Іван Іванович Краско (; 23 вересня 1930 — 9 серпня 2025У Росії помер актор Іван Краско, Кореспондент, 9.8.2025) — радянський і російський актор театру і кіно. Народний артист Росії (1992)Указ Президента Російської Федерації від 21 лютого 1992 року № 168.
Життєпис Народився 23 вересня 1930 року в селі Вартемяги Ленінградської області в родині Івана Афанасійовича Бахвалова й Анастасії Іванівни Краско.
У 1953 році з відзнакою закінчив 1-ше Балтійське вище військово-морське училище, був призначений командиром десантного корабля Дунайської річкової флотилії. Після скорочення флоту, повернувся до цивільного життя, протягом двох років навчався на вечірньому відділенні філологічного факультету ЛМУ.
У 1961 році закінчив Ленінградський театральний інститут і почав роботу в Великому драматичному театрі під керівництвом Товстоногова.
У кінематографі дебютував у 1960 році в епізодичній ролі у фільмі «Балтійске небо», довго знімався лише в епізодах. Першу помітну роль зіграв у трисерійному телефільмі «Сержант міліції» (1974).
Краско брав участь в озвучуванні мультфільмів: король у «Карлику Носі» (2003), піп та Святогор у фільмі «Олешко Попович і Тугарин Змій» (2004), оповідач у «Геркулесі» та інші.
У 1965 році перейшов у Театр ім. Віри Коміссаржевської, де працював понад 45 років. Провідний актор театру, виконував головні ролі у спектаклях «Втамуй мої печалі», «Бесіди з Сократом», «Прибуткове місце».
2009 року написав книгу спогадів «Мій друг Петро Шелохонов», де розповів про своїх партнерів та свою роботу в театрі. 2010 року вийшла книга «Байки. І не тільки», в якій актор розповів про цікаві епізоди свого життя, значущих зустрічах, що залишили відбиток на його долі, про своїх друзів та колег.
Проблеми зі здоров'ям У жовтні 2020 року актор перехворів коронавірусом у легкій формі, лікувався вдома. У серпні 2021-го був госпіталізований з мікроінсультом. Після виписки з лікарні перебував на домашній реабілітації, а вистави з його участю були скасовані. У лютому 2022-го був госпіталізований повторно для проходження реабілітації після інсульту. Незадовго до цього йому поставили діагноз «деструкція скловидного тіла, вікова атрофічна рубцева стадія». Йому встановили кардіостимулятор, про це стало відомо у 2024 році, коли він втратив рівновагу та впав на кардіостимулятор під час удару по м'ячу, відкриваючи акторський футбольний турнір у Санкт-ПетербурзіАктор Краско впав на кардіостимулятор на відкритті турніру з футболу в Петербурзі.
Особисте життя Перша дружина — Катерина Іванова (1951—1955), дочка Галина Друга дружина — Кіра Петрова (1956—1997), син Андрій (10 серпня 1957 — 4 липня 2006), дочка Юлія. Андрій пішов по стопах батька, ставши актором. 4 липня 2006 року помер під час зйомок фільму «Ліквідація» від серцевої недостатності. Третя дружина Наталя Вяль (2001—2011), сини Іван і Федір. Четверта дружина Наталія Шевель (з 2015 року). Вболівав за петербурзький «Зеніт».
Громадянська позиція Засудив війну Росії проти України.
Нагороди 1976, 20 грудня — Заслужений артист РРФСР 1992 — Народний артист Росії Лауреат премії «Золотий пелікан» Лауреат премії «Велика ведмедиця» 2003 — Лауреат «Царскосельскої мистецької премії» та премії «Потерпілі». 2010 — Орден Пошани 2011 — Орден Святої Тетяни
Фільмографія
— «Балтийское небо» — льотчик 1960 — «Бар'єр невідомості» — гість 1960 — «Кюхля» (фільм-спектакль) — солдат — «Страх і відчай у Третій імперії» — робітник 1965 — «Аварія» — редактор районної газети 1965 — «Кораблі в Ліссі» (фільм-спектакль) 1965 — «Римські оповідання» (фільм-спектакль) — «На дикому березі» — член парткому 1966 — «Несерйозна людина» (фільм-спектакль) — лейтенант міліції 1966 — «У місті С.» — письменник — «Першоросіяни» — Феодосій 1967 — «У старій Москві» 1967 — «Метелиця» (фільм-спектакль) — Болотін 1967 — «Через степ на сонці» (фільм-спектакль) — Плешко, комісар 1967 — «Заздрість» (фільм-спектакль) — Микола Кавалеров 1967 — «Якірна площа» (фільм-спектакль) — Бондар, капітан-лейтенант 1967 — «Дорога додому» — Дзядек, командир польського загону, капітан — «Пер Гюнт» (фільм-спектакль) — Пер Гюнт 1968 — «Знахідка Траубе» (фільм-спектакль) — Шель 1968 — «П'ядь землі» (фільм-спектакль) — Огарь, капітан 1968 — «Життя Матвія Кожем'якіна» (фільм-спектакль) — Шакір, татарин; двірник, а потім прикажчик — «П'ятеро з неба» — Федір Васильович, другий чоловік колишньої дружини Мінаєва 1969 — «У прекрасному та лютому світі» (фільм-спектакль) — Фома Пухов 1969 — «Унтиловськ» (фільм-спектакль) — Павло Черваков 1969 — «Пани Головльови» (фільм-спектакль) — Степан 1969 — «Білий флюгер» — Семен Єгорович Самсонов 1969 — «Неймовірний Ієгудіїл Хламіда» — епізод 1969 — «Малюнки на асфальті» (фільм-спектакль) — вчитель малювання — «Двадцять сьомий неповний» (фільм-спектакль) — червоний командир 1970 — «Нічна зміна» — шофер 1970 — «За тих, хто в морі» (фільм-спектакль) — Лішев 1970 — «Про те, як це було» (фільм-спектакль) 1970 — «Світ без мене» (фільм-спектакль) — «Життя непотрібної людини» (фільм-спектакль) — Саша Чижов 1971 — «Пристань на тому березі» — епізод 1971 — «Три зимові дні» (фільм-спектакль) — «Дім на Фонтанці» — воєнрук в інституті 1972 — «Принц і жебрак» — Майлс Гендон 1972 — «Червоні бджоли» — інженер Домбровський, батько Стелли 1972 — «Гра проти всіх» (фільм-спектакль) — «Дід» 1972 — «Куди пливуть хмари» (фільм-спектакль) — «Старий» (фільм-спектакль) — Мастаков 1973 — «Червоний агат» — епізод — «Насмішкувате моє щастя» (фільм-спектакль) — Олександр Чехов 1974 — «Блокада» — лейтенант Горелов 1974 — «Юркові світанки» — голова колгоспу (Кіностудія імені Олександра Довженка) 1974 — «Останній день зими» — Бортянський 1974 — «Сержант міліції» — майор Григор'єв — «Лавина» — комендант 1975 — «Перша глава» (фільм-спектакль) 1975 — «Троїл і Кресіда» (фільм-спектакль) — Одіссей 1975 — «Про що не дізнаються трибуни» — тренер Василь Малахов — «Декілька днів без війни» (фільм-спектакль) — В'ячеслав 1976 — «П'ять вечорів» (фільм-спектакль) — Ільїн — «Знак вічності» — епізод — «Кінець імператора тайги» — отаман Іван Соловйов 1978 — «Сіль землі» — Василь Кирилович Філін, редактор газети — «Старі борги» — Степан Семенович Лебедєв, з листопрокатного цеху 1979 — «Територія» (фільм-спектакль) — «Ескадрон гусар летючих» — полковник Устимович 1980 — «Загибель 31 відділу» — начальник поліції 1980 — «Царівна-жаба» (фільм-спектакль) — цар – — «Казка за казкою» (фільм-спектакль) — радник, Лісовик, віконт та ін. — «Правда лейтенанта Климова» — начальник штабу, капітан I рангу 1981 — «Сільська історія» — епізод 1981 — «Казку цю розповім тепер я світу…» (фільм-спектакль) — Оповідач 1981 — «Росія молода» — думний Ларіонов (5-та, 7-ма, 9-та серії) 1981 — «Прийдуть страсті-мордасті» — Микола Іванович 1981 — «Викрадення чародія» — боярин Роман, чарівник 1981 — «Син полку» — Ковальов 1981 — «Що б ти вибрав?» — директор школи — «Прощавай, Швамбраніє!» (фільм-спектакль) 1982 — «Двоє» (фільм-спектакль) 1982 — «Сліди залишаються» (фільм-спектакль) — Мухін 1982 — «Тим, хто залишається жити» — Володимир Федорович Фідлер 1982 — «Митниця» — Кіннотників, зав. медичного складу, подільник Делькова — «Борька і Льонька» (к/м) 1983 — «Розслідує бригада Бичкова» (фільм-спектакль) — Хряков 1983 — «Звичайна історія» (фільм-спектакль) — Петро Іванович Адуєв 1983 — «Дублер починає діяти» — Ілля Григорович Селін, начальник відділу постачання 1983 — «Місце дії» — Гнат Степанович Шиян, секретар обкому партії 1983 — «Відлуння далекого вибуху» — Володимир Вікторович Возніцин 1983 — «Семен Дежньов» — купець Гусельников — «Приходь вільним» — підполковник Касьянов 1984 — «Макар-слідопит» — комбриг 1984 — «Вісім днів надії» — Семен Васильович Коноваленко, майстер — «Один за всіх!» — артист в телецентрі 1985 — «Ось моє село…» — Герасимов, начальник будівництва 1985 — «Казкова подорож містера Більбо Беггінса, гобіта» — Ґандальф 1985 — «Снігуроньку викликали?» — Іван Іванович, директор фірми добрих послуг 1985 — «Прийдешньому віку» — Михайло Іванович Мохов 1985 — «Іван Бабушкін» — Зотов, золотопромисловець 1985 — «Довга пам'ять» — Іван — «Остання дорога» — корнет Ракєєв — «Пан оформлювач» — слуга 1988 — «Сіра миша» — Медведєв 1988 — «Штани» — заступник директора театру — «Наутілус» — батько Фелікса — «Афганський злам» — Віктор Миколайович 1991 — «Губернатор» — «Прекрасна незнайомка» — Григорій Распутін (реж. Єжи Гоффман) — «Ти є...» — народний цілитель 1993 — «Розкол» — начальник Лук'янівської в'язниці Малецький 1993 — «Кінь білий» — американець — «Колесо кохання» — Сивий, Грузин 1994 — «Роман імператора» — Наполеон III — «Повернення „Броненосця“» 1996 — «Музика кохання. Незакінчена любов» — Мюллер — «Квіти календули» — Трофімич — «Болдинська осінь» — батько Сісіна 1999 — «Вулиці розбитих ліхтарів 2» — Павло Левітін («Контрабас») 1999 — «Танці під неповним місяцем» — Федір — «Особливості національного полювання в зимовий період» — Володимир Ленін, рятувальник МНС) 2000 — «Імперія під ударом» (т/с) — старець Кіндратій 2000 — «Вовочка» — головбух — «Агент національної безпеки 3» (т/с, 33-тя серія «Свідок») — «Дід» 2001 — «Начальник каруселів» (т/с) 2001 — «Привіт малий!» — Ардальйон 2001 — «Чорний ворон» (т/с) — Юозас Мацкявічюс — «Червоний стрептоцид» (к/м) 2002 — «Убивча сила 4» (т/с) — капітан судна Жаров — «Жіночий роман» — Владислав Петрович 2003 — «Лінії долі» (т/с) — Нотаріус (24-а серія) 2003 — «Терміновий фрахт» — лоцман Свиридов — «Майстер і Маргарита» (т/с) — шофер таксі 2005 — «Брежнєв» (т/с) — голова колгоспу 2005 — «Справжня історія поручика Ржевського» (т/с) — Іван Антонович Ржевський — «Срібний самурай» — краєзнавець Бобошко 2007 — «Діти блокади» — актор-блокадник — «9 травня. Особисте ставлення» — пасажир — «Тарас Бульба» — Бовдюг — «Ми з майбутнього 2» — Дід 2010 — «Журов 2» (т/с) — Скоморохов — «Петро Перший. Заповіт» (т/с) — старий 2011 — «Справа була на Кубані» (т/с) — Іван Лютий, дід Григорія 2011 — «Прихильниця» — Лев Толстой — «Особисті обставини» (т/с) — Степан Матвійович 2012 — «Літєйний 7» (т/с) — Михайло Іванович Козловський — «Лід» — старший тренер — «Куди тече море» — «День до» — дід Юлі — «Сентенція» — Григорій — «Моя жахлива сестра» — доглядач годинної вежі
Озвучування, дубляж — «У чорних пісках» — комісар — «Сім викрадених наречених» — Камол-ака — «Зустрічі з 9 до 9» — Міткус — «Велика гра» — Мартур Рамірес — «Геркулес» (мультфільм) — Оповідач — «Карлик Ніс» (мультфільм) — король — «Олешко Попович і Тугарин Змій» (мультфільм) — Піп, Святогор — «Брестська фортеця» — Олександр Акімов в старості
Примітки
Посилання Інтерв'ю з Іваном Краско на сайті «Зоряний Журнал» Хто є хто в Росії Інтерв'ю з Іваном Краско Іван Краско на сайті Біографія.ру Іван Краско на сайті Трупи академічного театру імені Віри Комміссаржевской Іван Краско на сайті Люди Іван Краско на сайті Rusactoprs.ru