Миха́йлов Михайло Ларіонович (, Оренбург — , Кадая, тепер Забайкальського краю РФ) — російський поет, перекладач і критик. Був особисто знайомий з Т. Шевченком
Біографія У 1860 року увійшов до складу редакції журналу «Современник». У 1861 році за поширення прокламації «До молодого покоління», написаної разом з М. Шелгуновим, був засланий на каторгу, де й помер. Соратник М. Чернишевського і М. Добролюбова.
Особисто був знайомий з Т. Шевченком, зустрічався з ним у Петербурзі після повернення Шевченка із заслання.
Творчість Друкуватися почав 1845 року. У повістях «Адам Адамич» (1851), «Мереживниця» (1852), романі «Перелітні птахи» (1854) засуджував кріпосницьку дійсність. Автор літературно-критичних та публіцистичних статей в журналі «Ілюстрація».
Прихильно ставився до української культури і мови, визвольних прагнень українського народу. Перекладав твори Т. Шевченка, написав рецензію на «Кобзар» 1860 року видання (журнал «Русское слово», 1860, № 4). На засланні вперше російською мовою повністю переклав Шевченків «Заповіт» (опублікований 1934 року).
Вірш Михайлова «Сміло, други!» 1905 року перекладений українською мовою.
Українські переклади [Поезії]. В кн.: Грабовський П. Зібрання творів, т. 1. — К., 1959.
Література П. А. Грабовський. «Михайло Ларіонович Михайлов». Михайлов Михайло. // — Т. 4. — 1962. Михайлов Михайло Ларіонович. // — Т. 6. — 1981. М. М. Павлюк. Михайлов Михайло Ларіонович. // Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. Павлюк М. М. Шевченко в оцінці й перекладах М. Л. Михайлова. «Радянське літературознавство», 1969, № 4.
Посилання
Примітки