко пов'язані; як правило, вважається, що топонім для долини став первинним етнонімом для ацтекського союзу, однак могло бути і навпаки.

У колоніальну епоху Мексику називали Новою Іспанією. Після здобуття незалежності від Іспанської імперії в 1821 році ця територія стала називатися штатом Мексика, а нова країна отримала назву її столиці: Мехіко, яке було засновано в 1524 році на місці стародавньої столиці Мексики — Теночтітлан.

Географія Мексики

Країна розташована у південно-західній частині Північної Америки і в деяких місцях простягається до Центральної Америки. Юкатанський півострів і суміжні території становлять 12 % території країни і географічно знаходяться у Центральній Америці, хоча геополітично Мексика ніколи не вважалася центральноамериканською країною.

На півночі Мексика межує зі США — (кордон — 3141 км) та з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) — на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході й Мексиканської затоки, Карибського моря на сході. Загальна територія країни — 1 972 550 км², сюди ж входять 6000 км² острівних територій у Тихому океані, Мексиканській затоці, Карибському морі та Каліфорнійській затоці.

З півночі на південь територію Мексики перетинають два гірські масиви Сьєрра Мадре Орієнталь (Східний) та Сьєрра Мадре Оксіденталь (Західний), які є продовженням Скелястих гір північноамериканського континенту. Зі сходу на захід країну перетинає Трансмексиканський вулканічний пояс — Сьєрра Невада. Четвертий, південний гірський масив Сьєрра Мадре дель Сюр простягається на сході від штату Мічоакан до штату Оахака. Таким чином, більшість території центральної та північної Мексики знаходиться високо над рівнем моря — найвищі в Транс-Мексиканському Вулканічному Поясі: Орісаба (5700 м), Попокатепетль (5 462 м), Істаксіватль (5462 м) та Невадо-де-Толука (4577 м). У долині між цими плато знаходяться найбільші міста країни — Мехіко, Толука, Пуебла.

Рельєф країни Значну частину території Мексики займає Мексиканське нагір'я з береговими низинами, що облямовують його, на північному заході — гористий півострів Каліфорнія, на півдні — гірська область Чіапас і Південна Сьєра-Мадре та низинний півострів Юкатан на південному сході. Мексиканське нагір'я має переважну висоту 1000—2000 м, складається з численних широких плоских акумулятивних улоговин (больсонів) і окремих, переважно коротких, хребтів. Краї нагір'я підняті й утворюють високі хребти з крутими зовнішніми і пологими внутрішніми схилами: Східна Сьєра-Мадре (висота 4054 м), Західна Сьєра-Мадре (3150 м) і Поперечна Вулканічна Сьєра на півдні з діючими вулканами Орісаба (5700 м), Попокатепетль (5452 м), Колима (3846 м) та іншими.

Півострів Каліфорнію утворюють гірські масиви висотою 800—1000 м (найбільша висота 3078 м). Південна частина країни відділена від Мексиканського нагір'я западиною річки Бальсас, на південь від якої лежить гірський район Південної Сьєри-Мадре, що складається з хребтів висотою 3000 м. На Теуантепекському перешийку гори знижуються до 300 м, берегова низовина Мексиканської затоки розширюється і далі на схід займає майже увесь півострів Юкатан. Продовженням гірських підвищень на півдні є вулканічний масив Чіапас і хребет Південна Сьєрра-Мадре (3703 м).

Клімат країни Клімат більшої частини Мексики тропічний, на півночі — субтропічний, дуже мінливий залежно від характеру рельєфу. Зі сходу та заходу на територію Мексики проникають вологі тропічні повітряні маси, що рясно зрошують навітряні схили гір. Північно-західна територія країни незахищена від вітрів, що дмуть з центральних частин Північної Америки, і має сухий континентальний клімат.

Середня температура січня коливається від 10 °C на північному заході до 25 °C на півдні. Через проникнення холодного повітря на півночі Мексиканського нагір'я трапляються морози до −20 °C. Середня температура липня від 15 °C у піднесених рівнинних частинах нагір'я до 30 °C на березі Каліфорнійської затоки. Річна кількість опадів коливається від 100—200 мм на півночі та на навітряних схилах гір півдня до 2000—3000 мм на південних схилах.

Ґрунти На північному заході переважають сіроземи і примітивні пустельні ґрунти, у більшій частині гірських районів — гірські сіро-коричневі, коричневі, червоні ґрунти саван й гірсько-лісові бурі, на низинах — сіро-коричневі, червоно-коричневі, червоні ґрунти саван і болотні.

Внутрішні води Річкова мережа на південному сході густа, на північному заході дуже рідка. У деяких внутрішніх частинах посушливого Мексиканського нагір'я, а також на складеному вапняками півострові Юкатан поверхневий стік відсутній. На південному сході річки короткі, швидкоплинні, значно насичені водою, особливо влітку, і мають великі запаси енергії. Річки північного заходу довші, але маловодні, більшість із них внаслідок сухості клімату втрачають кількість води у нижній течії і використовується для зрошення. Їхній режим залежить від нерегулярного випадання опадів.

Найбільші річки: прикордонна зі США Ріо-Гранде (Ріо-Браво-дель-Норте) з притоками Кончос і Лерма, у нижній течії (після виходу з озера Чапала) називається Ріо-Гранде-де-Сантьяго, Бальсас, річкова система Гріхальва — Усумасінта.

Найбільше озеро — Чапала.

Флора і фауна країни Мексика є однією з 17 країн з надвисоким біорізномаїттям.

Рослинність Рослинність різноманітна і досить багата на види (близько 12 тис. видів вищих рослин, з них дві третини — ендемічних). У північній (більшій) частині Мексиканського нагір'я переважають напівпустелі і пустелі зі своєрідною ксерофільною флорою, а також мімозовими чагарниками. Рослинність південної частини нагір'я й берегових низовин, що обрамляють його, головним чином саванна, що складається із злакового покриву і заростей колючих чагарників. У горах, що облямовують нагір'я, переважають листяні і змішані ліси (дуб, граб, липа, сосна, ялиця й інші). У південній і південно-східній частині Мексики ростуть переважно тропічні ліси, на східних схилах — вологі вічнозелені, на західних — сухі, переважно хвойні, біля підніжжя гір — листяні.

Тваринний світ Тваринний світ Мексики належить до двох фаун: неарктичної — на північному заході та на Мексиканському нагір'ї і неотропічної — на півдні та у низовинах південніше тропіків. У напівпустелях і пустелях найхарактерніші гризуни — землерийки, кенгурові стрибуни, також койоти; у гірських лісах Мексиканського нагір'я — чорний ведмідь, єнот-полоскун, червона рись, пума; у саванах — олені, мурахоїди, голкошерсти; у тропічних лісах півдня — 2 види мавп, тапір, ягуар.

Історія Мексики

Історія Мексики триває близько 3000 років. Територію сучасної Мексики в різні епохи населяли декілька цивілізацій, найрозвиненіші серед яких ольмеки, мая й ацтеки. Імперія ацтеків була останньою високорозвиненою цивілізацією перед прибуттям іспанців у 1518 році. У 1521 році Ернан Кортес підкорив імперію ацтеків і започаткував нову колоніальну добу в історії Мексики.

Прибуття іспанців призвело до зруйнування ацтекської імперії не останнім чином через епідемії коколізлі, які призвели до загибелі упродовж XVI століття 22—25 млн ацтеків.

Зруйнувавши цивілізацію ацтеків, іспанці назвали цю територію Нова Іспанія. Колоніальний період Мексики тривав до 1810 року, коли Мігель Ідальго проголосив незалежність Мексики від Іспанії. Фактично незалежність була досягнута після тривалої війни в 1821 році, коли була проголошена Перша Мексиканська Імперія. На чолі держави став імператор Агустин де Ітурбіде.