Джон Баністер (Бейнстер) (; 1532(3) — 1599(?), Лондон) — британський хірург та лікар.
Походження Син Джона Бейнстера, дрібного чиновника при королівському дворі та його дружини Маргарет, дочки Річарда Лоуса з Сотрі в Гантігдоні. Мав брата Габріеля та сестру Елізабет.
Біографія Був лікарем Едварда VI протягом його останньої хвороби в 1553 році та листувався з імперським послом Джином Шейфом між 26 травня та 21 липня в подробицях описуючи погіршення здоров'я короля та приготування герцога Нортумберленда до наступництва. Після служби на морі він пішов як хірург у похід з графом Воріка за визволення Гавра в 1563. Коли Воріка було поранено отруєною кулею, то Бейнстер успішно вилікував його. Ймовірно протягом цієї кампанії в нього зав'язалася дружба з Вільямом Кловзом старшим. Через деякий час після цього він вивчав медицину в Оксфорді та отримав ліцензію до практики 30 червня 1573 року. Тим часом 12 лютого 1572 його було прийнято до Компанії цирульників, що дозволило йому практикувати в Лондоні. При переїзді до Лондона він змінив своє ім'я з Бейнстер на Баністер.
Малюнок в бібліотеці Університету Глазго, що зображує Баністера під час анатомічної лекції на тему внутрішніх органів в Залі цирульників на Монквелл-стріт в Лондоні. Чотири такі лекції читалося кожного року і на них запрошувалися як члени компанії так і гості. Малюнок датується 1581 роком і показує метод викладання анатомії в пізньому XVI-му столітті. В 1582-1583 роках був хірургом в морській експедиції до Китаю, де сподівався вивчати тропічні хвороби, але цьому завадила хвороба серед екіпажу й кораблі змушені були повернути навіть не вийшовши з Атлантики. Через 2 роки узяв участь в експедиції до Нідерландів.
За письмовим наказом від королеви Єлизавети Королівський лікарський коледж у 1593 році ліцензіював Баністера до практики медицини й хірургії. В листі королева відсилалась до чесності й майстерності Баністера та зазначила, що «він завжди використовував цілительське мистецтво в поєднанні з хірургічним». Мати ліцензію до медичної практики паралельно з ліцензією хірурга в той час було рідкісним явищем, бо хірурги навчалися своєму ремеслу через стажування та були підпорядковані лікарям з університетською освітою. Вважається, що лист королеви свідчить про ранні спроби зблизити хірургію та медицину в пізній Тюдорівский період та спротив цьому з боку Королівського коледжу. Дочка Баністера Сисіль вийшла заміж за хірурга Джона Ріда, що теж був проти розділення хірургії та медицини.
В останні роки жив на Сільвер-стріт в Лондоні та похований на кладовищі церкви Сейнт-Олав на Сільвер-стріт. Пам'ятник та церкву зруйновано пожежею.
Особисте життя Дружина Баністера — Джоан. Дочки: Катерина та Сисіль. Катерина вийшла заміж за лікаря Стівена Бредвела. Сисіль вийшла заміж за хірурга Джона Ріда
Видавнича діяльність Баністер був плодовитим письменником. Написав епілог до праці Вільяма Кловза з сифілісу «Коротке та корисне лікування» (A Short and Profitable Treatise) вперше опублікованої в 1579 році. Його зібрані праці були опубліковані в 1633. Книги Баністера містили небагато оригінального та нового матеріалу й цінувалися менше за праці Вільяма Кловза, який мав більш практичний підхід. Був адвокатом хімічної терапії та вважав себе союзником парацельсіанців.
Бібліографія «Потрібні, нові та обов'язкові хірургічні праці, що коротко осягають загальне та окреме лікування виразок» () (1575) (1578) (1585) (1589)