Xanthochélus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд Жуки цього роду мають середній та досить великий розмір: 9.5-16.5 мм у довжину. Основні ознакиТер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 17, 72: головотрубка пряма, її довжина майже вдвічі більша, ніж ширина; із поздовжньою борозенкою, яка облямована кілями, що розходяться перед вершиною; 1-й членик джгутика вусиків трохи довший за 2-й середина заднього краю передньоспинки кутоподбіно витягнута до щитка, зверху нерівна, при основі зерниста, із поздовжньою борозенкою посередині; надкрила при основі ширші за передньоспинку, їз стесаними плечима, від плечей вони поступово звужуються дозаду, перед вершиною мають бугорець; із поздовжніми крапковими борозенками, проміжок між 2-ю та 3-ю від шва борозенками із опуклим бугорцем, бугорцями вкриті також основа та частково надкрила; 2-й членик задніх лапок не видовжений, лапки знизу вкриті губчастими підошвами, кожна пара кігтиків зрослася біля своєї основи; членики черевця знизу із поперечними голими плямами.
Спосіб життя Не вивчений, ймовірно, він типовий для Cleonini. Личинки двох видів цього роду живляться на коренях дерева зизифуса (родина Жостерові)Talwar N. International Journal of Science, Environment and Technology, 2014, Vol. 3, No 3, p. 988–992. ISSN 2278-3687. http://www.ijset.net/journal/330.pdf .
Географічне поширення Ареал роду охоплює майже весь Південь Палеарктики — від Іспанії й Північної Африки до Китаю та Японії, а також частково Афротропіку та Індо-Малайську області (див. нижче).
Класифікація У роді Xanthochelus описано щонайменше 10 видівMeregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 449–450. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.: Xanthochelus blumeae Marshall, 1938 — Афганістан, Пакистан, Індо-Малайська область Xanthochelus cincliventris (Fåhraeus, 1842) — Іспанія, Північна Африка, Близький Схід, Іран, Xanthochelus ewersmanni (Fåhraeus, 1842) — Казахстан Xanthochelus longus Chevrolat, 1873 — Сирія, Туреччина Xanthochelus major (Herbst, 1784) — Пакистан, Китай, Японія, Індо-Малайська область Xanthochelus nomas (Pallas, 1771) — Афганістан, Іран, Казахстан, Узбекистан, Західний Сибір, Північно-Західний Китай Xanthochelus perlatus (Fabricius, 1787) — Китай, Японія, Індо-Малайська область Xanthochelus permutatus Faust, 1904 — Китай, Японія, Індо-Малайська область Xanthochelus supercilious Gyllenhal — Індо-Малайська область Xanthochelus vulneratus (Boheman, 1834) — Алжир
Практичне значення Xanthochelus supercilious позначений у числі видів, що пошкоджують фруктове дерево зизифус в ІндіїSwaminathan, R. and Verma, S.K. Relative foliar damage by Xanthochelus supercilious Gyll. (Coleoptera: Curculionidae) in jujube cultivars. Ann. Arid Zone, 30, р. 73-74.
Примітки